2. У співслужінні двох дияконів

37. По закінченні 103-го псалма 14 диякон виходить північними дверми, робить малий поклін, віддає шану священикові й виголошує велику єктенію, а по виголосі священика „Бо Тобі належить” робить малий поклін і південними дверми вертається у святилище.

38. По катизмі 2-й диякон виходить північними дверми, виголошує малу єктенію, а по виголосі „Бо Твоя є влада” робить малий поклін і південними дверми вертається у святилище (див. ч. 32, прим.).

39. Коли хор починає співати „Господи, взиваю я” диякони беруть кадильниці і, насипавши ладану, підходять до священика. Священик благословляє кадило і обидва диякони кадять: престіл – спочатку спереду, потім 1-й диякон – від правого боку, а 2”й -~ від лівого і, знову разом – від сходу, потім – запрестольну ікону, інші ікони святилища та священика. Після цього виходять зі святилища, 1-й диякон – південними дверми, а 2-й – північними, приходять перед св. двері і, зробивши поклін, кадять ікони іконостасу, 1-й диякон починає від ікони Спасителя, а 2-й – від ікони Богородиці, потім 1-й диякон – правий хор, а 2-й – лівий. Людей кадять із солеї, 1-й – тих, що з правого, а 2-й – тих, що з лівого боку. Відтак вертаються у святилище, 1-й диякон – південними, а 2-й – північними дверми.

40. Коли хор починає останню стихиру, священик з дияконами приходять на „Слава” (див. ч. 34) перед св. трапезу. Відчиняються святі двері. Диякони беруть кадильниці, священик благословляє кадило. Відтак виходять північними дверми: спочатку – 2-й диякон, після нього – 1-й, а останнім – священик. Стають перед св. дверми: 2-й диякон – ліворуч священика, а 1-й – праворуч. 1-й диякон: „Господеві помолімся”, священик проказує молитву входу, потім 1-й диякон, який несе також, якщо треба, і Євангелію, мовить, вказуючи орарем до сходу: „Благослови, владико, святий вхід” і по благословенні обидва диякони входять святими дверми, стають: попереду – 2-й диякон, а за ним– 1-й. Коли хор закінчить стихири, 1-й диякон, роблячи кадильницею знак хреста або підносячи святу Євангелію, виголошує: „Премудрість, прості”. Після цього входять у святилище і кадять усе, як на „Господи, взиваю я” (див. чч. 34 та 39).

Після кадження і закінчення пісні „Світло тихе” підходять диякони до св. дверей, обертаються до людей і 1-й виголошує: „Будьмо уважні”. Священик: „Мир всім”. 2-й диякон: „Премудрість, будьмо уважні”. Хор співає прокімен. Потім, перед заголовком кожного читання, 1-й диякон виголошує до людей: „Премудрість”, а 2-й, по прочитанні заголовка, так само до людей: „Будьмо уважні”⁷⁶¹.

41. Після читань священик вертається перед св. трапезу, диякони вклоняються священикові і виходять своїми дверми, тобто 2-й диякон – північними, а 1-й – південними, стають перед св. дверми і 1-й виголошує єктенію „Промовмо всі”, а 2-й – „Сповнім”, після чого 1-й диякон: „Голови ваші перед Господом схиліть”. По виголосі диякони вертаються своїми дверми у святилище і стають праворуч і Ліворуч священика (див. ч. 36, прим.).

42. По тропарях, при відчинених св. дверях, виходять диякони, кожний – своїми дверми, і стають перед св. дверми, один – праворуч, а другий – ліворуч. 1-й диякон, що стоїть біля ікони Спасителя, дивиться в бік людей, підносить орар і виголошує: „Премудрість”. Коли священик мовить відпуст обидва диякони підносять орарі і тримають піднесеними до закінчення відпусту, відтак вертаються своїми дверми у святилище і, зачинивши св. двері, роблять перед престолом малий поклін та скидають з себе святі ризи.