2. У співслужінні двох дияконів

85. На кінці шестипсалмія 1-й диякон виходить північними дверми і виголошує велику єктенію, як також стихи на „Бог Господь” і, зробивши малий поклін, вертається у святилище південними дверми.

Після першої катизми 2-й диякон, а після другої катизми 1-й диякон, співають малу єктенію.

По тропарях „Ангельський хор” або по Величаннях 2-й диякон так само співає малу єктенію.

По степенній 1-й диякон: „Будьмо уважні”. Священик: „Мир всім”. 2-й диякон: „Премудрість, будьмо уважні”. 1-й диякон: „Господеві помолімся”. Обидва диякони кадять св. трапезу, іконостас, хори і людей, як про це зазначено в уставі вечірні у співслужінні двох дияконів (див. Чч 40). На „Усе, що живе” 1-й диякон проказує перший стих, а 2-й диякон – другий.

86. На мирування вірних виходить зі священиком 1-й диякон, а 2-й виголошує по третій пісні малу єктенію, також – по шостій пісні.

По катавасії восьмої пісні 1-й диякон бере кадильницю, виходить північними дверми, стає перед іконою Богородиці і закликає: „Богородицю і Матір Світла”, потім вертається південними дверми у святилище і, разом з 2-им дияконом кадить престіл та все інше, як зазначалось вище (див. 4.39), а після кадження вертаються у святилище: 1-й диякон – південними, а 2-й – північними дверми.

По дев’ятій пісні 1-й диякон виголошує малу єктенію.

87. По хвалитних стихирах відчиняються св. двері. 1-й диякон стає перед св. трапезою праворуч священика, а 2-й – ліворуч. По великому славослов’ї всі, зробивши малий поклін, ідуть до тетраподу, священик бере святу Євангелію і, попереджувати дияконами, вертається у святилище.

88. Після цього диякони виходять: 1-й диякон виголошує першу єктенію „Помилуй нас, Боже”, а 2-й – другу „Сповнім”. 1-й диякон: „Голови ваші перед Господом схиліть”. Наступає відпуст, що його починає 1-й диякон: „Премудрість” (див. ч. 36, прим.).

3. Без диякона

89. Священик, що служить утреню без диякона, робить і мовить все те, що належить до диякона, вважаючи на це:

90. По закінченні шестипсалмія не вертається у святилище, але, стоячи перед св. дверми, виголошує велику єктенію та її виголос: „Бо Тобі належить”, а також під час співання хором „Бог Господь” – стихи. По закінченні цього робить малий поклін і південними дверми вертається у святилище.

Належить зауважити, що коли священик не має досить часу на проказування усіх утренніх молитов перед іконостасом, може закінчити їх у святилищі під час читання катизм.

По прокімені сам виголошує: „Господеві помолімся”; читає стихи на „Усе, що живе”; перед читанням Євангелії, виголошує: „Будьмо уважні”, а по Євангелії читає „Воскресіння Христове”.

По 3-ій і 6-ій піснях канону – малі єктенії та виголошує від престолу або з місця, де мирує. По мируванні вертається св. дверми у святилище і скидає фелон.

91. По катавасії 8-ої пісні виходить в епітрахилі північними дверми, стає перед іконою Богородиці й закликає: „Богородицю і Матір Світла”, потім кадить, як зазначено вище (див. ч. 33). По кадженні вертається південними дверми у святилище, виголошує малу єктенію та її виголос.

92. Після хвалитних стихир, на „Слава”, одягає на себе фелон, відчиняє св. двері та, після останньої стихири, виголошує: „Слава Тобі, що Світло нам показав”. Все інше відбувається, як було подано (див. чч. 82-83).

93. По відпусті зачиняє священик св. двері, скидає фелон і починається 1-й час.