3. Без диякона

43. Священик, що відправляє вечірню без диякона, робить і проказує все те, що належить до диякона, за винятком закликів „Господеві помолімся”, „Благослови”, вважаючи на наступне:

44. Співає велику єктенію перед св. дверми і по виголосі вертається південними дверми у святилище.

45. По катизмі співає малу єктенію. На „Господи, взиваю я” кадить, як було зазначено (пор. ч. 33). По кадженні входить південними дверми у святилище і віддає кадильницю.

46. На вхід бере кадильницю або св. Євангелію, обходить від правого боку престіл, виходить північними дверми, схиляє голову перед св. дверми і проказує молитву входу „Добрий Чоловіколюбче Царю”; правою рукою благословляє вхід, цілує Євангелію, якщо її має, а потім виголошує: „Премудрість, прості”, роблячи кадильницею знак хреста або підносячи обома руками св. Євангелію та вертається святими дверми у святилище. Під час співання „Світло тихе” кадить, як зазначалось (див. ч. 33), вертається у святилище та стає перед престолом.

47. Після пісні „Світло тихе” підходить до св. дверей і, дивлячись на людей, мовить: „Будьмо уважні” та благословляє людей: „Мир всім” і додає: „Премудрість, будьмо уважні”. Потім, якщо будуть читання, обертається до престолу, іде з правого боку за престіл та виголошує перед заголовком кожної паремії: „Премудрість”, а після заголовка: „Будьмо уважні”.

48. По читаннях вертається до св. трапези і виголошує перед нею єктенії „Промовмо всі” та „Сповнім”.

49. По тропарях виголошує сам, обернувшись до людей: „Премудрість” і, стоячи у св. дверях, мовить відпуст, як зазначалось (див. ч. 36, прим.).

4. У співслужінні священиків

50. Співслужачі священики, кількість яких має бути парною, накладають на себе перед входом тільки епітрахилі і фелони на ряси й стають по боках св. трапези, а не перед нею, де стоять тільки головний служитель і диякони, стають вони за порядком своєї гідності або хіротонії: перший священик – по правому боці престолу, другий – по лівому, третій – знову по правому і так далі.

51. На вхід виходять усі, зробивши малий поклін, північними дверми; опускають фелони і руки долу і стають, попереду – молодші, в подвійний ряд перед св. дверми, один проти одного, а головний служитель стає посередині, позаду всіх, і сам проказує молитву входу (див. ч. 34).

6 Д 5

4 3

2 С 1

На вході

Після заклику диякона „Премудрість, прості”, входять усі відразу за дияконом св. дверми і стають свої місця по боках св” трапези. Під час кадження дияконом св. трапези, співслужачі священики віддаляються трохи від неї.

52. Виголос „Бо милостивий” мовить головний служитель”, а „Бо Ти Бог милості” та інші може виголошувати перший співслужитель, але „Нехай буде влада” – бере головний служитель. По відпусті роблять усі малий поклін перед ер, трапезою, відходять і скидають священні ризи.

ІІІ. Устав вечірні зі всенічним

1. У співслужінні одного диякона

53. Диякон, тримаючи стихар і орар, підходить до священика, схиляє голову і каже: „Благослови, владико”. Священик благословляє, кажучи: „Благословенний Бог наш”. Хор: „Амінь”. Диякон одягає стихар, цілує орар і викладає його на ліве рамено.

54. Священик накладає на рясу епітрахиль, попередньо поблагословивши його, й одягає фелон, поблагословивши і поцілувавши, та відчиняє св. двері. Диякон виходить північними дверми, стає з запаленою свічею перед св. дверми і мовить: „Повеліте”, після чого південними дверми вертається у святилище.

Відтак священик бере кадильницю, благословляє її і кадить св. трапезу з чотирьох боків, потім – запрестольну ікону та інші ікони святилища, проскомидійник, ікони іконостасу, спочатку – правої, а потім – лівої частини, хори і людей, як приписано. Під час кадження диякон іде перед священиком зі свічею і, повернувшись перед св. двері, мовить потиху: „Благослови, владико” (див. чч. 33, 34, 39).

Тоді входять обидва у святилище: диякон – південними, а священик – святими дверми, віддають кадильницю і свічу, а священик перед св. трапезою виголошує: „Слава святій, одноістотнїй”. Хор: „Амінь”, „Прийдіте, поклонімся” (3) і 103-й псалом „Благослови, душе моя, Господа” (див. чч. 31, 37).

55. Деінде існує, однак, звичай, щоб диякон, після „Повеліте” вертався у святилище і, взявши кадильницю та прийнявши благословення від священика, сам усе кадив, а священик – щоб стояв в цей час перед престолом.

56. Священик зачиняє св. двері, скидає з себе фелон, виходить в одному епітрахилі північними дверми перед св. двері й там читає вечірні молитви.

Все інше, до молитви на прихилення голови, відбувається, як на вечірні у співслужінні одного диякона (див. ч. 31).

57. По виголосі „Нехай буде влада царства Твого” священик з хрестом в руці, а диякон – з кадильницею виходять північними дверми або, якщо існує звичай і святі двері будуть відчинені, священик виходить⁷⁶² святими, а диякон – північними дверми. Звідси йдуть у притвір або, якщо його немає, на місце неподалік вхідних дверей святині, попереджувані хором і свіченосцями. Диякон, прийнявши благословення кадила, кадить святі ікони, якщо вони будуть у притворі, потім – священика, хор і людей. По закінченні литійних стихир диякон виголошує єктенію „Спаси, Боже, людей Твоїх”.

На кінці виголошує священик: „Вислухай нас, Боже” і благословляє людей: „Мир всім”. Диякон закликає: „Голови ваші”, священик піднесеним голосом проказує молитву „Владико многомилостивий” і, по її закінченні, вертаються всі у храм до тетраподу, на якому знаходяться підготовані для благословення п’ять хлібів, пшениця, вино та єлей (олія); священик і диякон стають перед ним, а свіченосці – праворуч і ліворуч них по протилежних боках.

Під час співання відпустового тропаря диякон, після благословення кадила, кадить тетрапод від чотирьох боків і тільки настоятеля та священика.

58. Після заклику диякона: „Господеві помолімся” і відповіді хору: „Господи, помилуй” священик бере один хліб і благословляє ним інші хліби, а потім відкладає його і піднесеним голосом виголошує молитву „Господи Ісусе Христе, Боже наш”. Коли говорить „Сам благослови”, вказує правою рукою на хліби, пшеницю, вино й олію⁷⁶³.

59. По закінченні молитви хор співає: „Нехай буде ім’я Господнє благословенне”, а священик входить з дияконом південними дверми у святилище, або ієрей – святими (див. ч. 57), а диякон – південними і стають перед св. трапезою. Після цього хор читає 33-й псалом „Благословлю Господа” до „ніякого блага не забракне”.

Після цього всього відчиняються святі двері, якщо вони ще не були відчинені, і священик благословляє зі св. дверей людей: „Благословення Господнє на вас”. Хор: „Амінь” і починається відпуст від заклику диякона: „Премудрість”, як про це зазначено наприкінці чину вечірні без всенічного (див. ч. 36, прим.).

60. Якщо до вечірні зі всенічним долучається безпосередньо утреня, священик по виголосі „Благословення Господнє на вас” зачиняє св. двері і скидає фелон.

Читець: „Слава во вишніх Богу” (3), „Господи, губи мої відкрий” (2) і після цього – шестипсалміє.

Священик виходить північними дверми перед св. двері і проказує потиху утренні молитви.