2) Лексеми на позначення негативної психічної зміни у внутрішньому світі людини:

zwariować – втратити розум, опанування, психічну рівновагу; поводитись дивно, нерозсудливо; втратити голову: Zupełnie zwariowałem w tym hałasie;

zdziczeć – стати суворим, жорстоким; втратити риси цивілізованої людини з огляду на втрату контакту з цивілізацією; стати результатом такого стану, таких рис: Zdziczeć mieszkając na odludziu. Zdziczały morderca. Zdziczały tyran;

zdurnieć – стати дурним, нерозумним; втратити розум, орієнтацію в чомусь: Zdurnieć na starość;

wariować – розм. неопановано проявляти якісь почуття; дуже через щось нервуватися; втрачати голову: Wariować ze zmartwienia, z niepokoju, z radości. Wariować przed egzaminem;

świrować – розм. втрачати розум, божеволіти: Świrować ze strachu, z zazdrości. Świrować z nudów. Świrować w zamknięciu; розм. шаленіти, грати дурня.

kołowacieć – перен. розм. про людей: втрачати орієнтацію (зазвичай в результаті якось безладу, замішання, балагану): Człowiek kołowacieje w takim ścisku!

idiocieć – ставати ідіотом, робитися щоразу дурнішим; дурнішати: Idiocieć na punkcie stroju, fryzury;

fiksować – розм. божеволіти, шаленіти, втрачати голову: Fiksować z radości, ze szczęścia.

У цю семантичну групу об’єднуються дієслова зі значенням пейоративної процесуальності та результативності в особистісному просторі людини, часто набуваючи гіпертрофованості значення.

3) дієслова на позначення проявів неакцептації особи та ситуації. Серед наведених слів виділяються дві семантичні підгрупи, зокрема: а) надмірної негативної реакції несприйняття особи (осіб) або ситуації, коли домінуючим є неврівноважений психоемотивний стан суб’єкта, який нерідко може супроводжуватися нестандартним комунікативним актом (крик, уїдливі зауваження, прокльони і под.):

zżymać się – нападати, обурюватися на когось, на щось, гнівно, нетерпляче реагувати; здригатися, пересмикуватися, демонструючи нехіть, гнів (Zżymać się na widok czegoś, na samą myśl, na samo wspomnienie o kimś, o czymś. Zżymać się z niecierpliwości, z gniewu, ze złości);

żachnąć się – напасти, обуритися на щось; здригнутися (Żachnął się niesłusznie skarcony. Żachnął się na te ostre słowa);

żołądkować się – розм. дуже розгніватися, злоститися, сердитися;

boczyć się – демонструвати комусь нехіть, мати претензії, уникати когось; дутися (Boczyć się na przyjaciela. Boczyć się na cały świat);

docinać – перен. сказати комусь щось злісне; дотяти, догризти: Docinała mu ciągle, bez powodu;

gderać – постійно звертати комусь увагу на щось, повчати когось у нудний, докучливий спосіб, постійно нарікати на щось; воркотіти, картати (Stale gderała na dzieci. Gdera na jej nieporządki. Gderał o byle co);

irytować – дражнити, нервувати, гнівати (Irytować kogoś swoją głupotą. Irytujący sposób bycia);

ofuknąć – відізватися до когось, крикнути на когось гостро, з доганою, гнівно (Ofuknął syna);

pienić się – про людину: виявляти гнів, злість, гніватися, злоститися (Pienił się ze złości);

piorunować – несподівано виступати проти когось або чогось, суворо відчитувати, сварити, громити; клясти, проклинати; метати блискавки (Piorunować na nieudolność handlu, na złe stosunki. Pijak piorunował na żonę i dzieci);

psioczyć – вигадувати, вимислювати на когось або щось; ремствувати, висловлювати незадоволення (Psioczyć na niesumiennych urzędników. Psioczyć na swoje ciężkie życie);

rozdrażnić – розбудити гнів, довести до зденервування; роззлостити, розізлити (Rozdrażnić kogoś kpinami);

rozhisteryzować się – впасти в істерію, довести себе до істеричного збудження (Rozhisteryzowała się na myśl o egzaminie);

rozindyczyć się – впасти в злість, розгніватися (Rozindyczyć się na kogoś);

pysznić się – нестися, вивищуватися над іншими; вихвалятися, гордитися, чимось пишатися (Pysznić się przed kolegami. Pysznić się swoim ubiorem, bogactwem, stanowiskiem).

