3. Функції місцевих фінансів.

Значення та роль місцевих фінансів та їх вплив на економіку і соціальну сферу проявляється у таких функціях:

1. Розподільча.

2. Контрольна.

3. Стимулююча.

Розподільча функція виявляється у порядку формування доходів і видатків місцевих бюджетів, цільових фондів органів місцевого само­врядування. Кошти, які акумулюються у місцевих бюджетах, розподі­ляються і використовуються на задоволення різноманітних потреб. Крім того, фінансові ресурси, акумульовані на обласному і районному рівнях, перерозподіляються між окремими адміністративно-територіальними одиницями з метою фінансового вирівнювання;

Контрольна функція реалізується при складанні місцевих бюдже­тів, їх розгляді і затвердженні, а також виконанні і складанні звіту про виконання місцевих бюджетів. Контрольна функція охоплює не лише місцеві бюджети, а й усі фінансові ресурси, які є в розпорядженні міс­цевих органів влади. Вона повинна забезпечувати цільове і та економне їх використання;

Стимулююча функція полягає у створенні таких умов, за яких органи місцевого самоврядування (ОМС) були б зацікавленими у збіль­шенні доходів бюджетів, додатковому залученні надходжень, більш ефективному використанні фінансових ресурсів. Виразом стимулюю­чої функції є існуючий порядок формування власних доходів місцевих бюджетів» заохочення перевиконання запланованих показників надхо­джень загальнодержавних податків і зборів, самостійність у викорис­танні додатково залучених коштів.

Існування місцевого самоврядування в Україні закріплене Консти­туцією України. Первинним об'єктом органів місцевого самоврядуван­ня визнана територіальна громада.

Територіальна громада - це сукупність громадян України, котрі спільно проживають у міському чи сільському поселенні, мають колек­тивні інтереси і визначений законом правовий статус.

До початку XX ст. в Україні громада була основною територіаль­ною одиницею, яка:

1. формувала свої органи управління;

1. була власником частини землі;

2. відповідала перед державою за сплату податків;

3. обкладала податками членів громади.

У радянській Україні громади було ліквідовано і замінено місце­вими радами.

Нині територіальні громади в Україні наділені правами юридичної особи, виступають суб'єктами підприємницької діяльності у сфері надання громадських послуг та суб'єктами фінансово-кредитних від­носин (рис. 1):

Рис.1. Права територіальної громади.

Основне право територіальної громади - право на самовряду­вання. Органами місцевого самоврядування є сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Ради обирають голів.

Конституція надала можливість територіальним громадам об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності, кошти бюджетів для виконання спільних проектів.

Основні положення чинної нормативної бази щодо регулювання місцевих фінансів в Україні передбачають наступне (табл. 2):

Таблиця 2

Чинна нормативна база місцевих фінансів

Нормативний акт	Основні положення, що регламентують місцеві фінанси
Конституція України 28 червня 1996 р.	Конституційне закріплення існування інституту місцевого само­врядування в Україні, визначення повноважень органів місцевого самоврядування, матеріальної та фінансової основи самовряду­вання, основних засад функціонування місцевих бюджетів, гара­нтування фінансування державою здійснення органами місцевого самоврядування делегованих повноважень
Закон України «Про місцеве самовряду­вання в Україні» 21 травня 1997 р.	Розвиток та конкретизація положень Конституції про місцеве са­моврядування: його принципів, повноважень органів місцевого самоврядування, забезпечення матеріальної та фінансової бази, в т. ч. засад функціонування місцевих бюджетів
Бюджетний кодекс України 22 червня 2001 р.	Визначено склад місцевих бюджетів, проведено чіткий розподіл доходів і видатків між бюджетами, встановлено прозору і об'єк­тивну процедуру міжбюджетних відносин, визначено формульний порядок розрахунку дотацій вирівнювання, зміцнено фінансову базу органів місцевого самоврядування, встановлено заціка­вленість у збільшенні доходів й місцевих бюджетів, визначено порядок проведення місцевих запозичень, встановлена відповіда­льність і контрольні повноваження всіх учасників бюджетного процесу, заборонено створення позабюджетних фондів і здійснення міжбюджетних позичок
Щорічні закони «Про Державний бюджет України»	Визначають склад загального та спеціального фондів місцевих бюджетів, взаємовідносини між Державним бюджетом України та місцевими бюджетами, обсяги та особливості перерахування міжбюджетних трансфертів, додаткові положення, які регламен­тують бюджетний процес

Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» встанов­лені наступні принципи, на основі яких здійснюється функціонування інституту місцевого самоврядування в Україні:

4. народовладдя

5. законність

6. гласність

7. колегіальність

8. виборність

9. судовий захист прав самоврядування

10. правова, організаційна та матеріально-фінансова самостійність

11. підзвітність та відповідальність перед територі­альними громадами їх органів та посадових осіб

12. державна підтримка та гарантії місцевого самоврядування.

Основними цілями місцевих фінансів є:

1. забезпечення фінансової незалежності органів місцевого само­врядування;

1. формування самодостатніх територіальних утворень;

2. реалізація завдань державної регіональної політики;

3. стимулювання підприємницької діяльності та інвестиційної ак­тивності;

4. вирішення соціальних, демографічних, економічних та інших проблем регіонів.

Місцеві фінанси впливають на соціально-економічний розвиток краї­ни та добробут населення. Вони виступають інструментом перерозподілу валового внутрішнього продукту, державного регулювання розвитку територій, формування економічної та державної регіональної політики.

Місцеві фінанси відіграють важливу роль у забезпеченні фінансової безпеки держави, що є однією з найважливіших складових економічної безпеки країни. Фінансова безпека має вирішальне значення у функціо­нуванні економічної системи загалом, впливає на всі сфери суспільного життя. Без її забезпечення неможливе досягнення як поточних, так і перспективних загальнонаціональних цілей розвитку.

До основних індикаторів фінансової безпеки відносять:

• ступінь виконання зведеного і державного бюджету;

• дефіцит державного бюджету та його фінансування;

• рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет.

Дослідження цих показників дає змогу зробити висновок про вплив на них стану місцевих фінансів та місцевих бюджетів, їх збалансованості, забезпечення власними дохідними джерелами, механізму надання бю­джетних трансфертів з державного бюджету. Оскільки місцеві бюджети є складовою зведеного бюджету України, то параметри, що їх характе­ризують, слід віднести до найважливіших критеріїв фінансової безпеки.