2. У співслужінні двох дияконів

147. В урочисті свята дияконують священикові чи співслужителям два диякони.

148. У відповідний час священик входить до церкви і, разом з обома дияконами, робить перед святими дверми три малі поклони до сходу. Потім роблять все так, як на Літургії у співслужінні одного диякона, і обидва відповідають священикові. Після молитви „Господи, простягни руку Твою” священик, а з ним і диякони, вклоняються правому і лівому хорам та відходять у святилище: священик і 1-й диякон – південними, а 2-й диякон – північними дверми, мовлячи „Увійду в дім Твій”. Прийшовши у святилище, роблять три малі поклони перед св. трапезою і цілують: священик – св. Євангелію, а диякони – св. трапезу і всі, якщо існує звичай, – напрестольний хрест, що міститься на св. трапезі. Одягнувшись, вмивають руки і приготовляють все до проскомидії. Тільки 1-й диякон каже: „Благослови, владико” та все інше, і відправляється проскомидія, за звичаєм.

149. По відпусті проскомидії кадять диякони принесення трьома вимахами, а потім ідуть разом зі священиком перед св. трапезу, мовлячи тихо: „У гробі плоттю” та інше, разом кадять її спереду, потім 1-й диякон –правий бік св. трапези, а 2-й диякон – лівий, і знову обидва разом – від сходу, потім – запрестольну ікону та інші ікони святилища, як також 1-й диякон – хрест, а 2-й диякон – ікону Богородиці, якщо вони будуть за престолом (див. ч. 33). Потім виходять зі святилища: 1-й диякон –південними, а 2-й – північними дверми. Прийшовши перед святі двері, кадять ікони іконостасу: 1-й диякон починає від ікони Спасителя, а 2-й – від ікони Богородиці, після цього 1-й диякон – правий, а 2-й – лівий хори. Вірних кадять один з правого, а другий з лівого боку чи з солеї, або, якщо існує звичай, – у самому храмі, йдучи до самого притвору, після чого входять у святилище: 1-й диякон – південними, а 2-й – північними дверми і кадять ще раз престіл спереду трьома вимахами і так само священика.

150. Віддавши кадильниці прислузі, підходять обидва до священика і роблять усе так, як на Літургії у співслужінні одного диякона. Виходять: 1-й диякон – південними, а 2-й – північними дверми і, ставши на своїх місцях перед святими дверми, роблять три малі поклони, кажучи потиху тричі: „Господи, губи мої відкриєш”. Після цього 1-й диякон починає: „Благослови, владико”.

151. Перший диякон співає велику єктенію. Під час співання хором першого антифону або зображального робить малий поклін, відходить зі свого місця та стає перед іконою Христа, тримаючи при цьому орар трьома пальцями правої руки, за звичаєм (див. ч. 120).

По закінченні антифону 2-й диякон, наблизившись і ставши на звичайному місці, співає: „Ще і ще”. Коли хор співає другий антифон або зображальний, робить так само, як під час першого антифону 1-й диякон, і стає перед іконою Богородиці.

Після другого антифону хор співає: „Слава, і нині”, „Єдинородний Сину”. Священик не проказує потиху нічого. Ані священик, ані диякони на „воплотитися” голови не схиляють.

Потім 1-й диякон вертається на своє місце і починає „Ще і ще”. По закінченні єктенії відходять обидва у святилище: 1-й – південними, а 2-й –північними дверми і стають праворуч і ліворуч священика.

152. Коли співці, що співають третій антифон або Блаженні, дійдуть до „Слава” або до останніх стихів Блаженних, священик і диякони роблять три малі поклони. Тоді священик передає св. Євангелію 1-му дияконові, а сам розпускає фелон (див. ч. 34). Священик з 1-им дияконом обходять з правого боку св. трапезу, під час чого 2-й диякон бере кадильницю, і виходять всі північними дверми, попереджувані свіченосцями: першим іде, кадячи, 2-й диякон, потім – 1-й диякон, несучи св. Євангелію, а за ними – священик. Наблизившись до святих дверей, свіченосці стають по протилежних боках: один – біля ікони Богородиці, а другий – коло ікони Спасителя, 1-й диякон – по правому, а 2-й – по лівому боці, а священик стоїть посередині за ними.

