Потрібна кількість тз

(1.28)

де К_СО , К_П – відповідно кількість сезонних обслуговувань та поточних ремонтів однієї машини на рік, дивись таблицю 1.4

L_ТЗ – середній пробіг ТЗ, км,

L_ТЗ = 2 L _РМБ;

V_ТЗ – середня швидкість руху ТЗ, км/годин, [дивись, додаток 10]

t_НР – тривалість навантаження – розвантаження машини на трейлер, годин [дивись, додаток 9]

Д_р.ТЗ – кількість робочих днів ТЗ на рік,

Д_р.ТЗ = Д_р.АТО

t_З – тривалість зміни ТЗ, годин,

t_З = 8 год;

п_ЗМ – кількість змін роботи ТЗ,

п_ЗМ = 1;

η_МПЗ – коефіцієнт використання ТЗ,

η_МПЗ = 0,8…0,9;

Таблиця 1.14 – Характеристика ТЗ

Найменування показників	Значення показників
Марка ТЗ Вантажопідйомність, тс Розміри платформи, мм: довжина ширина

1.9 Розрахунок кількості виробничих робітників

Кількість виробничих робітників експлуатаційної бази з окремих професій

(1.29)

де З – трудомісткість відповідного виду робіт, люд. годин, дивись графу 8 таблиці 1.11

Ф_Р.С. – справжній річний фонд часу робітників відповідної професії, годин, дивись таблицю 1.9

Вихідні дані та результати розрахунку робітників з розподілом їх по змінах звести в таблицю 1.15, а кількість робітників УТП_ТО , УТП_Р , АТО, МПЗ та ТЗ знайти відповідно за формулами:

т_УТП.ТО = К_УТП.ТО ∙ т_П.ТО ∙ п_ЗМ (1.30)

т_УТП.Р = К_УТП.Р ∙ т_П.Р ∙ п_ЗМ (1.31)

т_АТО = К_АТО ∙ (т_АТО - 1)∙ п_ЗМ (1.32)

т_МПЗ = К_МПЗ ∙ п_ЗМ (1.33)

т_ТЗ = К_ТЗ (1.34)

1.10 Розрахунок виробничих площ постів, дільниць та відділень бази

Виробничі площі постів ТО і Р

F_УТП.ТО = К_УТП.ТО F`_УТП , (1.35)

F_УТП.Р = К_УТП.Р F`_УТП , (1.36)

де F`_УТП – питома площа одного поста м², [дивись, додаток 7].

Виробнича площа дільниці (відділення)

F_Д = т_1Д F`_Д , (1.37)

де т_1Д – кількість виробничих робітників першої зміни відповідної дільниці, дивись таблицю 1.15

F_Д – питома площа робітника відповідної дільниці, м², [1, додаток 8].

Одержані дані заносимо в таблицю 1.16

1.11 Розробка планувального рішення виробничого корпусу бази

Форму будівлі корпусу бази слід прийняти прямокутну. Довжина і ширина

корпусу залежать від його площі. Площа корпусу включає площі усіх дільниць, складських, адміністративних і побутових приміщень. Дільниця зовнішнього догляду машин знаходиться за межами виробничого корпусу. Складські і адміністративно – побутові приміщення слід проектувати в прибудовах до основного корпусу.

Ширина їх може бути 6,9 або 12 м; висота – 5,4; 6 або 7,2.

Ширина корпусу може бути одне, двох і більш пролітною, а проліт складає 6,

9, 12 та 24 м.

Висота корпусу залежить від висоти машини. Висота вертикальної

частини споруди може бути 8,4; 9,6 та 10,8 м.

Площа виробничого корпусу бази

F_ВК = К_УТП + 1,1 (F – F_З.М), (1.38)

де 1,1 – коефіцієнт, що враховує допоміжну площу для пожежних та технологічних проходів та проїздів усередині корпусу

F_З.М – площа дільниці зовнішнього миття, м²,дивись таблицю 1.16

Довжина виробничого корпусу, м

(1.39)

де B_ВК – ширина виробничого корпусу, м.

Ширину виробничого корпусу слід вибирати таку, щоб відношення довжини до ширини корпусу було не більш трьох:

.

Одержану величину довжини L_ВК слід приймати кратною 6 м (крок колон).

Спроектований виробничий корпус слід зобразити на аркуші форматом

А – 4 або А – 3 (Малюнок 1.1)

Розміои колон (у поперечному перерізі), товщину стін, внутрішніх

перегородок, розміри вікон, дверей та воріт приймати на основі загально будівельних норм.