- •Тема 2.4. Санітарно-гігієнічна експертиза товарів.
- •Основні поняття санітарно-гігієнічної експертизи товарів
- •Структура органів санітарно-епідеміологічних служб
- •Гігієнічна експертиза товарів: мета завдання.
- •Класифікація санітарно-гігієнічної експертизи, показники безпеки
- •Порядок проведення санітарно-гігієнічної експертизи товарів
Гігієнічна експертиза товарів: мета завдання.
Гігієнічна експертиза — це оцінка експертами відповідності сировини, продукції і упакування визначеним гігієнічним вимогам.
Державна санітарно-гігієнічна експертиза полягає у комплексних вивченні та оцінці можливого негативного впливу на здоров'я населення небезпечних факторів.
Основною метою гігієнічної експертизи є встановлення безпечності товарів для споживача у процесі всього його життєвого циклу.
Випробування проводяться у наступних цілях:
визначення змін органолептичних властивостей харчових продуктів, їх характеру й ступеня, а також цих змін;
виявлення відхилень в хімічному складі продуктів та визначення їх причин;
встановлення можливостей передавання через інфіковані продукти збудників харчових отруєнь та інфекційних захворювань;
виявлення пестицидів, важких металів, харчових добавок, шкідливих домішок та інших чужорідних речовин в кількості, що перевищує гігієнічні нормативи і природний вміст у продукті;
виявлення ступеня бактеріального забруднення продуктів і характеру їх мікрофлори;
встановлення умов виробництва і санітарного режиму підприємств, транспортування, збереження і реалізації харчових продуктів, порушення яких призводить до змін їх органолептичних властивостей, до бактеріального чи хімічного забруднення.
Класифікація санітарно-гігієнічної експертизи, показники безпеки
в експертизі товарів
Основними критеріями санітарно-гігієнічної експертизи є об'єкти, вид експертизи, її показники.
Об'єктом експертизи є сировина, напівфабрикати, готові продукти рослинного і тваринного походження, а також товар і його упакування, технологічні процеси, виробничий і обслуговуючий персонал.
Санітарно-гігієнічна експертиза проводиться за гігієнічними показниками, які поділяються на три групи: санітарно-гігієнічні, санітарно-епідеміологічні, санітарно-токсикологічні.
Санітарно-гігієнічні показники характеризують харчову і біологічну цінність продуктів харчування. їх визначають дослідженням органолептичних властивостей, хімічного складу сировини, готових продуктів харчування, товарів, встановлюючи рівень задоволення потреб організму людини в енергетичному, пластичному матеріалі, ферментах.
Санітарно-епідеміологічні та санітарно-токсикологічні показники характеризують шкідливість і безпеку харчових продуктів, вони включають:
визначення показників максимально допустимих рівнів (МДР) хімічних забруднювачів — пестицидів; радіонуклідів; показників мікробіологічної безпеки;
паразитологічні показники безпеки рибних і нерибних водних продуктів, м'яса.
Порядок проведення санітарно-гігієнічної експертизи товарів
Санітарно-гігієнічна експертиза, як і товарна експертиза, складається з трьох етапів: підготовчого, основного і заключного.
Може проводитися планова, позапланова експертиза і експертиза вітчизняних та імпортних товарів, які підлягають обов'язковій сертифікації.
Планова гігієнічна експертиза проводиться з метою контролю за якістю харчової продукції за органолептичними, фізико-хімічними і бактеріологічними показниками спеціалістами санітарно-епідеміологічних станцій за завданням вищих інстанцій або, як виняток, за проханням контролюючих організацій. Вона здійснюється у процесі попереджувального та поточного державного санітарного нагляду за календарним графіком роботи лікаря з гігієни харчування і лабораторії СЕС на підприємствах агропромислового комплексу, а також на підприємствах громадського харчування і торгівлі. З цією метою на цих об'єктах спеціально відбираються зразки продукції для їх лабораторного аналізу.
Основним завданням планової гігієнічної експертизи є контроль за дотриманням санітарних норм та правил під час виготовлення, зберігання, транспортування та реалізації харчових продуктів (особливо швидкопсувних) і готової їжі; за використанням нових матеріалів для виробів, тари, упаковки та обладнання, яке щільно прилягає до харчових продуктів; за дотриманням норм в їжі залишкової кількості пестицидів, солей важких металів, антибіотиків, шкідливих домішок, харчових добавок (консервантів, барвників, ароматизаторів) тощо.
Планова експертиза передбачає також контроль за випуском нових видів харчових продуктів як з традиційної, так і з нетрадиційної сировини.
Позапланова гігієнічна експертиза здійснюється з метою контролю за харчовими продуктами, якість яких з гігієнічної точки зору викликає сумнів або видається небезпечною, проводиться працівниками CEC з власної ініціативи, а також за санітарно-епідеміологічними показниками або за зверненням різних відомств та організацій.
Позапланова гігієнічна експертиза здійснюється в режимі арбітражу, за дорученням вищих інстанцій санітарно-епідеміологічної служби, у разі виникнення суперечок між CEC і господарськими організаціями з питань, які мають гігієнічне і епідеміологічне значення. Вона також проводиться за дорученням керівних органів, за заявою контролюючих органів, за дорученням слідчих та судових органів у разі потреби звернення до компетенції санітарного лікаря, за письмовою заявою господарських організацій в складних випадках товарознавчої експертизи або у разі виникнення суперечок в оцінці якості продуктів за показниками, які мають гігієнічне значення.
Основний етап санітарно-гігієнічної експертизи товарів включає:
зовнішній огляд партії товарів;
розкриття упакованих товарів;
проведення органолептичних досліджень з відбором зразків відповідно до нормативної документації.
Про результати огляду партії товарів складається акт, в якому зазначаються:
місце і час складання акта;
ім'я, по батькові, прізвище експерта, інших осіб, які брали участь в експертизі;
підстава для призначення санітарно-гігієнічної експертизи;
загальні відомості про партію товару (походження, розміри партії, стан тари, наявність у супровідних документах дати відвантаження і прибуття партії тощо);
результати огляду партії товарів (умови зберігання, кількість розпакованих місць, дані органолептичних досліджень товарів тощо);
дані про відбір зразків для лабораторних досліджень;
висновок про якість товару і умови його використання, якщо він може бути складений без лабораторних досліджень.
Лабораторні дослідження проводять акредитовані лабораторії.
