Тема 6. Правотворчість.

§ 1. Співвідношення понять «форма» і «джерело» права.

Одним з об'єктивних властивостей права, як суспільного регулятора, є його формальна визначеність, тобто визначеність за фермою. Норми права обов'язково повинні бути об'єктивовані,вирішені, зовні, міститися в тих або інших формах, бути способом їх існування, фермами життя. Без цього норму права не можна визнати існуючою, не говорячи про те, що вони без зовнішнього об'єктування не можуть викону ват/и свої завдання, щодо регулювання поведінки.

Форма права - це спосіб вираження зовні державної волі, юридичних правил поведінки, спосіб об'ектувания правових норм.

Іноді форми зовнішнього вираження норм права називають джерелами права, тим самим ототожнюючи поняття «форми» і «джерела» права. Однак, виходячи з загальноприйнятого значення слова «джерело», як «усякого початку або підстави, кореня і причини, вихідної точки», цей погляд не зовсім вірний, тому що друге поняття ширше першого.

Класифікація джерел права:

Виділяються наступні джерела права:

I. У матеріальному сенсі - матеріальні умови життя суспільства, що об'єктивно викликають виникнення права, необхідність правового регулювання і певної державної влади.

1. Матеріальні умови життя суспільства. Наприюшд. в Україні з розвитком ринкової економіки з являються норми, що регулюють ринкові відносини: відносини конкуренції, приватної власності тощо.

2. Форми власності. Наприюшд, визнання приватної власності священним і недоторканним природним правом людини призвело до появи правових норм, що захищають цю форму власності.

3. Інтереси людей., Іуже часто у парламенті приймаються акти, що захищають

інтереси певних категорій людей: військовослужбовців, пенсіонерів, олігархів тощо.

II. Як джерело пізнання - історичні документи, релігійні погляди, що дійшли до цього часу.

1. Тексти законів минулого. Читаючи тексти законів минулого, ми можемо визначити, як саме зародилося те чи інше право, той чи інший закон і. що він закріплював.

2. Літописи. / \а Русі прадавньою ''журналістикою"можна вважати літописи, які фіксували певні історичні події. В літописах же можна зустріти і певні згадки про законодавство я тнулого.

3. Історичні хроніки. Аналогом літописів в Західній Європі були історичні

хроніки. В ідеологічному сенсі.

1. Правосвідомість. Правосвідомість включає в себе ставлення людей до права та держави, до законів та державних органів тощо. Наприклад, в англосаксонській правовій системі люди дуже поважають судові органи, які безпосередньо застосовують право, а тому основною формою права та с судовий прецедент.

2. Правові вчення. Приладом правового вчення може бути нормативізм І анса Кельзена, який вплинув на сучасне право багатьох країн світ/у (Німеччина, Австрія тощо).

3. Юридичні доктрини. Прикладом юридичної доктрини є природно-правова концепція, яка вплинула майже на всі сучасні демократичні країни (країни англосаксонської правової системи: СІЛ.А.. Великобританія: менш — на країни романо-германськог правової системи: Франція).

4. Погляди й ідеї. Погляди й ідеїК Маркса, Ф. Енгельса, В. Аеніна вплинули на формування так званої соціалістичної правової системи.

IV.

У формальному сенсі - сукупність способів зведення в закон волі політичних сил. що знаходяться при владі.

1. Нормативно-правовий акт.

2. Правовий звичай.

3. Юридичний прецедент.

4. Нормативний договір.