3.4. Стійкі лексичні одиниці як засіб вираження інтенсифікації якісної ознаки

На сучасному етапі розвитку мовознавчої науки ні в кого не викликає сумніву тісний зв'язок словотворення з номінацією, адже похідне слово (як і стійкі словосполучення) є не чим іншим, як створенням номінативних одиниць мови, які служать «виділенню, розпізнаванню і характеристиці будь-якої реалії (об’єкта, події, ознаки і т.д.), (…) й – одночасно – сприяють активізації знань про неї. З цієї точки зору одиниці номінації виконують не тільки власне називну функцію, але і функцію репрезентації окремих фрагментів світу і його концептуалізації» [76, 431]. В аналіз номінативної діяльності включаються не тільки прагматичний і культурологічний аспекти, але й емоційно-експресивний аспект, невід’ємною складовою якого є інтенсивність.

Однією із форм пізнання дійсності є порівняння, які вважаються об’єктивним процесом людського мислення. «Онтологічно порівняння є універсальним, бо воно характерне для всього навколишнього світу й усвідомлюється людиною незалежно від її належності до певного мовного соціуму» [90, 4].

Людина пізнає світ, порівнюючи себе з довкіллям за допомогою певних ознак, які можуть мати і інтенсивний компонент. Предметом нашого аналізу виступають усталені прикметникові сполуки, інтенсиви яких підсилюються суб’єктом порівняння з домінантним сполучником jak, побудовані за моделлю «прикметник + jak + іменник» а також усталенні сполучення «прикметник + іменник» із семами інтенсивності ознаки таких типів:

ktoś głuchy (nie: głupi) jak pień – хтось надзвичайно глухий;

żywy, żyjący, chodzący kościotrup – дуже худа і вимучена людина.

Базою для них є проста асоціація, яка ґрунтується на неускладнених, прозорих ознаках [90, 46]. Такі стійкі сполуки є не чим іншим, як результатом творення номінативних одиниць мови, і їх прийнято розглядати як знаки непрямої номінації, тобто як мовні одиниці, які виникли шляхом семантичної модифікації наявних у системі мови знаків. Загальноприйнятою є думка, що ідіоми утворені з вільних словосполучень «унаслідок тривалого семасіологічного розвитку, стабілізації закріплення у мовленнєвій практиці народу стійких і відтворюваних словесних комплексів, співвідносних із словосполученнями або реченнями» [138, 708]. При цьому вихідне словосполучення відіграє роль основи для зіставлення чи характеристики-ознаки.

Пізнання сукупності ознак і властивостей предмета відбувається лише в системних зв’язках цього предмета з іншими предметами довкілля, тому виникає можливість перенесення якості одних предметів на інші.

Беручи до уваги виокремлення принципів поєднання концептосфери Оленою Селівановою [120, 41 – 52], ми виділяємо такі групи порівнянь:

• побутоцентризми (на позначення інтелектуальної, психологічної, соціальної діяльності людини використовуються знаки ситуацій і предметів побуту):

nagła krew kogoś zalewa – хтось впадає в гнів, втрачає панування над собою;

nagła krew, śmierć, cholera; do nagłej krwi, cholery; żeby cię nagła krew zalała, żeby cię nagła śmierć utłukła itp – сполучення і звороти, які вживаються як прокльони;

gruba awantura, nieprzyjemność, gruby błąd itp. – великий скандал, велика помилка і под.

gruby dowcip, kawał, żart itp. – непристойний, грубий, простацький жарт, анекдот і под.; gruba, grubsza gra – гра, яка почата на велику ставку, серйозна, небезпечна, ризикована; grube pieniądze, zyski, straty – багато грошей, значні прибутки, втрати;

gruba ryba – важлива, впливова особа, хтось, хто займає високе становище;

do grobowej deski – аж до смерті, назавжди;

(czysty) jak łza – бездоганно чистий;

krokodyle, rzad. krokodylowe łzy – нещирий, фальшивий плач;

ocierać, osuszać czyjeś łzy – потішати когось; помагати комусь у нещасті;

połykać łzy – стримуватися від плачу, від сліз; не показувати свого смутку;

otrzymać, dostać coś na otarcie łez – отримати щось на потіху;

śmiać się, zaśmiewać się do łez – сміятися від усього серця;

płakać rzewnymi łzami – жалісно плакати;

płakać krwawymi łzami – бути у розпачі, на грані;

śmiały, zazdrosny, zakochany do szaleństwa – про людину, відвага або почуття якої відзначаються надзвичайною напругою;

сholeryczny temperament – темперамент, характер холерика;

аbsolutna większość (głosów) – більше, ніж половина (голосів);

wygłos absolutny – кінець слова, після якого наступає перерва в мовленні;

absolutna cecha rzeczy – риса, притаманна речі без огляду на стосунки, в яких перебуває (на противагу до рис релятивних);

absolutna wartość dodatkowa – згідно марксистської теорії: додаткова вартість, яка отримується завдяки продовженню робочого дня і збільшення інтенсивності праці; безумовна додаткова вартість.

