
- •Предмет, мета і напрямки фізіології рослин.
- •Структурні компоненти рослинної клітини.
- •Загальні поняття про мікроскопічну і субмікроскопічну будову клітини. Клітинна оболонка, її структура та функції.
- •Субмікроскопічна будова і функції основних органел.
- •Водний обмін рослин. Дифузія, осмос, хімічний і водний потенціали, осмотичний тиск.
- •Рослинна клітина, як осмотична система. Явища плазмолізу, деплазмолізу, тургору, циторіз.
- •Значення води для рослин.
- •Структура і властивості води.
- •Механізм транспорту води в рослині.
- •Фотосинтез
- •Хлорофіли
- •Каротиноїди
- •Структура й властивості.
- •Світлова фаза фотосинтезу
- •Організація й функціонування пігментних систем
- •Циклічне й нециклічне фотосинтетичне фосфорилювання
- •Метаболізм вуглецю при фотосинтезі (темнова фаза)
- •Кислотний метаболізм товстянкових (сам-фотосинтез)
- •Гл іко латний цикл
- •Вплив зовнішніх факторів на фотосинтез показники, які характеризують фотосинтез
- •Вплив світла
- •Вплив вуглекислого газу
- •Вплив кисню
- •Вплив оводненності тканин
- •Вплив мінерального живлення
- •Взаємодія факторів при фотосинтезі
- •Денний хід фотосинтезу
- •Вплив внутрішніх факторів залежність фотосинтезу від генетичних особливостей рослини
- •Залежність фотосинтезу від віку рослини
- •Дихання
- •I етап дихання. Гліколіз.
- •II етап дихання. Цикл Кребса
- •III етап дихання. Дихальний електронтранспортний ланцюг (дел).
- •Субстрати дихання.
- •Гліоксилатний цикл.
- •Мінеральне живлення рослин.
- •Системи регуляції та інтеграції у рослин.
- •Ріст і розвиток рослин.
- •Список літератури.
Кислотний метаболізм товстянкових (сам-фотосинтез)
Цей тип фотосинтезу вперше був виявлений М.Д. Хетчем у рослин з родини товстянкових (Crassulaceae), тому він отримав назву кислотного метаболізму товстянкових, або англійською Crassulacean acid metabolism (САМ-фотосинтез), а рослини, які його мають – рослини САМ-типу, або САМ-рослини.
Рослини, що відносяться до цього типу ростуть в сухих місцях, тому продихи у них відкриті вночі і зачинені вдень для зменшення транспірації. В даний час цей тип фотосинтезу виявлений у представників 25 родин. Поглинання двоокису вуглецю в темноті було виявлено Н. Т. Соссюром (Швейцарія) ще в 1804 р. СО2, який поглинається, як і у С4-рослин, використовується для карбоксилювання ФЕП. ФЕП утворюється вночі з крохмалю в результаті його гідролізу і включення глюкозо-6-фосфату, що утворюється, в гліколізі. Каталізує реакцію карбоксилювання ФЕП-карбоксилаза. В результаті утворюється оксалоацетат і ортофосфат :
ФЕП + С02 + Н20 → оксалоацетат + ортофосфат
Оксалоацетат відновлюється до малату за участі малатдегідрогенази:
оксалоацетат + НАДН + Н+ → малат + НАД+
Донором водню є НАДН. Малат накопичується у вакуолі, тому протягом ночі клітинний сік стає більш кислим. На наступний ранок малат виходить з вакуолі в цитозоль. Тут відбувається його окисне декарбоксилювання при участі НАДФ-малатдегідрогенази (декарбоксилюючої), утворюється піруват, С02, і відновлюється НАДФ+:
малат + НАДФ+ → ПВК + С02 + НАДФН + Н +
Піруват фосфорилюється завдяки АТФ при участі піруватфосфатдікінази, і утворюється ФЕП. С02 і НАДФН, які використовуються в Сз-циклі.
Крім того, на світлі малат може знову при участі малатдегідрогенази перетворитись в оксалоацетат, який декарбоксилюється під дією ФЕП-карбоксикінази:
малат + НАД+ →оксалоацетат + НАДН + Н+ оксалоацетат + АТФ → ФЕП + АДФ + С02
ФЕП-карбоксилаза, НАДФ-малатдегідрогеназа і ФЕП-карбоксикіназа знаходяться в цитозолі, тому реакції, які вони каталізують відбуваються поза хлоропласту. По мірі використання кислот, що накопичені вночі в вакуолі, величина рН клітинного соку знову збільшується.
ФЕП, який утворився після декарбоксилювання (на світлі) малату або оксалоацетату, в результаті реакцій перетворюється в ФГК або в глюкозо-6-фосфат. Вдень малат інгібує ФЕП-карбоксилазу. ФГК може включитись в цикл Кальвіна в хлоропласті, а глюкозо-6-фосфат — в первинний крохмаль й в такому вигляді накопичуватись, до ночі. Вдень в хлоропластах САМ-рослин відбувається звичайний Сз-цикл.
Для цього типу фотосинтезу характерні наступні особливості:
темнова фаза фотосинтезу розділена у часі: С02 поглинається вночі, а відновлюється вдень. Для сукулентів це дозволяє вдень закривати продихи для зменшення транспірації;
з оксалоацетату — первинного продукту, як і у С4-рослин, утворюється малат;
карбоксилювання в тканинах відбувається двічі: вночі карбоксилюється ФЕП, а вдень — РуБФ.
Як і С4-цикл, САМ-тип фотосинтезу є додатковим, він постачає С02 в Сз-цикл у рослин, що ростуть в умовах високих температур або нестачі вологи. Вдень (в жару) САМ-рослини запасають СО2, який утворився в результаті дихання, а вночі, коли продихи відкриті, вони поглинають СО2 з повітря. Вночі СО2 дихання зв‘язується ФЕП-карбоксилазою. САМ-фотосинтез допомагає зменшити. транспірацію і зберегти воду, але продуктивність цих рослин набагато нижче, ніж Сз-рослин. Співвідношення транспірації до фотосинтезу для САМ-рослин складає 50-100, для С4-рослин — 250-300 і для Сз-рослин — 400-500 г транспіруємої води/г поглиненого С02.
У більшості САМ-рослин клітини мезофілу в декілька раз крупніші ніж у Сз- й С4-рослин, тому що вони мають дуже великі вакуолі. Кількість продихів у САМ-рослин набагато менша, ніж у Сз- й С4-рослин.
У деяких рослин цей цикл функціонує завжди, а у інших — тільки в несприятливих умовах. Перехід к САМ-фотосинтезу відбувається при водному дефіциті і високій температурі вдень та низькій вночі. Перехід до САМ-фотосинтезу може викликати короткий день (деякі види коланхоє) або довгий (деякі види очитка). Деякі САМ-рослини при достатньому зволоженні можуть фотосинтезувати як С3-рослини. Тоді в них продихи відкриваються вдень и закриваються вночі. Іноді у САМ-рослин С02 поглинається і вдень, і вночі.