Тема 7. Страхування життя.

План.

1. Змішане страхування життя.

2. Обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків.

3. Страховий захист дітей від нещасних випадків.

1. Одним із найпопулярніших видів особистого страхування є зміша­не страхування життя. Змішане страхування життя дає змогу поєдну­вати в одному договорі і на одну особу страхування на випадок дожит­тя і на випадок смерті. Отже, змішане страхування життя поєднує в собі два ризики, які суперечать один одному: з одного боку — дожиття до певної дати або події, а з іншого — смерть. Проте фактично прису­тній лише один ризик: людина або доживе до кінця дії договору, або ні. Страхувальник, який укладає договір змішаного страхування жит­тя, не тільки забезпечує, й створює накопичення. Він має впевненість у тому, що в будь-якому разі не втратить своїх внесків.

Як правило, у змішаному страхуванні життя страхувальник, який сплачує внески, і застрахований є однією й тією самою особою. Умо­вами договору страхування може передбачатися відповідальність стра­ховика і при настанні нещасного випадку із застрахованою особою. Але йдеться не про факт нещасного випадку, а про його наслідки, які призвели до постійної втрати загальної працездатності. За тимчасову втрату працездатності (наприклад, пов'язану з легким пораненням, опіками) страхова компанія страхової суми не виплачує.

Постійна втрата працездатності виявляється, як правило, після трьох місяців від дня нещасного випадку, який її спричинив. Це може бути виражене, наприклад, у тривалому порушенні функцій пошкод­женого органу. Отже, втрата працездатності, яка мала місце протягом трьох місяців і в цих межах відновлена, не вважається постійною.

Включення до відповідальності страховика відповідальності за на­слідки нещасних випадків сприяє збільшенню тарифних ставок.

Договори змішаного страхування життя довгострокові і можуть ук­ладатися на різні за тривалістю строки. Наприклад, в Україні, як показує практика, договори змішаного страхування життя можуть укладатися на строк 3, 5, 10, 15 і 20 років. При цьому враховується вік застраховано­го. Він встановлюється від 16 років. Водночас страхова компанія може встановити і менший початковий вік вступу у страхування.

2. На умовах правил добровільного страхування договори індивідуального страхування від нещасних випадків укладаються з громадянами України, іноземними громадянами, які проживають в Україні постійно, особами без громадянства, а також підприємствами, установами і організаціями за рахунок їх власних засобів на користь своїх робітників.

Договори можуть укладатися на користь громадян віком від 16 до 70 років, а також дітей до 16 років строком від 1 місяця до 5 років включно. Непрацюючі інваліди І групи на страхування не приймаються.

Основою для укладення договору індивідуального страхування від нещасних випадків є заява страхувальника. Договір може бути укладений 1-м з подружжя від імені 2-ого, а також батьками від імені дітей і навпаки. У таких випадках застрахованою вважається особа, віл імені якої укладений договір, а особа, яка фактично уклала договір має право вказувати себе у договорі як одержувача страхової суми на випадок смерті застрахованого.

Страхувальниками за страхування дітей до 16 років можуть виступати родичі, усиновителі, опікуни та піклувальники.