• зооморфізми та складові частин людського тіла (людина уподібнює своє буття до існування інших живих істот – тварин), наприклад:

uparty jak kozioł – надзвичайно впертий;

fikać, wywracać kozły a. kozła – всім тілом виконувати швидкий оборот, зазвичай зверху вниз (теж про птаха або літак); перекручувати, змінювати сенс чогось;

mieć mocną rękę – енергійно, вміло керувати чимось; твердо, рішуче, суворо діяти;

mocny człowiek – людина стійка, рішуча у своїх засадах, із сильним характером;

mocna strona czegoś, kogoś – те, що є в чомусь, в комусь найкращого, найціннішого;

mieć mocną głowę – не піддаватися дії алкоголю; не відчувати головокружіння, не втрачати рівноваги; мати розум, здоровий глузд;

używać mocnych słów, wyrazów – говорити чітко, виразно, впевнено, напряму, називаючи речі своїми іменами; вживати вульгарні слова; клясти;

coś jest czyimś mocnym punktem – хтось в чомусь відзначається;

ktoś jest mocny w gębie, w języku itp. – хтось вміє знайти вдалу і дотепну відповідь, є красномовний;

ostry język, dowcip, ostre pióro – злісний, в’їдливий, дотепний язик, жарт і под.;

zniszczone ręce – спрацьовані, шорсткі руки;

zalany w sztok, w pestkę – повністю п’яний.

Кожна людина пізнає навколишній світ, порівнюючи себе із довкіллям за допомогою певних ознак, адже головним методом самоусвідомлення є порівняння та асоціації, які покладені у їх основу. Такі розумові операції передбачають багатоступеневість сприймання, усвідомлення та розуміння виокремлення певної ознаки. Основу порівняння виражає мовна одиниця, яка розкриває універсальність пізнання і розуміння явищ та предметів навколишньої дійсності. «Людина, спостерігаючи навколишній світ, предмети та явища, розрізняє їх форми, кольори, види, бачить їх взаємодію, рух, і, відповідно, виокремлює в них певні характерні ознаки, в результаті чого у свідомості людини й формуються поняття (образи-еталони), згодом закріплені в матеріальній формі» [91, 58].

Лексичні повтори як граматичний спосіб інтенсифікації якісної ознаки є найпростішим у структурному відношенні способом підсилення (це повтор ідентичних лексичних одиниць – прикметників у приад’єктивному вживанні): wielki-przewielki, mądry-przemądry, straszny-strasznу, głupi-głupiutki. Адже повтори є «найпростішими і найдоступнішими засобами вираження емоційності, бо пов’язані не стільки з когнітивними процесами і понятійністю, а з більш примітивними системами – сприйняття (слуховим і візуальним), з тим, що об’єднує людину з живою природою» [12, 36].

Е. Сепір зазначав: «Нема нічого більш природного, ніж факт широкого поширення редуплікації, іншими словами, повтор усього чи частини кореневого елемента. Цей процес звичайно використовується із самоочевидним символізмом для позначення таких понять, як розподіл, множинність (…), підвищена інтенсивність» (курсив наш – У.Р.) [123, 82].

Для таких конструкцій характерна емоційна підкресленість вираженими ними ознак, суб’єктивна оцінка якості в них досить відчутна. Це приводить нас до висновку про те, що лексичний повтор як спосіб вираження високого ступеня якості є емоційно-експресивним засобом підсилення. Вони характеризуються винятковими емоційними і смисловими відтінками, надаючи їм великої виразності, експресивності.

Власне повторами є конструкції, компоненти яких гомогенні, взаємозв’язані спільністю кореня і належать до однієї частини мови – до прикметників. Їх ще можна назвати повними повторами, адже вони характеризуються відношеннями семантичної подібності між складовими, що становлять одне ціле.

Найбільш продуктивними такого роду є повтори серед якісних прикметників, які послідовно передають семантику підсилення певної ознаки, а значення повтору співвідносне поєднанню прислівника bardzo з базовим словом. Значення повтору з інтенсивним компонентом перегукується зі значенням найвищого ступеня якісних прикметників, однак не дублює його.

Повтор означає високий ступінь якості, не вказуючи на його порівняльний характер. Слід зауважити, що прикметники-повтори, як правило, не включаються у словники польської мови або введені туди фрагментарно і непослідовно.