4. Устав неурочистої Божественної Літургії, тобто служеної звичайно

175. Всі обряди й церемонії, які виконуємо на урочистій Літургії, повинні бути збережені і в звичайній Літургії, чи то, як кажеться, в Літургії приватній. Що, згідно з приписом, має бути виголошуване, нехай виголошується так, щоб його могли чути не тільки читець чи співець, тобто той, хто прислуговує, але також і присутні.

176. Читець, якщо це можливо, повинен одягнути стихар. Його звичайне місце – поза святилищем. Стоїть просто по правому або по лівому боці іконостасу. Якщо треба увійти до святилища, наприклад, щоб подати священикові кадильницю чи теплу воду, може він входити тільки бічними дверми. Святі двері священик зачиняє і відчиняє, а завісу – заслонює і відслонює сам.

177. Вживання кадила в Літургіях, що їх відправляємо без жодної урочистості, не є безумовно приписане, але буде дуже похвальним його вживати.

178. Якщо бракує часу на проказування всіх підготовчих молитов перед іконостасом, нехай священик не залишає ніколи молитви „Господи, простягни руку Твою”. Увійшовши у святилище, нехай прочитає псалом „Увійду в дім твій” і, поцілувавши св. трапезу, Євангелію і, якщо існує звичай, –напрестольний хрест, одягає священні ризи.

179. Проскомидію належить відправляти не в захристії, а на бічному жертовнику, що міститься поблизу св. трапези. Звичай вживати п’ять просфор не є необхідний, навпаки, дозволяється вживати тільки одну просфору на кількох літургіях, хоч би знак агнця на приписаному боці не був витиснутий, однак, на кожній Літургії священик зобов’язаний викроювати хліб і виймати частиці так, начеб хліб був цілим, не вживаючи засушених агнців і не вживати ані агнця ані частиць, накраяних раніше тим, хто прислуговує.

180. Малий вхід з Євангелією роблять згідно з приписами, обходячи довкола св. трапезу і виходячи зі святилища північними дверми.

181. Після молитви трисвятого священик може залишити благословення горного сидіння. Обернувшись на захід, слухає читання апостола, опустивши фелон і руки під ним. Євангелію може читати і без аналоя, коли прислуговуючий, якщо існує звичай, підтримує книгу головою перед святими дверми.

182. Великий вхід роблять згідно з приписами, виходячи північними дверми.

183. Священик над святими Дарами не повіває, хіба що виникає небезпека, що щось могло б упасти до чаші. Не вливає теплоти, якщо цього зручно не може зробити.

184. Заамвонну молитву проказує перед св. дверми, а коли благословляє і робить відпуст, стає в самих св. дверях.

185. Після відпусту не проказує жодної іншої молитви, але відразу зачиняє святі двері.

5. Зі співслужителями

186. Дійсні співслужителі – священики, які з головним служителем виголошують слова освячення, а недійсні, або звичайні асистенти – ті, що слів освячення не виголошують. Ніщо не перешкоджає, якщо при урочистому спів-служінні, однак не на звичайній Літургії, до дійсних спів-служителів долучаться й асистуючі священики.

187. Дійсні співслужителі чи то на урочистій Літургії, а чи на приватній Літургії, відправляють у першій прийнятій інтенції.

188. Священики, що дійсно співслужать, зобов’язані проказувати всі священичі молитви як також і їхні закінчення, тобто виголоси, до самої подячної молитви „Дякуємо Тобі” після причастя включно. А єктенії кожний або сам, згідно з приписаним порядком, виголошує або тільки слухає, молитви проказує тоді, коли диякон або інший священик виголошує єктенію. Священики, що тільки асистують, не зобов’язані відчитувати священичих молитов, бо їх має проказувати головний служитель, а тільки мовити виголоси за чергою.

189. Обряди і благословення виконує тільки сам головний служитель. Поклони роблять усі разом, підносять руки, де приписано і можна зручно зробити.

а) В урочистій формі

190. Добре буде, якщо всі разом проказуватимуть вступні молитви перед іконостасом, але тільки головний ієрей нехай цілує ікони.

191. Всі співслужителі під час одягання приписаних священичих риз проказують відповідні молитви. Відтак кожний, тримаючи в руках малий літургікон, стає з боку св. трапези або також за нею, однак не перед нею, де тільки головний служитель з дияконами займає місце, і так розташовуються всі, кожний за чергою своєї гідності чи своєї хіротонії. Перший з-поміж співслужителів чи пристоячих стає по правому боці головного служителя, другий – по лівому, третій – знову з правого і так далі.

192. Проскомидію відправляє один зі співслужителів і лише він проказує молитву принесення. Однак усі співслужачі можуть, згідно зі своїми власними намірами, класти свої частиці (див. ч. 113).

193. Ці виголоси належать до головного служителя:

– „Бо Тобі належить”, після великої єктенії;

– „Бо Ти святий єси”, після молитви трисвятого;

– „Бо милостивий”, після єктенії „Промовмо всі”;

– „Щоб під владою Твоєю завжди”, по другій молитві вірних;

– „Щедротами”, після молитви приношення;

– „Переможну пісню співаючи”, перед „Свят”;

– „Особливо за пресвяту”, згадуючи Пресв. Богородицю;

– „І дай нам єдиними устами”, на кінці анафори;

– „І нехай будуть милості”, після анафори;

– „І сподоби нас, Владико”, перед „Отче наш”;

– „Бо Ти єси освячення наше”, після причастя.

Інші виголоси беруть співслужителі за чергою. Щоб краще дотриматись ладу, головний служитель кивком голови запрошує співслужителів до виголошування і тоді той, хто має виголошувати, дає згоду, схиляючи голову в .бік головного служителя.

