Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція №5.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
25.75 Кб
Скачать
  1. Гігієнічна експертиза товарів: мета завдання.

Гігієнічна експертиза — це оцінка експертами відповідності си­ровини, продукції і упакування визначеним гігієнічним вимогам.

Державна санітарно-гігієнічна експертиза полягає у комплекс­них вивченні та оцінці можливого негативного впливу на здоров'я населення небезпечних факторів.

Основною метою гігієнічної експертизи є встановлення безпечності товарів для споживача у процесі всього його життєвого циклу.

Випробування проводяться у наступних цілях:

  • визначення змін органолептичних властивостей харчових про­дуктів, їх характеру й ступеня, а також цих змін;

  • виявлення відхилень в хімічному складі продуктів та визначен­ня їх причин;

  • встановлення можливостей передавання через інфіковані про­дукти збудників харчових отруєнь та інфекційних захворювань;

  • виявлення пестицидів, важких металів, харчових добавок, шкідливих домішок та інших чужорідних речовин в кількості, що пе­ревищує гігієнічні нормативи і природний вміст у продукті;

  • виявлення ступеня бактеріального забруднення продуктів і ха­рактеру їх мікрофлори;

  • встановлення умов виробництва і санітарного режиму підприємств, транспортування, збереження і реалізації харчових про­дуктів, порушення яких призводить до змін їх органолептичних вла­стивостей, до бактеріального чи хімічного забруднення.

  1. Класифікація санітарно-гігієнічної експертизи, показники безпеки

в експертизі товарів

Основними критеріями санітарно-гігієнічної експертизи є об'єкти, вид експертизи, її показники.

Об'єктом експертизи є сировина, напівфабрикати, готові продук­ти рослинного і тваринного походження, а також товар і його упаку­вання, технологічні процеси, виробничий і обслуговуючий персонал.

Санітарно-гігієнічна експертиза проводиться за гігієнічними по­казниками, які поділяються на три групи: санітарно-гігієнічні, санітарно-епідеміологічні, санітарно-токсикологічні.

Санітарно-гігієнічні показники характеризують харчову і біологічну цінність продуктів харчування. їх визначають досліджен­ням органолептичних властивостей, хімічного складу сировини, го­тових продуктів харчування, товарів, встановлюючи рівень задово­лення потреб організму людини в енергетичному, пластичному ма­теріалі, ферментах.

Санітарно-епідеміологічні та санітарно-токсикологічні по­казники характеризують шкідливість і безпеку харчових продуктів, вони включають:

  • визначення показників максимально допустимих рівнів (МДР) хімічних забруднювачів — пестицидів; радіонуклідів; показників мікробіологічної безпеки;

  • паразитологічні показники безпеки рибних і нерибних водних продуктів, м'яса.

  1. Порядок проведення санітарно-гігієнічної експертизи товарів

Санітарно-гігієнічна експертиза, як і товарна експертиза, скла­дається з трьох етапів: підготовчого, основного і заключного.

Може проводитися планова, позапланова експертиза і експертиза вітчизняних та імпортних товарів, які підлягають обов'язковій сер­тифікації.

Планова гігієнічна експертиза проводиться з метою контролю за якістю харчової продукції за органолептичними, фізико-хімічними і бактеріологічними показниками спеціалістами санітарно-епідеміологічних станцій за завданням вищих інстанцій або, як виня­ток, за проханням контролюючих організацій. Вона здійснюється у процесі попереджувального та поточного державного санітарного нагляду за календарним графіком роботи лікаря з гігієни харчування і лабораторії СЕС на підприємствах агропромислового комплексу, а також на підприємствах громадського харчування і торгівлі. З цією метою на цих об'єктах спеціально відбираються зразки продукції для їх лабораторного аналізу.

Основним завданням планової гігієнічної експертизи є контроль за дотриманням санітарних норм та правил під час виготовлення, зберігання, транспортування та реалізації харчових продуктів (особ­ливо швидкопсувних) і готової їжі; за використанням нових ма­теріалів для виробів, тари, упаковки та обладнання, яке щільно при­лягає до харчових продуктів; за дотриманням норм в їжі залишкової кількості пестицидів, солей важких металів, антибіотиків, шкідливих домішок, харчових добавок (консервантів, барвників, ароматиза­торів) тощо.

Планова експертиза передбачає також контроль за випуском но­вих видів харчових продуктів як з традиційної, так і з нетрадиційної сировини.

Позапланова гігієнічна експертиза здійснюється з метою кон­тролю за харчовими продуктами, якість яких з гігієнічної точки зору викликає сумнів або видається небезпечною, проводиться працівни­ками CEC з власної ініціативи, а також за санітарно-епідеміологічни­ми показниками або за зверненням різних відомств та організацій.

Позапланова гігієнічна експертиза здійснюється в режимі арбітражу, за дорученням вищих інстанцій санітарно-епідеміоло­гічної служби, у разі виникнення суперечок між CEC і господарськи­ми організаціями з питань, які мають гігієнічне і епідеміологічне зна­чення. Вона також проводиться за дорученням керівних органів, за заявою контролюючих органів, за дорученням слідчих та судових ор­ганів у разі потреби звернення до компетенції санітарного лікаря, за письмовою заявою господарських організацій в складних випадках товарознавчої експертизи або у разі виникнення суперечок в оцінці якості продуктів за показниками, які мають гігієнічне значення.

Основний етап санітарно-гігієнічної експертизи товарів включає:

  • зовнішній огляд партії товарів;

  • розкриття упакованих товарів;

  • проведення органолептичних досліджень з відбором зразків відповідно до нормативної документації.

Про результати огляду партії товарів складається акт, в якому за­значаються:

місце і час складання акта;

  • ім'я, по батькові, прізвище експерта, інших осіб, які брали участь в експертизі;

  • підстава для призначення санітарно-гігієнічної експертизи;

  • загальні відомості про партію товару (походження, розміри партії, стан тари, наявність у супровідних документах дати відванта­ження і прибуття партії тощо);

  • результати огляду партії товарів (умови зберігання, кількість розпакованих місць, дані органолептичних досліджень товарів то­що);

  • дані про відбір зразків для лабораторних досліджень;

  • висновок про якість товару і умови його використання, якщо він може бути складений без лабораторних досліджень.

Лабораторні дослідження проводять акредитовані лабораторії.