Чинності

„Це повечір’я, якщо відправляється в церкві, відправляється тільки в епітрахилі, при замкнених св. дверях. Ієрей виходить перед св. двері на початку і залишається там до „Прийдіте, поклонімся”, і знову виходить на „Ти, що повсякчас” і залишається там до кінця”.

„На відпусті цього повечір’я, як і на відпусті кожного іншого богослужіння, якщо воно відправляється в церкві, ієреєві належить обертатися до людей”.

Чин великого повечір’я без всенічного

«Чин цього повечір’я подається в часослові або в молитвослові. А чинності ієрея на ньому такі:

а) Уживає тільки епітрахиль, спочатку поблагословивши і поцілувавши хрест на ньому.

б) Стоїть перед св. дверми: від початку звичайного до „Прийдіте, поклонімся” (3) включно; на всіх молитвах, тобто на молитві св.Василія „Господи, Господи”; на молитві Манасії „Господи Вседержителю”, на Василієвій „Владико Боже”; і від „Ти, що повсякчас” до кінця повечір’я, включно з поминаннями. На стихах Ісаєвої пісні „З нами Бог” і на молебних стихах „Пресвята Владичице” не мусить виходити перед св. двері, ані відмовляти їх поперемінне з хором, якщо будуть два хори, але тільки тоді, коли буде лише один хор.

в) На молитві „Владико многомилостивий” (замість відпусту) не обертається до людей.

г) Це повечір’я, як і мале, відправляється при зачинених св. дверях».

Примітка

Це повечір’я відправляємо в понеділок, вівторок, середу і четвер (і лише за уставом слов’янських тріодей, також і в п’ятницю) в усі тижні Великої чотиридесятниці, у вівторок та четвер Сиропусної седмиці, яка попереджає Чотиридесятницю, в понеділок і вівторок Страсної седмиці, що наступає по Чотиридесятниці.

Чин великого повечір’я зі всенічним

„Від початку повечір’я до кінця славослов’я („Слава во вишніх Богу”) все береться так само, як на великому повечір’ї без всенічного²¹, а після славослов’я одразу литія і все інше за чином, як на вечірні зі всенічним. Однак, після трисвятого, замість тропарів дня, поданих по трисвятому, що по „Пресвята Владичице” береться тропар свята раз, а замість тропарів „Помилуй нас, Господи”, поданих по Манасієвій молитві, береться кондак свята раз. На початку повечір’я відчиняються св. двері і кадить ієрей лише в епітрахилі, а диякони, якщо будуть, в дияконських стихарях (дальматиках) – все за чином, як на початку вечірні зі всенічним; одразу після початку звичайного („Благословенний Бог наш”) зачиняються св. двері, а відчиняються на початку литії й перебувають відчиненими до початку утрені так, як і на вечірні зі всенічним”.

ПІВНІЧНА

„Північна має три види: повсякденної, суботньої і недільної. Повсякденна і суботня мають один вид, хоч і різні молитви, і чин їх приміщено в часо- і молитвослові. Чин недільної також подається в часослові і молитвослові; однак, канон троїчний треба брати з октоїха біжучого голосу тому, що канон, приміщений в часо- і молитвослові, якого кожна з восьми пісень взята з одного з восьми голосів октоїха, відмовляється тільки насамоті.

За уставом час північної – це сама північ; але за теперішнім звичаєм відправляємо її ввечері перед, або вранці по півночі”.