2. У співслужінні двох дияконів

61. Священик накладає на себе епітрахиль і одягає фелон, а диякони – стихарі й орарі. Священик відчиняє св. двері, а 1-й диякон з запаленою свічею, виходить південними дверми, стає перед святими і, зробивши малий поклін, кличе: „Повеліте” та південними дверми знову вертається у святилище (див. ч. 54).

Після цього священик, попереджуваний 1-им дияконом кадить, як було вище зазначено і на кінці мовить півголо-сом: „Господи, благослови”.

Після цього вертається диякон південними, а ієрей – святими дверми у святилище і священик, віддавши кадильницю, виголошує перед св. трапезою: „Слава святій, одноістотній”. Хор: „Амінь”, „Прийдіте, поклонімся” (3) і 103-й псалом „Благослови, душе моя, Господа”.

Деінде існує звичай, щоб диякони брали кадильниці і, по благословенні кадила священиком, самі кадили (див. ч. 55), а священик щоб під час цього стояв перед престолом.

62. Священик зачиняє св. двері, скидає фелон і в самому тільки епітрахилі виходить північними дверми перед св. двері, де читає вечірні молитви (див. ч. 31, прим.).

Все інше відбувається так, як подано про це в чині вечірні без всенічного у співслужінні двох дияконів (див. ч. 37).

63. По виголосі „Нехай буде влада” виходить священик з хрестом в руці, а диякони – з кадильницями північними дверми або, якщо за звичаєм святі двері відчинені, священик – святими (див. ч. 57), а диякони – своїми дверми. Звідси прямують до притвору або, якщо його немає, до місця поблизу входу до храму, їх попереджає хор і свіченосці. Диякони, по благословенні кадила священиком, кадять, обидва зі свого боку, святі ікони, якщо вони будуть у притворі, священика, хор і присутніх людей. По закінченні литійних стихир диякони співають поперемінне молитви:

1-й диякон: „Спаси, Боже, людей Твоїх”.

2-й диякон: „Ще молимось за святішого вселенського”.

1-й диякон: „Ще молимось за преосвященнішого архиєпископа”

Священик: „Вислухай нас, Боже”, „Мир всім”.

2-й диякон: „Голови ваші”. По виголосі вертаються у храм вірних.

64. Під час співання відпустового тропаря диякони кадять тетрапод від чотирьох боків: спочатку обидва – спереду, потім 1-й диякон – від правого боку, 2-й диякон – від лівого, потім ідуть обидва за тетрапод і кадять його від сходу, а після цього – тільки настоятеля і священика.

65. Перед благословенням хлібів 1-й диякон: „Господеві помолімся”.

66. По закінченні молитви хор співає: „Нехай буде ім’я Господнє благословенне”, а священик з 1-им дияконом – південними, а 2-й диякон – північними дверми входять у святилище і стають перед св. трапезою. Хор читає 33-й псалом „Благословлю Господа” до „ніякого блага не забракне”.

Після цього відчиняються св. двері, якщо ще не були відчинені, і священик благословляє людей: „Благословення Господнє на вас”. Хор: „Амінь”. Наступає відпуст, який починає 1-й диякон: „Премудрість” (див. ч. 36, прим.).

3. Без диякона

67. Священик в епітрахилі та фелоні відчиняє св. двері, кадить св. трапезу від чотирьох боків і все інше, як зазначалось (див. ч. 54). Обертаючись до святих дверей мовить півголосом: „Господи, благослови”.

68. Під час читання 103-го псалма священик зачиняє св. двері, скидає з себе фелон і в самому тільки епітрахилі виходить північними дверми, читає перед св. дверми вечірні (світильничі) молитви, там також співає велику єктенію.

Все інше відбувається, як про це подано в уставі вечірні у співслужінні одного диякона з тим, що всі інші єктенії виголошує священик перед св. трапезою.

69. По виголосі „Нехай буде влада” виходить священик з хрестом в руках північними або, якщо існує звичай, святими дверми. Звідси йде до самого притвору або на місце поблизу вхідних дверей. Хор і свіченосці також згромаджуються у притворі. Священик бере кадильницю, кадить ікони, якщо вони будуть в притворі, хор і людей. По закінченні литійних стихир сам читає єктенії. По закінченні цього вертається у храм, підходить до тетраподу, кадить його від чотирьох боків і після цього – тільки настоятеля.

Все інше відбувається так, як подається в уставі вечірні зі всенічним у співслужінні одного диякона (див. ч. 36, прим., ч. 59).