- •Науковий керівник
- •Розділ 1 Лінгвістичний статус категорії інтенсивності
- •1.1. Роль пізнавальної та експресивної функцій мови в реалізації категорії інтенсивності
- •1.2. Лінгвістичне та психологічне поняття емоції та експресії як складових інтенсивності
- •1.3. Поняття “інтенсивність” як основа формування категорії
- •Компоненти категорії інтенсивності
- •Оцінний компонент значення як складова інтенсивності
- •1.5. Інтенсивність та інтенсифікація: спільне і відмінне
- •Висновки до першого розділу
- •Розділ 2 Лексико-семантичне поле дієслів зі значенням інтенсивності в сучасній польській мові
- •2.1. Метафоризація як процес когнітивно-мовного сприймання дійсності
- •2.2. Семантичне наповнення дієслів-інтенсивів
- •2.2.1. Мікрополе зі значенням нестандартного комунікативного акту
- •2.2.2. Мікрополе зі значенням великого емоційного та фізичного напруження суб’єкта
- •2.2.3. Мікрополе зі значенням фізичного та морального впливу
- •2.2.4. Мікрополе зі значенням негативних змін суб’єкта
- •2) Лексеми на позначення негативної психічної зміни у внутрішньому світі людини:
- •2.3. Фразеологічні одиниці як засоби вербалізації поняття «інтенсивність» у польській мові
- •Висновки до другого розділу
- •Розділ 3 Реалізація інтенсивності ознаки на когнітивно-семантичному рівні
- •3.1. Мовні критерії класифікації інтенсивної якості ознаки
- •3.2. Основні закономірності формування та функціонування інтенсивної ознаки
- •3.3. Семантичні групи прикметників-інтенсивів
- •3.4. Стійкі лексичні одиниці як засіб вираження інтенсифікації якісної ознаки
- •Висновки до третього розділу
- •4.1. Когнітивні аспекти вивчення похідного слова
- •4.2. Когнітивне підґрунтя словотвірного потенціалу префіксальних дієслів
- •4.2.1. Продуктивність словотвірної моделі із префіксом na- у дієслівних дериватах польської мови
- •4.2.2. Продуктивні можливості інших префіксальних моделей у творенні категорії інтенсивності
- •Продуктивність префіксальних словотвірних моделей дієслів
- •4.3. Дериваційна спроможність суфіксальних моделей у формуванні категорії інтенсивності дії
- •4.4. Дериваційно-когнітивні моделі прикметників-інтенсивів
- •Висновки до четвертого розділу
- •Список використаної літератури
- •Словники
- •Використані джерела
4.2. Когнітивне підґрунтя словотвірного потенціалу префіксальних дієслів
Досить продуктивним у польській мові є префіксальне словотворення, яке має значну кількість префіксів і переважно є внутрідієслівним [87, 4 – 13]. У сучасній польській мові воно переважає і в дієсловах зі значенням інтенсивності дії, яка детермінується одиницями різних мовних рівнів. Інтенсивність на словотвірному рівні досягається різними префіксальними дериватами, у чому знайшла своє яскраве вираження національна специфіка досліджуваної мови.
Специфіка похідних дієслів зі значенням інтенсивності як номінативних одиниць полягає в тому, що цього інтенсивного значення вони набувають завдяки префіксальним формантам (без них вони виражали дії та процеси у межах норми): opowiadać → naopowiadać (bzdur), obierać → naobierać (ziemniaków), śmiać się → uśmiać się, rodzić → obrodzić, marznąć → wymarznąć, karmić → obkarmić, moknąć → wymoknąć, ładować → przeładować. Інтенсивність значення деяких девербативів досягається тільки у “морфологічних контекстах” (przepłacić (coś), przelać (wodę, tj. nalać za dużo wody)), де префікс інформує про збільшення кількості предмету, до якого має відношення основна дія [193, 477].
Значна частина дієслів своєю внутрішньою формою має сему інтенсивності, яка завдяки префіксальним формантам отримує ще більш виразну інтенсивність значення: męczyć → umęczyć, smagać → wysmagać, grabić → wygrabić, mordować → pomordować, drzeć się → wydrzeć się, grzmieć → zagrzmieć, piorunować → spiorunować. Значення префіксів без особливих труднощів можна вичленити із семантичної структури похідних слів, і такий семантичний зв'язок кваліфікується як взаємозалежність та взаємообумовленість компонентів [пор.: 7].
Деривати зі значенням інтенсивності утворюються за допомогою префіксів від дієслів, у яких хоч і наявна сема інтенсивності, однак значення напруження дії, високого ступеня вияву дії привносять префікси z-(ze-), prze-, наприклад: zedrzeć, zeźlić, zmartwieć, zdewastować, zmiażdżyć, zdziczeć, zdurnieć; przegonić, przepędzіć, przebalować, przehulać.
Наведені лексеми передають надмірну інтенсивність дії, а їх дериваційні форманти є показником доконаності дії, що вказує на досягнення стану надмірності, втоми після виконання дії.
У польській мові досить поширеними є такі префіксальні словотвірні моделі: roz-, wy-. Наведемо деякі приклади: rozpaczać, rozbestwiać się, rozgniewać się, rozdrażnić, rozdeptać, roztyć, rozpieszczać, roztrwaniać, rozbabrać, rozbebeszyć, rozdłubać, rozpaprać;
wystraszyć, wytłamsić, wyniszczyć, wymiętosić, wykrzykiwać, wymęczyć, wykaraskać się, wycierpieć, wyśmiewać, wyszaleć.
Особливу групу, споріднену за семантикою із попередньою, становлять дієслова на означення настирливо виконуваної інтенсивної дії із відтінком довготривалості. У цих утвореннях префіксація найчастіше супроводжується постфіксацією, а також суфіксами –wa- або –owa-, рідше – поєднанням префіксації із суфіксацією і постфіксацією. Типовими для цієї групи похідних є такі словотвірні моделі: na- + się, roz- + się, przy- + się, za- + się, z- + się, wy-+ się; prze- + –wa-/–owa-, wy- + –wa-/–owa-; prze- + -owa-+ się, roz-+-owa-+się та інші. Наведемо приклади: nadreptać się, narobić się, nagładzić się, roześmiać się, rozwrzeszczeć się, przyklejać się, przyplątać się zaharować się, zapędzić się, zwalić się, zzajać się, wyszczerzyć się; przeładować, wyśmiewać, przejmować się, przepracować się, rozpróżnować się, rozchorować się, rozkoszować się.
Отже, префіксація, яка регулярно використовується у слов’янських мовах як виразник акціональних значень, бере активну участь у формуванні когнітивно-семантичної категорії інтенсивності сучасної польської мови (при чому нерідко вона поєднується із постфіксацією та суфіксацією у різних варіантах).
