Тема 21. Прикладні та допоміжні матеріали.

Завдання 8. Доповніть запропоновані речення відсутнім словом чи виразом:

1. В залежності від поверхневої щільності підкладкові тканини можна розділити на: легкі, середні, . . . . . . . . . . . . . . . , важкі.

2. При використанні в утку . . . . . . . . . . та . . . . . . . . .. . . . ниток отримують підкладкові тканини з меншим зминанням, легкі та тонкі.

3. Бавовняна тонка прокладочна тканина з жорсткою лощеною обробкою називається . . . .

4. За призначенням оздоблювальні матеріали поділяються на три групи: прикладні, . . . . . . . . . . . . . , декоративні.

5. Процес зв’язування клею з поверхнею матеріалу, який склеюється називається . . . .

6. Прозорі, узорчасті вироби з ниток, виконанні ручним або машинним способом називаються . . . . .

7. Комплексні швейні нитки виробляються з поліамідних або . . . . . . . . . . . . . . . волокон.

8. Товщина швацьких ниток характеризується умовним показником – .

9. Мережива . . . . . . . . бувають плетені, філейні та в’язані.

10. За . . . . . . . . . шовкові тканини поділяють на дев'ять груп.

11. Матову обробку ниток здійснюють шляхом покриття їх тонкою плівкою . . . . .

12. Мереживна стрічка з рівними краями, яка вшивається між двома частинами виробу називається . . . . .

13. Нитки з натурального шовку займають . . . . . . . . . (%) загального обсягу випуску швейних ниток.

14. . . . . . . . . швейні нитки практично не дають усадки і використовуються при виготовленні одягу методом „форниз”, шкіряних виробів та ін.

15. Мереживна стрічка, рівна з боку, до якого пришивають, та зубчата з протилежного боку називається . . . .

Варіанти відповідей:

1. Декоративно-прикладні. 2. Волокнистим складом. 3. 1 – 1,5%. 4. Важчі від середніх. 5. Мереживо. 6. Ручної роботи. 7. Крохмальним апретом. 8. Ацетатних та триацетатних. 9. Торгівельним номером. 10. Менше 1%. 11. Адгезія. 12. Коленкор. 13. Парафіну або воску. 14. Край. 15. Анідні. 16. Поліефірних. 17. Прошва. 18. Машинного виробництва.

Завдання 9. Визначте, чи правильні твердження:

1. Масивні міцні підкладкові тканини виробляють з віскозних комплексних ниток лінійної щільності 16,7 текс в основі.

2. До декоративно-прикладних матеріалів відносяться стрічки, тасьми, шнури, які використовуються для виконання естетичних функцій, для покращення зовнішнього вигляду одягу. -

3. Флізеліни – меланжеві полотна з суміші бавовни або віскозного волокна з капроном, мають поверхневу щільність 50 – 100 г/м².

4. При виготовленні деяких видів спецодягу для захисту від кислот, лугів застосовують спеціальні швейні нитки: фінілові, фторлонові, пропіленові.

5. Комплексні швейні нитки мають умовні позначки: поліамідні – 50Л, поліефірні – 22К, 33К, 55К, 90К.

6. Аутогезія – явище самозлипання при контакті однорідних матеріалів, у результаті якого в зоні контакту утворюється структура, властива даному матеріалу.

7. Особливістю прокладкових матеріалів є збільшена жорсткість, котра створюється структурою, апретуванням або просочуванням.

8. Швейні нитки, отримані з модифікованих поліамідних ниток шелон, застосовують для виконання різних швів при виготовленні суконь замість ниток № 65 з натурального шовку.

9. Для додання ниткам сильного блиску їх покривають тонкою плівкою парафіну.

10. Гіпюр отримують, коли вишивають бавовняною пряжею по бавовняній тканині, нитки якої потім видаляють.

11. Віскозні підкладки в мокрому стані втрачають міцність на 25%.

12. Для підвищення термомеханічних властивостей швейних ниток їх змаслюють воском, парафіновими емульсіями, стеарином, касторовим маслом.

13. Швейний шовк №65 і №33 використовують для вимотування петель, пришивання ґудзиків.

14. Волосяні тканини виробляють з бавовняного прядива в основі та кінського волосу або капронової нитки в утку.

15. Голкопробивні та валяльні прикладкові неткані матеріали використовують для виготовлення нижніх комірів чоловічих костюмів.

16. Синтетичні підкладкові тканини характеризуються легкістю, високою міцністю на розрив та витирання, мають високі гігієнічні показники.

17. Для виробництва прозорих ниток використовують полівінхлоридні мононитки лінійної щільності 14 текс.

18. Чистовіскозні підкладки стійкі до тертя , мають хороші гігієнічні властивості, не розсуваються в швах та не зминаються в процесі носки.

19. В’язані мережива утворюються переплетенням двох систем ниток на жакардових машинах з бавовняних та віскозних ниток.

20. Середні підкладкові тканини мають щільність 111 – 130 г/м².

Критерії оцінювання

Рівні навчальних досягнень	Критерії оцінювання навчальних досягнень
Низький	Учень (студент) фрагментарно відтворює незначну частину навчального матеріалу, виявляє здатність елементарно висловити думку, має нечіткі уявлення про предмет вивчення, не може працювати без допомоги вчителя, працює з мінімальною напруженістю, не здатний здійснити самоуправління, планування та критеріальну оцінку результатів самостійної роботи.
Середній	Учень (студент) виявляє знання і розуміння основних положень навчального матеріалу, здатний відтворити навчальний матеріал не в повному обсязі. Відповідь не завжди правильна і не достатньо осмислена, допускає помилки. Вміє застосовувати знання при розв’язуванні завдань за зразком. Працює з мінімальною напруженістю але і не звертається за допомогою до вчителя, не вміє виконувати нетипові завдання, інколи невідповідальний за власні дії, періодично оцінює власні дії, з допомогою вчителя здатний частково аналізувати, порівнювати, робити висновки та виправляти допущені помилки.
Достатній	Учень (студент) правильно володіє вивченим матеріалом, знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей, зв’язків між ними, вільно застосовує знання в стандартних та дещо змінених ситуаціях. Відповідь його повна, логічна, обґрунтована, хоча їй бракує власних суджень. Працює з максимальною напруженістю та з максимальною допомогою вчителя, інколи діє в нетипових ситуаціях, відповідально, старанно виконує всі обов’язки. Порівняно самостійно приймає рішення та несе відповідальність за власні дії.
Високий	Учень (студент) володіє глибокими, міцними, узагальненими, системними знаннями, аргументовано використовує їх у нестандартних ситуаціях, виявляє здатність приймати творчі рішення, вміє ставити і розв’язувати проблеми. Навчання має дослідницький характер. Працює без допомоги вчителя з максимальною напруженістю, оцінює власні можливості та результати навчальної діяльності, несе відповідальність за власні дії. На високому рівні здійснює самоуправління, визначає окремі цілі пізнавальної діяльності, діагностує результати, робить висновки, виявляє та відстоює власну позицію.