4. Педагогічна ситуація та педагогічна задача

Педагогічна діяльність — це розв'язання низки педагогічних проблем або, як ще кажуть, педагогічних ситуацій.

Педагогічна ситуація - це фрагмент педагогічної діяльності, що містить суперечності між досягнутим і бажаним рівнем вихованості окремого учня (чи колективу).

Такі ситуації виникають спонтанно в навчально-виховному процесі (хтось чогось не зрозумів, хтось помилився, здійснив негарний непродуманий вчинок) або спеціально створюються вчителем (з виховною метою) чи учнем (навмисне).

Для вчителя важливо усвідомити педагогічну ситуацію і сформулювати свою педагогічну мету.

Кожного разу, стикаючись з подібними ситуаціями, педагог може піти двома шляхами:

1) залишити проблему поза увагою;

2) поставити перед собою мету – подолати суперечність, що виникла.

Майстерність вчителя виявляється тоді, коли він усвідомлює педагогічну ситуацію, ставить перед собою мету та формулює педагогічну задачу. Тобто, ситуація стає задачею за умови цілеспрямованої педагогічної діяльності :

ПЕДАГОГІЧНА СИТУАЦІЯ + МЕТА = ПЕДАГОГІЧНА ЗАДАЧА

Таким чином, педагогічна задача – це результат усвідомлення вихователем у педагогічній ситуації необхідності розробки системи професійних дій і прийняття їх до виконання.

Особливість мети педагогічної діяльності полягає в тому, що з одного боку, загальна мета виховання - суспільна мета; вона задається суспільством через державні документи (закони, доктрини, концепції тощо), а з іншого, у кожній педагогічній ситуації учителю треба, пам'ятаючи про загальну мету, розв'язувати ще й негайні завдання, тактичні й оперативні: швидко відреагувати, дати певні настанови, виробити доцільні засоби впливу, організувати діяльність. Тому розрізняють педагогічну мету (завдання).

Види педагогічної мети (задачі):

-віддалена, стратегічна, що потребує мудрості - найбільш віддалені у часі, вони мають на меті суттєву зміну об’єкта виховання, досягнення бажаного ідеалу. Наприклад, класний керівник, отримавши новий клас і виявивши його особливості, ставить за мету створити в класі дружний, згуртований учнівський колектив.

-близька, тактична, що потребує умінь - сприяють реалізації стратегічної задачі, тобто це ті заходи, які слід здійснити для досягнення віддаленої мети. Приміром, для згуртування колективу вихователь залучатиме учнів до виконання спільних справ, колективної праці, до спільного проведення дозвілля.

-конкретна, оперативна, що потребує інтуїції (інтуїція - це поєднання мудрості й умінь) -повинні вирішуватися одразу. Їхня мета – спрямувати вчинки вихованців у потрібне русло. Наприклад, якщо педагог помічає, що один з учнів ображає свого однокласника, то він повинен негайно прореагувати на це відповідним чином (зробити зауваження, запросити на розмову, призначити покарання, відволікти винуватця певним проханням тощо).

Звичайно, після того, як вчитель сформулював педагогічну задачу, важливо цю задачу правильно розв’язати. Адже розв’язання педагогічної задачі визначає рівень педагогічної майстерності та професіоналізму вчителя.

Професійне розв'язання педагогічної ситуації передбачає:

• аналіз ситуації - аналіз ситуації в цілісному процесі педагогічної діяльності вчителів

• вивчення особливостей особистості учня; характеристики вихованців, Внаслідок цього відбувається усвідомлен­ня мотивів вчинків, специфіки умов, особливості взаємин.

• детальну розробку проекту рішення. Усвідомлюючи проблему, педагог конструює розвиток ситуації, при­пускаючи певні варіанти розгортання подій.

• його практичну реалізацію Відбувається в умовах взаємодії вчителя й учня, організації діяльності вихованців як нових ситуацій, створених учителем для формування їхніх ціннісних орієнтацій і пове­дінки Саме на цьому етапі вчителеві потрібно досягти гармонії, узгодже­ності власної діяльності з діяльністю учнів активність учителя в розв'я­занні проблеми має викликати зворотну активність учнів, установка вчителя на взаємодію — підживитися прагненням учнів спільно розв'я­зувати проблему

• аналіз результату — під час якого педагог порівнює наслідки розв'язання задачі з поставленим завдан­ням. Результат розв'язання педагогічного завдання — завжди нова ситуа­ція. І якщо вона наближає до спільної мети взаємодії вчителя і учнів — розвитку особистості школяра, — ми вважаємо результат позитивним, а обране рішення продуктивним.

Аналіз педагогічних ситуацій, ефективність розв’язання педагогічних задач, правильність прийнятих вчителем рішень великою мірою залежить від особистісних якостей педагога. Саме під час вирішення педагогічних задач виявляються педагогічна спрямованість, ціннісні орієнтації, інтелектуальні, емоційні, вольові якості вчителя. Ці якості впливають на успішність досягнення поставленої мети та свідчать про рівень готовності педагога до творчого розв’язання педагогічних задач.

Чим відрізняється майстерність педагога-майстра з педагогом-початківцем в розв’язанні педагогічних ситуацій?

Узагальнимо позиції педагога-майстра й того, кому ще бракує май­стерності в розв'язанні педагогічних задач.

Діяльність Діяльність

педагога-майстра педагога-початкгвця

1. Вбачає педагогічні задачі у цілісно- Сприймає кожну задачу окремо, не му педагогічному процесі й обирає рі- пов'язуючи з іншими

шення з орієнтацією на надзавдання

2. Розв'язує переважно стратегічні за- Розв'язує переважно ситуативні за­ дачі дачі

3. Уміє викликати певні психічні стани Відчуває страх, пригніченість (самовладання)

4. Уміє передавати ініціативу учням, У розв'язанні задач прагне висту- створювати умови для їхньої актив- пати головною дійовою особою; пе- ної діяльності реважає прямий вплив

5. Працює з усім колективом, однак не Звертає увагу насамперед на тих випускає з уваги жодного учня учнів, які «випадають» із поля зору

2. Усуває причини

7. Дошукуючись причини, аналізує влас- Спрямовує зусилля на саме явище, ну діяльність а не на причини

8. Головні зусилля спрямовує на зміни в Шукаючи причину, звинувачує ін­ системі своєї роботи (постійний пошук ших, посилається на обставини самовдосконалення, самовиховання).