Плани семінарських занять

Теми семінарських занять:

1. Основні тенденції політичного, суспільного і культурного розвитку провідних країн Європи і США в ост. третині ХІХ – на поч. ХХ ст. (4 год.)

2. Колоніальна експансія та колоніальне суперництво європейських країн в ост. третині ХІХ – на початку ХХ ст. (4 год.)

3. Суспільно-політичні кризи у Франції в останній третині ХІХ ст. (2 год.)

4. Внутрішня та зовнішня політика Німеччини в період канцлерства Бісмарка (1871-1890) (2 год.)

5. Основні ідейно-політичні течії ост. третини ХІХ – поч. ХХ ст., їх вплив на державну політику (4 год.)

6. Австро-Угорська монархія: національні проблеми у суспільно-політичному житті країни (2 год.)

7. США на рубежі ХІХ-ХХ ст.: проблеми внутрішньої і зовнішньої політики (2 год.)

8. Балканська проблема в міжнародних відносинах ост.третини ХІХ – початку ХХ ст. (4 год.)

9. Перша світова війна (8 год.)

10. Видатні політичні діячі останньої третини ХІХ – поч. ХХ ст., їх роль в історії (2 год.)

____________________________

Усього 34 год

Тема 1. Основні тенденції політичного, суспільного і культурного розвитку провідних країн Європи і сша в ост. Третині хіх – на поч. Хх ст. (4 год)

1. Особливості державного устрою провідних країн Європи і США.

2. Формування і діяльність політичних партій, їх місце в системі влади.

3. Еволюція виборчих систем.

***

4. Розвиток науки, техніки, технологій.

5. Зміни способу і якості життя.

6. Основні тенденції в сфері мистецтва, літератури, гуманітарних наук.

Перше семінарське заняття (питання 1-3) присвячене порівняльному аналізу державних і політичних систем Франції, Німеччини, Великої Британії, Італії, Австро-Угорської монархії й США (конституції, повноваження органів влади, принципи їх формування, місце політичних партій в системі влади).

Слід мати на увазі, що в другий період нової історії період революцій і війн в Європі скінчився; настав час поступих політичних і соціально-економічних реформ, здійснюваних державою. Одним з провідних напрямків тогочасного суспільного життя стала його демократизація через поступові зміни у виборчих системах провідних держав, що вели до розширення електорату, а отже залучення все більшої кількості громадян до суспільно-політичного життя. Залежність від голосів виборців примушувала партії вносити зміни до своїх програм, а перебуваючи при владі, ініціюючи реформи в інтересах широких верств населення. Готуючись до заняття, зверніть увагу на суть політичних реформ та чинники, що спонукали владу до їх проведення.

Готуючись до другого семінарського заняття (питання 4-6) спробуйте зрозуміти тогочасну суспільну атмосферу, проаналізуйте зміни, що відбулися в досліджуваний період в науково-технічній, професійно-освітній, мистецько-культурній сферах; з'ясуйте їх вплив на зміни в способі та якості життя різних категорій населення. Зверніть увагу на зміни в становищі жінки, у вихованні дітей, в сімейних взаємовідносинах. Проаналізуйте зміни в масовій свідомості у зв'язку з новою роллю церкви і релігії в суспільстві. Проаналізуйте пануючі ідейні течії в мистецтві, літературі, гуманітарних науках.

Слід мати на увазі, що тогочасна суспільно-культурна атмосфера визначалася бурхливим науковим прогресом, впровадженням його досягнень у виробництво і повсякденне життя, розвитком небачених раніше засобів сполучення і зв'язку, стрімким процесом урбанізації, зростанням інтенсивності пересування населення. Важливою тенденцією тогочасного суспільного життя став стрімкий розвиток початкової, середньої і вищої освіти, розширення її доступності для різних верств населення, розвиток нових інтелектуальних професій, що створювали можливості для здобуття ними достойного місця в суспільстві не за рахунок походження, а завдяки кар'єрному зростанню. Зменшення тривалості робочого часу призвело до збільшення вільного часу та появи нових форм дозвілля і спілкування, до формування масової культури (на противагу елітарній культурі попереднього періоду).