194. На малий вхід виходять усі⁷⁸³, опустивши руки під опущений фелон, північними дверми, попереду – молодші, й стають перед святими дверми у два ряди, один біля одного, головний служитель стає зі всіма посередині. Головний служитель сам проказує молитву входу. Після заклику диякона: „Премудрість, прості” всі за дияконом входять святими дверми у святилище і займають свої місця біля св. трапези.

Свіченосець Свіченосець

Співслужителі

6 4 2

5 3 1

Співслужителі

Служитель Диякон

До малого входу, перед святими дверми

195. Сівслужителі сідають біля горного сідалища за таким порядком, за яким стоять при престолі, тобто ті, що стоять праворуч головного служителя, сідають праворуч його, а ті, що по лівому боці – сідають праворуч.

Співслужителі

6 4 2

5 3 2

Співслужителі

Служитель Диякон

При святій трапезі

ГС

2 1

4 3

6 5

Д

На горному сідалищі

196. Під час читання Євангелії всі лишаються на своїх місцях, дивлячись в бік амвону або місця, з якого читається Євангелія.

197. На херувимській пісні всі підносять руки, якщо це можна зручно зробити, але всі проказують херувимську пісню і роблять приписані поклони. Під час кадження дияконом св. трапези всі дещо від неї відходять, щоб диякон міг її легко обійти.

198. З проскомидійника бере кожний одну з речей, які вживаються при Божественній Жертві, а саме: копіє, ложечку, тримаючи їх на грудях. Виходять всі⁷⁸⁴ північними дверми, попереду – диякон, який виголошує: „Всіх вас” і стає у святих дверях у святилищі, за ним інші співслужачі священики, починаючи від молодшого, виголошуючи кожний: „Всіх вас”, один або й кілька, якщо існує звичай, і стають один напроти одного поза святилищем перед святими дверми так, як на малому вході. Головний ієрей виголошує: „Святішого вселенського” і стає саме перед св. дверми, обертається на захід, коли виголошує „Всіх вас”, після чого входить у святилище, а за ним ідуть співслужителі і кожний стає при святій трапезі на своє місце.

199. Зробивши великий вхід, якщо немає диякона, один із співслужителів співає першу частину єктенії „Сповнім”, а інший – другу частину так, щоб кожний мав час на прочитання молитви приношення.

200. Коли головний ієрей поцілує святі дари, співслужителі один за одним підходять до св. трапези, за порядком своєї гідності. Головний ієрей, відступивши трохи від святої трапези, обертається в правий бік і дивиться на північ, а кожний співслужитель цілує насамперед святі дари, а потім ліве і право рамено головного ієрея і стає ліворуч нього, трохи позаду. Другий співслужитель цілує спочатку святі дари, потім – головного служителя, а на кінці – першого співслужителя і стає по правому його боці. Всі інші роблять так само. Головний ієрей каже: „Христос посеред нас”, а співслужитель відповідає: „І є, і буде”. Так само роблять й інші, що цілують один одного.

Після поцілунку миру служитель вертається перед св. трапезу; 1-й співслужитель бере один край воздуха, а 2-й – другий край і повівають ним над дарами. Всі інші стоять на своїх місцях і тихо проказують символ віри.

201. Співслужителі, що приносять жертву, вказують рукою на св. дискос, а потім на св. чашу, як і головний служитель, одночасно, повільно й уважно, співають слова освячення, разом виголошують „Твоє від Твоїх”, але тільки головний служитель благословляє Дари. Те саме стосується також й епіклези.

Треба вважати, насамперед в Літургії св.Василія, щоб по відчитанні молитви, яка безпосередньо попереджує освячення, всі разом зі служачим священиком, виголошували від початку до кінця слова освячення. Також буде добре, якщо головний служитель останні слова цієї молитви вимовлятиме голосніше так, щоб співслужителі могли їх чути, і стежив за тим, щоб усі були готові вже до одночасного виголошення слів освячення (див. ч. 134).

202. Першу частину єктенії „Всіх святих пом’янувши” співає один із співслужителів, якщо не буде диякона, а другу частину – інший так, щоб усі мали час відчитати молитву „Тобі вручаємо все життя наше”.

203. По переломленні, головний служитель прикликає диякона і дає йому частицю святого хліба, як приписано. Потім усі проказують молитву „Вірую, Господи” і головний ієрей причащається Христового Тіла. Всі співслужителі, за чергою, відповідно до своєї гідності, наближаються до св. трапези від боку проскомидійника, а головний служитель стоїть з протилежного її боку. Після причастя Христового Тіла, кожний іде на північ св. трапези і вмиває, якщо треба, пальці в посуді, що стоїть на проскомидійному столі, і, за приписаною послідовністю, ідуть за 1-им спів-служителем, що стає на своєму місці при св. трапезі. Диякон споживає частицю хліба після священиків. Головний служитель, повернувшись на середину, причащається Пресвятої Крові й віддаляється від св. трапези; після цього співслужителі, за приписаним порядком, підходять до св. трапези, цього разу від південного боку, і кожний по причасті Крові відходить попри проскомидійник і стає на своє місце при св. трапезі. На кінці приймає диякон, за приписом, причастя Пресвятої Крові від головного служителя.

Проскомидійник	↓	Причастя Тіла Причастя Крові
								↓
		4 2		3 1	4 2		3 1
			ГС			ГС

204. Кожний, щойно причастившись, обтирає рушничком край чаші і свої уста.

205. Заамвонну молитву виголошує, стоячи між двома хорами головний служитель. Щойно по відпусті й після того, як будуть зачинені св. двері кожний скидає з себе священні ризи.