Свіченосець Свіченосець

6 5

4 3

2 1

Д.2 Д1

Священик

До малого входу

Перший диякон каже: „Господеві помолімся”, а священик проказує потиху молитву входу. По закінченні молитви 1-й диякон, вказуючи правою рукою на схід, каже до священика: „Благослови, владико, святий вхід”. Священик благословляє і 1-й диякон дає священикові св. Євангелію для цілування. По закінченні останнього стиха антифону чи Блаженних, 2-й диякон виходить на середину, а 1-й диякон, ставши за ним, виголошує: „Премудрість, прості”. Після цього всі входять у святилище, 2-й диякон віддає кадильницю, а 1-й диякон кладе св. Євангелію на св. трапезу⁷⁸¹.

153. Коли співці дійдуть до останнього тропаря, 1-й диякон каже: „Благослови, владико, час Трисвятого”, а священик: „Бо Ти святий єси”. 1-й диякон виголошує: „і на віки вічні”.

Під час співання трисвятого проказують його і священик, і диякони. Потім іде ієрей з дияконами до горного сидіння і каже: „Благословенний, хто йде”, а 1-й диякон: „Благослови, владико”.

154. По закінченні пісні трисвятого підходять диякони до святих дверей і 1-й диякон каже: „Будьмо уважні”. Священик: „Мир всім”, а 2-й диякон: „Премудрість, будьмо уважні!”. По прокімені 1-й диякон: „Премудрість” і, по читанні читцем заголовку апостола, 2-й диякон: „Будьмо уважні”.

На кінці читання апостола диякони із священиком вертаються перед св. трапезу.

По закінченні апостола священик мовить: „Мир тобі”, а 1-й диякон: „Премудрість, будьмо уважні”.

155. Під час співання „алилуя” диякони, взявши кадильниці й насипавши ладану, підходять до священика і кажуть: „Благослови, владико, кадило” і, прийнявши благословення, кадять св. трапезу спочатку спереду, потім 1-й диякон – з правого боку, а 2-й – з лівого і знову обидва разом – від сходу, потім – запрестольну ікону та інші ікони святилища, 2-й диякон також – приношення, й обидва – все інше, за звичаєм.

Тоді диякони, поклавши кадильниці на їхні місця, підходять до священика і 1-й диякон виголошує: „Благослови, владико, благовістителя святого апостола”. Священик: „Бог, молитвами” і передає йому св. Євангелію, а 1-й диякон виходить св. дверми, стає на амвоні або на невеликій відстані перед святими дверми на означеному місці і там кладе на аналой св. Євангелію, що її буде читати, обернений до народу, а 2-й диякон виголошує зі святилища: „Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія”. Священик: „Мир всім”. 1-й диякон: „Від (ім’я) святого Євангелія читання”, 2-й диякон: „Будьмо уважні”. По прочитанні Євангелії каже священик 1-му дияконові: „Мир тобі, що благовістуєш” і 1-й диякон, наблизившись до самих святих дверей, віддає згорнену Євангелію священикові. І зачиняються святі двері (див. ч. 126).

156. Потім диякони виходять своїми дверми і стають на означеному місці, а 1-й диякон починає: „Промовмо всі”. Потім 2-й диякон: „Помоліться, оглашенні”. 1-й диякон: „Всі оглашенні, вийдіть”. 2-й диякон: „Оглашенні, вийдіть” і знову 1-й диякон: „Всі оглашенні, вийдіть. Щоб ніхто з оглашенних не залишився, тільки вірні. Хор: „Господи, помилуй”. 1-й диякон: „Заступи, спаси, помилуй”, „Премудрість”. 2-й диякон: „Ще і ще”, „Заступи, спаси, помилуй”, „Премудрість”. Після цього входять обидва до святилища. І відчиняються святі двері⁷⁸².