Рекомендовані джерела і література

Конституции и законодательные акты буржуазного государства XVII-XIX вв. – М., 1957.

Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран / Под ред. З.М.Черниловского. – М.: Юридическая литература, 1984.

Хрестоматия по новой истории. 1870-1918 // Под ред. А.И.Молока. – Ч.2. – М., 1953.

Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. Хрестоматія. – К.: Вентурі, 1995.

***

Загальні праці:

Дейвіс, Норман. Європа. Історія / Пер. з англ. – К., 2000.

История Европы. – Т.5. – М., 2000.

История ХІХ в./ Под ред. Лависа и Рамбо. – Т.6, 7. – М., 1939.

Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн. – К.:Атіка, 2004.

Кертман Л.Е. История культуры стран Европы и Америки. 1870-1917. – М., 1987.

Нова історія країн Європи та США. 1870-1918 роки : підручник / Б.М.Гончар, Н.Д.Городня. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008.

Новая история стран Европы и Америки. Нач. 1870-х годов – 1918 г. / Под. ред. И.В.Григорьевой. – М: МГУ, 2001.

Хобсбаум Э. Век империи. 1875-1914. – Ростов-на-Дону, 1999 // http://www.twirpx.com/file/361047/

The New Cambridge Modern History. – V.11. – Cambridge University Press, 1962 // http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=1387487

***

Белькинд Л.Д., Конфедератов И.Я., Штейнберг Я.А. История техники. – М., Л., 1956.

Бернал Дж.Д. Наука в истории общества. – М., 1956.

Васильев С. Очерки по истории естествознания. – Л., 1925.

Всеобщая история архитектуры: В 12 т. – Т.10. Архитектура ХІХ – начала ХХ в. – М., 1972.

Гомбрих Э. История искусства. – М., 1998.

Горюнов В.С., Тубли М.П. Архитектура эпохи модерна: Концепции,. Направления. Мастера. – СПб., 1994.

Зотов А.Ф., Мельвиль Ю.К. Буржуазная философия середины ХІХ – начала ХХ в. – М., 1988.

История зарубежного искусства. – М., 1983.

История зарубежного театра: В 4 ч. – Ч.2. – Театр Западной Европы и США (1789-1917) – М., 1984.

История зарубежной литературы конца ХІХ – начала ХХ в. (1871-1917) – М., 1968.

История зарубежной музыки. – Вып.4. Вторая половина ХІХ в. – М., 1983;

Вып.5. Конец ХІХ – начало ХХ в. – М., 1988.

Комаров С.В. История зарубежного кино. Т.1 Немое кино. – М., 1965.

Модернизм. Анализ и критика основных направлений. – М., 1987. Монархии Европы: судьбы династий. – М., 1997.

Музыка ХХ века, 1890-1945. Очерки: В 2 ч. – Ч.1. – М., 1976.

Полевой В.М. Двадцатый век: Изобразительное искусство и архитектура стран и народов мира. – М., 1989.

Рассел Б. Мудрость Запада: исторические исследования западной философии в связи с общими и политическими обстоятельствами. – М., 1998.

Ревалд Д. История импрессионизма. – М., 1995.

Ревалд Д. Постимпрессионизм. – М., 1996.

Садуль Ж. Всеобщая история кино. – Т.2. 1909-1914. – М., 1958.

Садуль Ж. История киноискусства от его зарождения до наших дней. – М., 1957.

Сарабаньянов Д.В. Стиль модерн: истоки, история, проблемы. – М., 1989.

Терлиц Е. История киноискусства, 1895-1927. – М., 1968.

Фремптон К. Современная архитектура: Критический взгляд на историю развития. – М., 1990.

Юренев Р.Н. Краткая история киноискусства. – М., 1997.