6) У звичайній, або приватній формі

206. Недійсного служителя, або асистента на звичайній або приватній відправі немає.

207. Все, що було сказано про співслужіння в урочистій формі, є дійсне також і для співслужіння в формі звичайній або приватній, з ось якими винятками:

208. В семінаріях і домах релігійного виховання буде добре, якщо диякон братиме участь у відправі Божественної Літургії також при служінні нескладним обрядом і, якщо вживається звичайний спів. Тут, однак, доручається дотримуватися правил, які зобов’язують при нескладному співслужінні без диякона.

209. Якщо немає часу на проказування підготовчих молитов перед іконостасом, що їх проказують усі співслужителі разом або кожний зокрема, не дозволяється ніколи залишати молитву „Господи, простягни руку Твою”. Увійшовши до святилища, проказують псалом „Увійду в дім твій” та, поцілувавши св. трапезу, Євангелію і, якщо існує звичай, – напрестольний хрест, вбираються у священичі ризи (див. ч. 178).

210. Члени єктеній розподіляються між співслужителями і співаються так, щоб той, хто єктенії не співає, мав час відповідну молитву без поспіху проказати.

Якщо буде два співслужителі, то співають вони літургійні єктенії поперемінне, проказавши спочатку потиху відповідну молитву кожної єктенії, але молитву великої єктенії і подячну молитву після причастя проказують потиху після єктенії, але перед виголосом. Треба ще зазначити, що перша частина єктенії по великому вході та єктенії після анафори мовляться другим священиком, який після того проказує потиху молитву; а другу частину з виголосом проказує перший.

Якщо буде три співслужителі то 1-й мовить велику єктенію, 2-й – першу малу єктенію, 3-й – другу малу єктенію; 1-й – знову єктенію по Євангелії; 2-й – єктенію оглашенних; 3-й – першу малу єктенію вірних, а 1-й – другу; 2-й – першу частину єктенії по вході і по анафорі, а 3-й – Другу частину тих єктеній; на кінці 1-й – подячну єктенію після причастя.

Такий спосіб розподілу між поодинокими співслужителями різних єктеній не приписується безумовно, а тільки для більшої вигоди дораджується його вживати.

211. Не вимагається, щоб усі співслужителі виходили на малий вхід, а якщо виходять, тоді той, що між ними буде 1-им, несе Євангелію, він сам проказує молитву входу й уділяє благословення. Але вимагається завжди, щоб ті, що стоять перед св. трапезою або по правому її боці, перед тим, як вийдуть, обійшли св. трапезу і вийшли поза св. двері.

212. Благословення горного сидіння не буде і всі повинні під час читання апостола залишатись біля престолу.

213. На великий вхід не мусять усі виходити. Якщо тільки 1-й робить вхід, то сам кладе воздух на своє ліве рамено і сам виголошує: „Святішого вселенського”. Якщо виходять всі, то не мусить кожний з них брати якусь річ, що служить до Божественної Жертви, тільки 2-й співслужитель бере св. дискос, що його тримає на голові, а 1-й – св. чашу; 2-й виголошує: „Всіх вас православних”, а 1-й: „Святішого вселенського”. Інші нічого не виголошують (див. ч. 200).

215. Все інше, що має мовити чи робити диякон, згідно з тим, що сказано було про відправу Літургії без диякона (пор. чч. 164-174), мовить і робить співслужитель. Той, хто служить проскомидію, також очищує святі посуди після причастя.