157. Під час співання херувимської пісні диякони, взявши кадильниці, насипавши ладану та прийнявши благословення, проказують 50(51) псалом і кадять престіл, святилище та все інше, як про це було зазначено вище (див. 4.149).

По кадженні стають диякони по боках священика, тримаючи кадильниці на перстеневому пальці лівої руки і разом зі священиком, піднісши вгору руки, проказують всі разом тричі херувимську пісню, після кожного разу роблячи малий поклін (див. ч. 129).

Потім, якщо існує звичай, цілує священик св. трапезу і напрестольний хрест, а диякони – край св. трапези і, безпосередньо, попереду – диякони, йдуть до проскомидійника. Там священик, взявши кадильницю від 1-го диякона кадить святі дари.

Перший диякон каже до священика: „Візьми, владико”. А священик скидає великий покровець і дає його 2-му дияконові, що тримає на перстеневому пальці правої руки кадильницю, і каже: „Піднесіть руки ваші”.

Потім священик бере св. дискос і ставить його 1-му дияконові на голову (див. ч. 129), а він тримає дискос обома руками спереду, тримаючи одночасно лівою рукою кінець ораря. Сам священик бере чашу. Тоді всі, супроводжувані свіченосцями, виходять північними дверми: 2-й диякон, що виходить першим, виголошує: „Всіх вас, православних християн”. Після нього те саме виголошує і 1-й диякон, а священик мовить: „Святішого вселенського”.

Диякони, увійшовши через святі двері у святилище, стають неподалік від них по протилежних боках: 2-й – ліворуч, а 1-й – праворуч. Після слів „Всіх вас” входить священик у святилище і, підійшовши наперед з дияконами, ставить святу чашу на престіл, також бере від 1-го диякона св. дискос і ставить його на престіл ліворуч чаші; великим покровцем, що його бере від 2-го диякона і над кадильницею кадить, покриває св. дари, відтак бере з рук 2-го диякона кадильницю і кадить нею св. дари (див. ч. 130).

Під час цього зачиняються святі двері і відбувається діалог між священиком та обома дияконами. Віддавши поклін священикові, диякони виходять своїми дверми і стають на звичайному місці, а 1-й – співає „Сповнім”.

158. Другий диякон: „Возлюбім один одного”. Диякони, а одночасно й священик, роблять три малі поклони на своїх місцях і обидва диякони цілують один одного у ліве рамено.

Перший диякон виголошує: „Двері, двері”. На „і воплотився” ані диякони, ані священик голови не схиляють.

Перший диякон: „Станьмо гідно”.

Диякони, зробивши малий поклін, входять своїми дверми у святилище і стають по боках священика. 1-й диякон, якщо потрібно, бере рипіду або малий складений покровець і повіває над святими дарами.

На „Переможну пісню” 2-й диякон бере правою рукою звізду і вдаряє нею по св. дискосі, як про це сказано вище і, поцілувавши, відкладає її на престіл (див. ч. 133).

159. Під мас виголошування слів освячення диякони разом зі священиком вказують орарем на святий дискос, а потім – на святу чашу.

Після освячення і св. хліба, і св. чаші, диякони вклоняються низько, роблячи на собі одночасно знак хреста.

Після слів священика „Тому-то й ми, споминаючи”, які він мовить потиху, 1-й диякон бере у праву руку св. дискос, а 2-й диякон, також правою рукою, – св. чашу, так що права рука 1-го диякона спочиває на правиці 2-го диякона. Після цього диякони трохи підносять Святе, накреслюючи знак хреста над ілитоном, а священик виголошує: „Твоє від Твоїх”. Поставивши дискос і чашу, священик і диякони роблять знову малий поклін. Після цього священик проказує потиху молитву „Ще приносимо”, під час чого 1-й диякон повіває над святими Дарами, якщо треба.

