- •Благо народних звичаїв.
- •Етнічне розмаїття народних звичаїв та їх морально-естетична характеристика.
- •Архаїчні і християнські цінності народних звичаїв. Добро і краса заповітів Христа.
- •Народні звичаї і фольклор у сучасній моральній і естетичній культурі. Назовемо деякі програмні положення.
- •1. «Золоте правило» моральної свідомості та його гуманістичне забезпечення у фольклорі. Компоненти загальнолюдського («простих норм») в моралі:
- •Етнічне розмаїття народних звичаїв та їх морально-естетична характеристика.
- •1. Національний чинник в історії моральності.
- •А) Народна моральність
- •В) Повага до старших..
- •С) Сімейна і статева мораль.
- •D). Патріотизм.
- •Е). Працьовитість і відношення до багатства.
- •F) Колективізм.
- •Специфіка національних зразків моральності. Національне та загальнолюдське.
- •3. Проблема національного характеру та менталітету.
- •Весільна обрядовість. Давньоруська.
- •Походження весільних традицій.
- •3. Архаїчні і християнські цінності народних звичаїв. Добро і краса заповітів Христа.
- •4. Народні звичаї і фольклор у сучасній моральній і естетичній культурі.
4. Народні звичаї і фольклор у сучасній моральній і естетичній культурі.
У XX столітті логічна загальність моральних вимог закономірно змінилася фактичною загальністю. Війни, тоталітарні режими, екологічні проблеми показали людству деякі безумовні границі морального. Якщо з приводу добра можуть бути різноманітні думки, то безсумнівне зло пізнане. У тому числі міжнаціональні конфлікти, що загострилися, попадають у число безумовно шкідливого. Збуджене національне почуття стало приводити не до морального відродження, а до морального здичавіння воюючого народу
Національні розходження не повинні стиратися. Незважаючи на глобальну інтеграцію, саме XX століття усвідомило цінність різноманітності етносів. Їхня моральна взаємодія повинна піти шляхом діалогу різних націй із приводу одного, для всіх важливого, предмета – моралі. Кожен народ, як і кожна особистість, виграє від цього.
Література:
Войтович С.О. Світ сім’ї і горизонти покликання. – К., 1987.
Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. – К., 1993.
Габдулгафарова И.М. О проблеме национального характера и менталитета. – М., 2001.
Головнин В. Азбука делового этикета. – Эхо планеты, 1991, № 46, 47.
Гусейнов А.А. Золотое правило нравственности. – М., 1980.
Дорно И.В. Современный брак: проблемы и гармония. – М., 1990.
Этика. Уч. пособие и практикум./Зеленкова И.Л, Беляева Е.В. – Минск: Тетрасистемс, 1998.
Історія української культури./За ред. Крип’якевича. – К., 1994.
Костомаров М.І. Слов’янська міфологія. – К., 1994.
Коул М., Скрибнер С. Культура и мышление. – М., 1977.
Кузьмичев И. Л. Лада или Повесть о том, как родилась идея прекрасного. – М., 1990.
Мелетинский Е.М. Палеоазиатский мифологический эпос. – М., 1979
Оля Б. Боги тропической Африки. – М., 1976
Попович М.В. Мировоззрение древних славян. – К., 1985.
Проблемы народного искусства. – М., 1982.
Путилов Б.Н. Песни южных морей. – М., 1978
Ромашкова Е. День рождения в семье и школе. (Модели праздничного досуга). – М., 1999.
Скуратівський В. Святвечір: У 2х кн. – К., 1994.
Суханов И.В. Обычаи, традиции и преемственность поколений. – М., 1976.
Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник. – К., 1993.
Українські народні думи та історичні пісні. – К., 1990.
Хамитов Н.В. Освобождение от обыденности. – К., 1995,с.74-87 (архетип і міф).
Энциклопедия тамады.//Сост. Л.В. Кочин. – Донецк, 1999.