Фільм «Одинадцятий»

У першому фільмі «Одинадцятий» (1928), присвяченому індустріалізації, Вертов спробував виявлення думки суто пластичними засобами. Зйомки протікали дуже складних умовах, але кіногрупа ними йшла свідомо. Наприклад, наВолховской ГЕСДзига Вертов та її брата Михайла Кауфман вели зйомку з підвісної колиски канатної дороги — камера проїжджала над водяником обвалом у греблі. Потім Вертов поєднав цей кадр подвійний експозицією з ленінським зображенням. Кадр запам'ятався, став однією з найзнаменитіших історія кінохроніки.

28 лютого 1928 року Вертов говорив, фільм «Одинадцятий» написано безпосередньо кіноапаратом, за сценарієм. Киноаппарат заміняє перо сценариста. «Одинадцятий» написано

1) чистій мові,

2) на мові фактів

3) на соціалістичній мові.

> «Метод музики»

Повернувшись з-за кордону, Вертов був викликаний в Україну для роботи над «>Донбасс-картиной». «Наполягаю, — писав Вертов, — щоб фільм був звуковий, хоч з звуковим знімальним апаратом поки що кепсько».

До приходу у Верховну кіно звуку Вертов вже робив спроби монтажу з урахуванням «звучання» німих кадрів. Так було в картинах «Шоста частина світу», «Одинадцятий», «Людина з кіноапаратом» була звукова імітація у межах німого кіно. На початку 1930-х робить ще одне відкриття, що виявилося революцією в звуковому кіно. У першому фільмі «Симфонія Донбасу» поруч із індустріальними шумами Вертов записує кілька реплік робочих, а через три роки знімає кіноінтервью з однією з героїнь Дніпрогесу. Цілком можливо, що знімаючи перші інтерв'ю, він вирішував ускладненні творчі завдання. Але група яка записала справжні шуми і звуки, вона вперше здійснила серію синхронних зйомок – одночасну зйомку зображення із записом звуку. Він намагався зробити так, щоб його фільми були не озвученими, а звуковими.

«Симфонія Донбасу», чи «Ентузіазм», був першим звуковим фільмом Дзиги. У ньому Вертов втілив свої мрії «о звукозрительном» синтезі, розпочатому ще дослідами за музикою Скрябіна і реальними шумами. Згодом він отримав назву «музики». Вертов геніальний у цьому фільмі. Його образи досягають воістину психоделічної виразності.

Чаплін, подивившись «Симфонію Донбасу», назвав фільм «однієї з найбільш хвилюючих кіносимфоній, що її коли-небудь бачив та чув».

Досвід «>Одиннадцатого» не пройшов для стрічки Донбас, що вийшла прокат під назвою «Ентузіазм» (1930), безслідно. Багато чого знімалося у тих-таки місцях — шахти, заводи, металургійні комбінати Горлівки, Макіївки, Лисичанська. Великі плани доменників, шахтарів фіксували трудовий побут повсякденності. Вертов детально розробив для картини музичний план, у ній композитор Тимофєєв написав звуко-шумовий марш.

Група Вертова вперше здійснила зйомку зображення з одночасном записом звуку. У газеті «Зміна» повідомлялося, що 25 квітня на набережній Мойки, було проведено першу зйомку червоноармійській частини з оркестром. Таким самим способом була знята першотравнева демонстрація. У 1931 року Вертов виїхав до Німеччини з цим радянським «>тонфильмом». Потім вона відвідає Амстердам й Лондон.

Німецькі газети писали про цілісності художньої композиції «Ентузіазму». Композитор Ганс Ейслер вважав, що українці режисери — всі музиканти світу можуть вчитися за нього, бо «Ентузіазм» «є найгеніальніша з речей, що мені дало звукове кіно». Залишив свій захоплений відгук і Чарлі Чаплін «Я не міг собі уявити, що це індустріальні звуки можна організувати так щоб вони здавалися прекрасними. Вважаю «Ентузіазм» однієї з найбільш хвилюючих симфоній, що їх коли-небудь чув. Містер Дзига Вертов — музикант. Професори мають попросити в нього вчитися, а чи не Держрезерв боротиметься з ним»