Цю групу також доповнюють дієслова, які виражають: б) різкий характер неврівноважених дій і вчинків суб’єкта, пов’язаних з його оточенням:

gryźć – перен. докучати, мучити, засмучувати (Sumienie, tęsknota kogoś gryzie);

doskwierać – даватися взнаки, бути обтяжливим; докучати (Doskwierało mu poczucie winy);

szydzić – болісно висміювати когось або щось, ставитися до когось або чогось зі знущанням, з висміюванням, з легковажністю, з погордою; знущатися, кепкувати, глумитися (Szydzić z kogoś w żywe oczy. Szydzić z czyjejś naiwności);

upupić – зробити з когось дурня (Nauczyciel potrafi upupić ucznia);

wybredzać – гримасити при виборі чогось, перебирати чимось (Wybredzać przy kupnie owoców);

drwić – знущатися з когось, кпити, висміювати; легковажити когось або щось: Drwić z czyjejś naiwności. Drwić z niebezpieczeństwa.

zakpić – прикро пожартувати з когось, познущатися з когось; ошукавши, висміяти когось (Zakpić z kogoś bezlitośnie. Zrozumiał, że z niego zakpiono);

przekomarzać się – жартуючи, дражнити, сперечатися з кимось, противитися комусь; зачіпатися (Przekomarzać się z dziećmi. Przekomarzać się zalotnie);

wydrwić – насміятися з когось, чогось; висміяти, викпити (Wydrwić kogoś publicznie. Wydrwić czyjeś słabostki, wady);

wydziwiać – бути з чогось незадоволеним, капризувати, гримасувати, обмовляти, ремствувати (Nic jej się nie podoba, ciągle wydziwia. Wydziwiać na pogodę, na bałagan);

wyszydzać – знущаючись, висміяти когось, щось; взяти на кпини, глумитися, викпити (Wyszydzać czyjeś błędy);

wyśmiewać – віднестися до когось, чогось глумливо, зі знущанням, познущатися, висміяти когось, щось (Wyśmiać czyjś pomysł, propozycję).

Наведені дієслівні лексеми, окрім інтенсивно-неврівноваженої поведінки, мають додаткові нашарування зневажливої оцінки, негативних емоцій та експресії.

У загальнонародній мові широко функціонують дієслова, що позначають настільки негативні емоції, що у них почуття гніву та злості завжди виявляються з надзвичайною силою і відрізняються наявністю експресивної сили майже в кожному з них, напр.: gryźć się – переживати, перейматися, непокоїтися, мучити себе через щось ( Po nocach już spać nie mogę, tak się tym gryzę. Sławomir Łubiński, Ballada o Januszku); pieklić się – злитися, невгамовно, безупину сваритися (Co się pan tak piekli? Jak mus to mus. Jerzy Siewierski, Nie zabija się Świętego Mikołaja); rąbnąć – дуже когось зворушити, понервувати, пройняти (Rąbnęło mnie to solidnie. Przez trzy dni chodziłem jak struty. George Quiryn, Zaufajcie Drakuli); podrzucać – надзвичайно розгнівати, нервувати, злостити (Wychodzę! – oznajmił krótko i gniewnie. Okrętkę aż podrzuciło. Joanna Chmielewska, Duch).

Дієслова зі значенням інтенсивності дії мають складну семантичну структуру. Вони відтворюють цілісну картину світобачення поляків, забарвлену інтенсивно-смисловою домінантою, в основі якої лежить поняття градації, тобто поступове підвищення, посилення дії у напрямі її наростання, інтенсифікації та нагромадження. Інтенсивність значень домінує у дієсловах, які виражають напруження та високий ступінь дії своєю внутрішньою формою. Такі слова не тільки несуть інформацію узагальнювального характеру, але й служать виразниками номінативної природи інтенсивності. Вони мають складну семантичну структуру з елементами оцінного значення, наприклад: szaleć (переважно під впливом сильних почуттів поводити себе неопановано, різко; також божеволіти), hałasować (робити галас, голосно поводитись, ломотіти, гудіти, кричати), rujnować (доводити щось/когось до знищення, до руїни, нищити), buntować się (висловлювати своє незадоволення, підніматись на бунт), rozmiażdżyć (перетворити силою щось на безформну масу, потовкти щось, докладаючи величезних зусиль) та ін.

Дослідження дієслів зі значенням інтенсивності дії у польській мові, які пов’язані з важливими сферами життєдіяльності людини, дає більш повне уявлення не лише про структуру і функції дієслова, але й про безперервний взаємозв'язок між різними рівнями мови (лексикою, фразеологією, морфологією, словотвором, синтаксисом), доповнює і поглиблює лінгвістичну характеристику слов'янського дієслова.