Примітка про святого на 6

1. Деколи святий на 6 не має нічого більше, ніж святий на 4, крім шести тропарів в піснях канону утрені і шести стихир на „Господи, взиваю я”, якщо не збігається зі службою якогось свята; тоді бо будуть на „Господи, взиваю я” 3 стихири святу і 3 святому (9 вересня).

2. Деколи має ще й на стиховні утрені, після стихир октоїха, одну стихиру з власним приспівом, а до того ще й наславник (17 листопада).

3. Деколи має хвалитні стихири, числом 4, а опісля – мале славослов’я і стиховню октоїха, на своїм місці (6 вересня і 7 жовтня). Одначе, в цьому випадку, рішення залишається настоятелеві: брати велике славослов’я без стиховні, або мале зі стиховнею⁸⁶.

4. Деколи має не тільки хвалитні стихири і велике славослов’я, але ще й на „Господи, взиваю я” догмат за голосом наславника і цілу власну стиховню, а по тропарях – богородичний недільний на вечірні і на утрені. На утрені – власні сідальні і на каноні – катавасію чергову по кожній пісні (23 жовтня і 25 липня). Якщо буде служба господня або богородична на 6, то канон тільки цієї служби, без октоїхової (2 липня і 16 та 31 серпня).

НА ЧАСАХ

Тропарі і кондаки: на 1-му – дня тижня, на 3-му і 9-му – святого, на 6-му – храму⁸⁷.

- Якщо випаде два святі, то тропар і кондак на 1-му масі будуть дня тижня, на 3-му – першому святому, на 6-му – храму, на 9-му – другому святому⁸⁸.

НА ЛІТУРГІЇ

За загальним нашим звичаєм все береться тільки дня, тобто:

1. Тропар дня тижня, також Слава: кондак його, І нині: кондак храму, якщо господній або богородичний. Якщо храм святого – то загальний богородичний „Заступнице” („Предстательство”)⁸⁹, або один зі свят Богородиці, за голосом⁹⁰. В середу і п’ятницю не добираємо богородичних, але тропар дня заступаємо кондаком дня з приспівом „Слава, і нині”, тому що цей кондак – господній.

2. Прокімен, алилуя, причасний – дня (наприкінці Апостола або нашого служебника).

3. Апостол і євангелія – дня тижня, чергові по Зісланні Св. Духа⁹¹.

Примітки

1. Якщо береться служба тільки святому, то богородичний або кондак храму береться один з вищеназваних.

2. Якщо служба тільки за одну якусь потребу, то богородичний буде за потребу, а де його нема, то тропар служби за потребу заступається її кондаком (з приспівом „Слава, і нині”); не мусить він бути господнім.

3. Якщо береться служба і дня, і святому, тоді служба дня попереджає святого і буде тропар дня, потім – святого і кондак дня, також Слава: кондак святого, І нині: богородичний або кондак храму, один з вищеназваних. В середу і п’ятницю кондак святого заступається кондаком дня.

4. Якщо береться служба дня або святого і за потребу, тоді служба дня або святого попереджає службу за потребу і буде тропар дня або святого і за потребу, також кондак дня або святого, Слава: кондак за потребу, І нині: богородичний за потребу, якщо такий буде. В середу і п’ятницю: кондак за потребу заступається кондаком дня; а коли треба не має богородичного, то буде Слава: кондак дня, І нині: кондак за потребу.

5. Службу за потребу, за постановою Львівського Синоду⁹², завжди належить брати саму, крім апостола і євангелії дня, що можуть поєднуватись зі службою за померлих і попереджають її апостол і євангелію.

6. В соборних церквах, де правильно і щоденно відправляється богослужіння, не слід полишати апостола і євангелії дня і тут краще читати апост.-євангелію дня, ніж святого, бо апостол-євангелії святих частіше повторюються протягом року, а дня – ні⁹³.

7. Якщо буде кілька прокіменів, алилуя, апостол-євангелій і причасних, то треба знати, як їх брати. Знай спочатку, що в церковних уставах більше двох не подається, за винятком апостол-євангелій, яких лише в слов’янських уставах подається й три, бо слов’яни багатші моліннями за греків. Де бо збігаються три читання грецькі устави чергове не подають, а слов’янські беруть його під заспів першого читання, неначе одне з ним⁹⁴. Коли це неможливо, з нагоди якогось великого свята, тоді наказують брати його в день перед тим під заспів з черговим⁹⁵. Одначе, цей устав зберігся у нас хіба що в соборних церквах, в інших бо звичайно беруть тільки один апостол-євангелію, як і одну службу або дня, або святого, або одну за потребу. Якщо, отже, будуть два прокімени і два алилуя, то беруться обидва під один розділ, тобто обидва прокімени – перед заспівом першого читання, обидва алилуя – по закінченні другого читання. Одначе перший прокімен береться двічі, а саме: раз – перед і раз – після стиха, другий – тільки раз і без стиха, бо в цьому випадку устав стиха не подає. Подібно і „алилуя”: обидва його стихи беруться тільки першої служби, а другої – тільки один перший стих⁹⁶. Заголовок, тобто від кого: від Павла, від Матея або від іншого, береться тільки першого читання, а інших звичайно не береться, хоча краще було б проголошувати наголовки й інших читань, бо не байдуже слухачам знати, читання якого св. автора виголошується; і з цієї тільки рації мав би певний сенс устав, що наказує брати чергове читання під заспів, брати бо одне читання під заспів другого означає злиття його з попереднім через те, що не виголошується його заголовок. Якщо не називається наголовок і наступного третього читання, що береться не під заспів, то треба було б сказати, що й це третє читання береться під заспів. „Будьмо уважні” виголошується тільки на початку першого читання. Якщо будуть два причасники, то „алилуя” відмовляється тільки по закінченні другого⁹⁷.