По закінченні молитви 1-й диякон відкладає набік рипіду чи покровець й обидва диякони наближаються до священика, який разом з ними робить три малі поклони. Потім 1-й диякон, вказуючи орарем на святий хліб: „Благослови, владико, святий хліб”. По благословенні диякони кажуть: „Амінь”.

Тоді 1-й диякон вказує орарем на святу чашу: „Благослови, владико, святу чашу”. На благословення відповідають диякони: „Амінь”.

Перший диякон вказує орарем на св. Дари і каже: „Благослови, владико, обидві” і, після благословення диякони кажуть: „Амінь, амінь, амінь”. Схиливши голови перед священиком, обидва диякони вертаються на місце, де стояли раніше, а 1-й бере рипіду і повіває нею над святими Дарами, як зазначалось вище, якщо треба.

160. Під час співання „Достойно” диякони кадять престіл з боків, кожний – від свого, і від сходу та поминають померлих, кого хочуть.

А після „Найперше пом’яни, Господи” диякони поминають живих.

По виголосі „І нехай будуть милості” диякони, зробивши малий поклін, виходять, за згодою священика, своїми дверми і стають на звичайному місці. Другий диякон каже: „Всіх святих пом’янувши”.

По словах священика „Мир всім” та відповіді хору „І духові твоєму” 2-й диякон виголошує: „Голови ваші перед Господом схиліть”.

Під час тихої молитви священика „Зглянься, Господи” диякони стають перед святими дверми та перепоясують себе орарями навхрест, якщо цього не зробили раніше – на „Отче наш”.

Після того, як священик відкриє чашу і він, і диякони, кожний на своєму місці, роблять три малі поклони, мовлячи тихо: „Боже, милостивий будь мені грішному”.

Перший диякон виголошує: „Будьмо уважні”.

Диякони входять своїми дверми до святилища і, ставши по боках священика, роблять малий поклін, а 1-й каже: „Роздроби, владико, святий хліб”.

По роздрібненні святого хліба 1-й диякон каже: „Сповни, владико, святу чашу”. По сполученні обох видів під час, коли має вливатися тепла вода, говорить той самий: „Благослови, владико, теплоту” і, вливаючи трохи води, додає: „Теплота віри”.

161. Священик запрошує дияконів до святого причастя словами: „Диякони, приступіть” і подає св. причастя дияконам, як приписано.

Після причастя священика і дияконів, 1-й диякон обтирає дбайливо дискос над святою чашею і, якщо немає вірних до причастя, усе відбувається так, як про це приписано в уставі Літургії у співслужінні одного диякона (див. 4.142). Якщо будуть причасники, усе відбувається так, як приписано вище, з тою тільки відміною, що священик перед причастям передає 2-му дияконові покровець і рушничок.

162. Після кадження священик віддає 2-му дияконові кадильницю, а св. дискос зі складеною звіздою і складеними покровцями кладе йому на голову (див. ч. 129). 2-й диякон, тримаючи це все на голові і дивлячись в бік дверей та нічого не кажучи, йде між престолом і святими дверми просто до проскомидійного стола, на який ставить дискос, і там очікує священика. А священик, зробивши малий поклін і взявши святу чашу, відходить, за звичаєм, до проскомидійного стола, після чого 2-й диякон кадить святі речі і священика, а по молитві священика „Сповнення закону” зі страхом і усякою обережністю споживає св. Дари, що залишились після святого причастя, потім розв’язує свій орар.

163. Перший диякон, розв’язавши, за звичаєм, орар, виходить північними дверми і, ставши на означеному місці, каже: „Прості, прийнявши”. По виголосі „Бо Ти єси освячення” священик: „В мирі вийдім”. Хор: „В імені Господнім”. 1-й диякон: „Господеві помолімся”. Хор: „Господи, помилуй”.

Під час заамвонної молитви 1-й диякон стоїть праворуч, вказуючи орарем на ікону Спасителя, а після молитви вертається південними дверми до святилища. На кінці, зробивши, за звичаєм, відпуст, скидають всі святі ризи (див. 4.145).