Підготовка молоді до сімейного життя
У процесі життя діти переймають від старших поколінь чимало знань про відносини людей різної статі, про шлюб, про сім'ю, засвоюють відповідні норми поведінки. Досить рано починають розвиватися почуття товариства, дружби, честі, гідності. Це сприяє формування уявлень про любов як вище людське почуття, про шлюбно-сімейні відносини. Все це дуже цінно, але при нинішньому темпі життя природного механізму передачі таких знань вже недостатньо. Тому важливе місце відводиться і спеціальній підготовці підростаючого покоління у школі і в батьківській родині щодо створення в майбутньому своєї сім'ї; до виконання подружніх і батьківських обов'язків; до виховання дітей.
Підготовка підростаючого покоління до сімейного життя включає такі основні аспекти:
Соціальний, що базується на державній політиці у сфері шлюбно-сімейних відносин, демографії, пропаганді ідеології про суспільну сутність та призначення сім'ї, сімейних цінностей, соціальних ролей подружжя і батьків.
Морально-етичний, що включає виховання таких моральних якостей: дружелюбне ставлення до представників іншої статі; поваги до матері, батька, старших і молодших; потреби у вихованні дітей; відповідальності, вірності, чесності, стриманості, доброти, поступливості; почуття обов'язку перед дружиною (чоловіком), сім'єю, дітьми; культури інтимних почуттів.
Правовий, орієнтований на ознайомлення з основами законодавства про шлюб та сім'ю; з найважливішими положеннями сімейного права; з обов'язками подружжя по відношенню один до одного, до дітям, до суспільства.
Психологічний, що формує поняття про особистісний розвиток; про особливості психології міжособистісних відносин у юнацькому віці; про психологічні основи шлюбу та сімейного життя, вміння розуміти психологію інших людей; розвиток почуттів, необхідних для подружнього і сімейного життя; володіння навичками партнерського спілкування.
Фізіолого-гігієнічний, що включає знання фізіологічних особливостей чоловічого та жіночого організмів; особливостей статевого життя, питань особистої гігієни та ін.
Педагогічний, що включає формування уявлень про роль сім'ї у вихованні дітей, її педагогічний потенціал, специфіку сімейного виховання, виховних функціях батька і матері, про шляхи підвищення педагогічної культури батьків.
Господарсько-економічний – озброєння знаннями про бюджет сім'ї, культур побуту, вміннями вести домашнє господарство, планувати, передбачати тощо.
Всебічне виховання сім'янина здійснюється під впливом різних соціально-педагогічних та психологічних факторів. Багато дослідників, підкреслюючи багатофакторний характер вказаного процесу, виділяють сім'ю, школу, товариство однолітків, художню літературу, ЗМІ, громадськість, церкву. Процес виховання сім'янина являє сукупність виховних взаємодій, які можуть мати як цілеспрямований (вчитель-учень) так і стихійний (підліток-однолітки) характер.
Найважливіше значення у вказаних взаємодіях має не тільки вплив на вихованця, але і його відповідна реакція. Вона не залишається незмінною, трансформується, розвивається. Все це не можна не враховувати, організовуючи роботу з молоддю.
Таким чином, підготовка молоді до сімейного життя являє собою комплекс всебічних взаємодій з батьками, вчителями, однолітками, з іншими людьми, із засобами культури і масової
інформації, в результаті яких відбувається усвідомлення особливостей шлюбно-сімейних взаємин, розвиток відповідних почуттів, формування уявлень, поглядів, переконань, якостей і навичок, пов'язаних із готовністю до шлюбу та сімейного життя.