Устав про святі двері і завісу іконостасу

За уставом Грецького евхологіона св. двері відчиняються тільки εις την αρχήν του μεγάλου Εσπερινού, οτε θυμια μονός ο Ιερεύς, εις τας εισόδους πασάς, ήγουν των Εσπερινών και της Λειτουργίας, και του αγίου Ευαγγελίου. Ωσαύτως ανοίγεται και από του Μετά φόβου... μέχρι της συμπληρώσεως της -θειας Λειτουργίας.

Завіса, за теперішнім звичаєм атонських монастирів, на Літургії, по закінченні проскомидії відсувається і по „Великому вході” засувається, на „Особливо” відсувається і по „І нехай будуть” засувається, на „Зі страхом” відсувається і так перебуває до закінчення Літургії⁷⁵¹. За колишнім звичаєм Атонської гори, коли служить один ієрей, тобто без диякона, завіса засувається по „Великому вході” і не відсувається до закінчення причастя. До того ще перебуває відсунутою на вечірнях і на утренях з 1-им часом і на молебні. Коли часи відправляються без Літургії, відсувається на читання апостола і засувається по відпусті „Зображальної”⁷⁵².

Кінець і Богові слава.

Благослови, Всесвята Богородице, цю працю на добро святих Божих Церков. Амінь.

Додаток Устав Богослужінь

вечірні, утрені й Божественної

Літургії ⁷⁵³

І. Вступні зауваги

1. Святилище і свята трапеза

Святилище і св. трапеза мають бути правильно впорядковані, щоб відправи богослужінь могли належно і відповідно відбуватись:

1. Святилище повинно бути бодай на один східець вище від храму вірних. В самому, однак, святилищі не повинно бути жодних східців, що провадили б до св. трапези.

2. Свята трапеза – чотирикутна, відокремлена від стіни, міститься посередині святилища так, щоб можна було її обходити. Під північною стіною святилища приміщено проскомидійний стіл (принесення), а під південною – інший стіл, на якому підготовляються святі ризи.

3. Артофор, або кивот, що міститься посеред св. трапези (престолу), повинен бути споруджений на вигляд малої святині або гробу. Не повинен він бути надто високим і широким, щоб своїми розмірами літургійних дій служителя й співслужителів не стримував ані не вчиняв неможливими.

4. Свічники, що стоять на св. трапезі, не повинні її затуляти, але належить по обох боках хреста або кивота ставити один свічник з одною, двома або трьома свічками. Дозволяється уживати також семираменний свічник з олив-ними лампадками, який приміщують позаду св. трапези.

5. На св. трапезу не дозволяється класти жодних реліквіяріїв, ані квітів, природних чи штучних, ані будь-чого, що для богослужіння непотрібне. Книга для богослужіння (служебник) має бути покладена на подушці, на св. трапезі, а не на пульпіті, якщо вона не лежить на аналої з лівого боку престолу.

6. Іконостас мусить мати ікону Спасителя праворуч св. дверей⁷⁵⁴ і Богородиці – ліворуч, а інші ікони розміщені, за звичаєм, на своїх місцях.

Бічні (другорядні) церкви і каплиці повинні мати також свої іконостаси; а святі трапези, як довго не мають своїх іконостасів, уважаються непридатними для богослужінь.

7. До святилища ніхто не сміє мати вступу крім священиків, дияконів, клириків і прислуги. Вірним, що в богослужінні не співдіють, немає місця у святилищі, а тим більше жінкам, без огляду на походження і на причину.

8. Дискос має бути досить глибокий і забезпечений крисами; може мати ніжку.

9. Кадильниця мусить мати короткі ланцюжки, щоб її можна було легким вимахом пустити в рух.

10. Не слід уживати інших літургійних риз ані інших богослужбових обрусів крім тих, які для кожного богослужіння в цьому Уставі зазначаються; вживання дзвіночків, органів, великих чи малих, т. зв. фісгармоній – виключається.