Тема 9. Види ткацьких переплетень.

Завдання 10. Встановіть відповідність між класами, підкласами та видами ткацьких переплетень, замалюйте схему:

№ п/п	Клас, підклас переплетення, малюнок	№ п/п	Види переплетення
1	Прості	1	Махрові, уточно-ворсові, осново-ворсові
2	Дрібновізерункові	2	Репсове, рогожка, посилена саржа, складна саржа, посилені сатин та атлас
3	Складні	3	Крепові, вафельні, діагоналеві, канвові
4	Похідні	4	Полотняне, саржеве, сатинове, атласне
5	Комбіновані	5	Подвійні, ворсові, ажурні
6	Ворсові	6	Похідні, комбіновані

Завдання 11. Доповніть запропоновані твердження відсутнім словом чи виразом:

1. Якщо на лицевій стороні переважають основні нитки, саржа називається . . . . .

2. Сатинове та атласне переплетення створюють гладку поверхню тканини з підвищеним . . . . .

3. . . . . переплетення використовують для виготовлення велюр-оксамитів та тканин для меблів.

4. Саржеве переплетення характеризується наявністю на поверхні тканини . . . . .

5. Тканини атласного переплетення характеризуються підвищеною щільністю вздовж . . . . .

6. Для виготовлення тканих килимів – гобеленів використовують . . . переплетення.

7. Подвійне чи потрійне полотняне переплетення, утворене в результаті одночасного переплетення двох чи трьох основних та стільки ж уточних ниток, називають . . . . . .

8. Тканини сатинового переплетення характеризуються підвищеною щільністю вздовж . . . . .

9. Саржа називається посиленою, якщо в переплетенні немає одинарних . . . .

10. . . . .переплетення мають розкидані по лицевій поверхні поздовжні перекриття, котрі надають тканині характерний дрібнозернистий вигляд.

11. Одна закінчена частина малюнку переплетення, при повторенні якої отримують неперервний малюнок в напрямку основи та утка називають . . . ……... переплетення.

12. Посилений атлас утворюється при посиленні . . . . . .перекриттів.

13. Дволиці переплетення мають . . . . . системи ниток.

14. При подовженні перекриття полотняного переплетення в напрямку основи чи утка отримують . . . . . переплетення.

15. Переплетення, що утворюють на тканині рисунок з виступаючими основними або уточними нитками називають . . . . .

Варіанти відповідей:

1. Рогожка. 2. Рапортом. 3. Дві. 4. Основи. 5. Основною. 6. Діагональних смуг. 7. Перекриттів. 8. Репсові. 9. Ворсові. 10. Двопрошаркові. 11. Рельєфні. 12. Крепові. 13. Утка. 14. Блиском. 15. Три. 16. Уточних. 17. Ажурні.

Тема 10. Структура, склад та будова тканин.

Завдання 12. За цими означеннями вкажіть основні характеристики структури тканини:

1. . . . . . – величина, що характеризує заповнення тканини у відсотках від максимально можливого із врахуванням товщини ниток, і показує, яка частина площі тканини заповнена паралельно лежачими основними та уточними нитками.

2. . . . . . – абсолютне число основних та уточних ниток, які приходяться на 100 мм довжини або ширини тканини.

3. . . . . . – вказує, яка частина тканини заповнена нитками обох систем із врахуванням того, що у місцях переплетення нитки накладаються одна на одну.

4. . . . . . – це відношення фактичної щільності до максимальної щільності.

5. . . . . . – відношення маси зразка матеріалу до його площі.

6. . . . . . – це відношення маси основної чи уточної нитки до довжини основної чи уточної нитки тканини.

7. . . . . . . – відношення площі наскрізних пор до всієї площі тканини.

Варіанти відповідей:

1. Фактична щільність. 2. Поверхнева пористість. 3. Поверхнева щільність. 4. Лінійна щільність. 5. Лінійне заповнення. 6. Поверхневе заповнення. 7. Відносна щільність.

Завдання 13. На кожне запитання вкажіть правильну відповідь:

1. За якою формулою розраховують лінійне заповнення тканини?

2. Як називаються тканини, що мають різний вигляд лицьової та виворітної сторін і придатні для використання на обидві сторони?

3. За якою формулою розраховують лінійну щільність тканини?

4. Як називаються тканини, що пройшли в процесі обробки валку та мають на лицьовій стороні войлокоподібний застил?

5. Яка фаза будови тканини характеризується максимальною вгнутістю ниток основи і прямолінійним розташуванням уточних ниток?

6. В яких межах змінюється лінійне заповнення тканини?

7. За якою формулою розраховують поверхневу щільність тканини?

8. Як називаються тканини, що мають однаковий вигляд лицьової і виворітної сторін?

9. За якою формулою розраховують поверхневе заповнення тканини?

10. Яка величина характеризує взаємну вигнутість ниток основи відносно ниток утка?

11. За якою формулою розраховують поверхневу пористість?

Варіанти відповідей:

1	Поверхнева пористість: Rs=100 – Es	12	Тканини, що мають на лицьовій стороні войлокоподібний застил називаються ворсові
2	Поверхнева щільність тканини:	13	Лінійне заповнення тканини змінюється в межах 25 –150 %
3	Лінійна щільність тканини:	14	Лінійне заповнення тканини:
4	Тканини, що мають однаковий вигляд лицьової і виворітної сторін називають двосторонні	15	Максимальна вгнутістю ниток основи і прямолінійне розташуванням уточних ниток характерне для першої фази
5	Поверхневе заповнення тканини: Es=Eо + Eу + 0,01×Eо × Eу	16	Поверхнева пористість: Rs=100 – Мs
6	Тканини, що мають різний вигляд лицьової та виворітної сторін і придатні для використання на обидві сторони називаються дволицьові.	17	Взаємну вигнутість ниток основи відносно ниток утка характеризує фаза будови тканини
7	Лінійне заповнення тканини змінюється в межах 50 –190 %	18	Поверхнева щільність тканини: Мр=0,01(ЩоТо+ЩуТу)×η
8	Взаємну вигнутість ниток основи відносно ниток утка характеризує лінійне заповнення тканини	19	Тканини, що мають однаковий вигляд лицьової і виворітної сторін називають рівносторонні
9	Максимальна вгнутістю ниток основи і прямолінійне розташуванням уточних ниток характерне для девятої фази	20	Тканини, що мають на лицьовій стороні войлокоподібний застил називаються валяні
10	Лінійне заповнення тканини:	21	Поверхневе заповнення тканини: Es=Eо + Eу – 0,01×Eо × Eу
11	Лінійна щільність тканини:	22	Тканини, що мають різний вигляд лицьової та виворітної сторін і придатні для використання на обидві сторони називаються різносторонні.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3