Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Психологія сімї Тема №4.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.01.2020
Размер:
29.94 Кб
Скачать

Лекція 4 10

ТЕМА: ПІДГОТОВКА МОЛОДІ ДО ШЛЮБУ ТА СІМЕЙНОГО ЖИТТЯ

ПЛАН:

  1. Готовність до шлюбу

    1. Підготовка молоді до сімейного життя

  1. Призначення сім'ї. Формування установки до вступу в шлюб

і дітонародження

  1. Виховання сім'янина: шляхи, форми та засоби

    1. Морально-етична і операційно-освітня підготовка

    2. Освітньо-операційна підготовка

    3. Статева культура

    4. Шляхи та засоби виховання сім'янина

    5. Правова обізнаність

  1. Готовність до шлюбу

Сучасне подружжя є вимогливим до особистісної взаємодії членів сім'ї. Гарні взаємостосунки не даються подружжю у готовому вигляді, встановити їх – це першочергове завдання, що вимагає великих зусиль, готовності та здатності до його розв’язання. Свобода від регламентації старшого покоління пов'язана з утрудненням отримання підтримки з їхнього боку: нова сім'я сама прокладає собі шлях, а не слідує прокладеним. Це стосується всіх сторін життя сім'ї, в тому числі і шлюбної сексуальності та виховання дітей. Зниження шлюбного віку молоді у поєднанні з тривалим соціально-економічним дозріванням, призводить до ускладнення утворення власної сім’ї.

Сьогодні молодь готова витрачати час на навчання водінню автомобілем, вивчення іноземної мови, аніж на підготовку до сімейного життя. І справді, якщо людина не пройде відповідної підготовки, вона не отримає водійські права, тоді як для отримання свідоцтва про шлюб не потрібно нічого. Багато людей вступає в шлюб необдумано, неусвідомлюючи відповідальності, невміючи навіть спілкуватися з партнером. Під впливом юнацької зачарованості та пристрасті молодь поспішає купувати обручки. З часом їх очікування й надії виявляються невиправданими. Шлюб є більш вдалим, якщо подружжя відразу усвідомлює, що пристрасть та зачарованість недовговічні, що рано чи пізно це мине і на зміну приходить буденність, побут та рутина. Далеко не всі люди по-справжньому готові до стресів у період «притирання» у перші роки (1-3 р.) подружнього життя.

Підготовка молоді до вступу в шлюб, до майбутнього сімейного життя – невід'ємна складова виховання підростаючого покоління. Віднедавна вважалося, що молода людина по досягненню певного віку вже повністю готова до створення сім'ї. Динаміка суспільних відносин, що зумовлені культурно-історичними змінами, передбачають необхідність спеціальної підготовки підростаючого покоління до сімейного життя.

Численні соціологічні, педагогічні, медико-психологічні дослідження переконують у тому, що готовність юнаків і дівчат до вступу в шлюб і створення сім'ї є одним із головних завдань саме психологічної роботи.

Сімейне життя відкриває людині нові можливості для особистісного зростання й щастя та одночасно пред'являє й чимало вимог. Серед факторів, що визначають стабільність молодих сімей, виділяють готовність молоді до шлюбу як системи соціально-психологічних установок особистості, яка визначає емоційно-психологічне ставлення до способу життя та цінностей подружжя.

Готовність до шлюбу – інтегральна категорія, що включає цілий комплекс аспектів:

  1. Формування певного морального комплексу - готовність особистості прийняти на себе нові обов'язки щодо партнера, майбутніх дітей, батьків тощо, це пов'язано з розподілом ролей між подружжям.

  2. Готовність до міжособистісного спілкування, взаємодії та співпраці. Сім'я є малою групою, для нормального її функціонування потрібна узгодженість стилів та ритмів життя подружжя.

  3. Здатність до самовідданості по відношенню до партнера, що включає здатність до дій і базується на альтруїзмі та безкорисності.

  4. Наявність емпатійних якостей, які дають змогу проникати у внутрішній світ людини. Шлюб успішно реалізує психотерапевтичну функцію у тому випадку, коли партнери здатні до співпереживання, співчуття, можуть бути чутливими та відчувати емоційний стан свого партнера.

  5. Висока естетична культура почуттів і поведінки особистості.

  6. Уміння вирішувати конфлікти конструктивним способом, уміння йти на компроміс, здатність до самоконтролю й саморегуляції власної психіки та поведінки.