Примітки

1. В випадку, коли неможливо буде мати чотири престоли, див., що приписує Львівський Синод тут, на стор. 448.

2. Агнця, покладеного до кивоту, ієрей нехай споживає наступного дня на Літургії разом з іншим, освяченим на цій Літургії: спочатку – освяченого, а відтак – напередосвяченого.

3. В неділю ввечері на вечірні співаємо великий прокімен свята, поданий в тріоді в попередній четвер увечері.

В четвер третього тижня по Зісланні

Віддання свята Євхаристії

Відбувається за загальним правилом віддання господнього свята.

В п’ятницю по відданні Євхаристії

Празник Співстраждання Пресвятої Богородиці

Відзначаємо цей празник одним днем, без всенічного, а тільки з полієлеєм.

На великій вечірні: „Блажен муж”. На „Господи, взиваю я” _ б стихир; по прокімені дня – 3 читання празника і решта служби – тільки празника, за уставом служби 2 липня тут, на стор. 305. Литії, поданої в тріоді, без всенічного тепер не служимо.

На великій утрені: канон один з ірмосом на 12.

На Літургії: на 3-му антифоні, на „Прийдіте, поклонімся”, якщо волієш, приспівуй приспів: „Молитвами Богородиці, що співаємо тобі”, як в Почаївській Тріоді.

Частина V устави про храми

Храмові устави, вживані у нас, – подвійного роду: одні запозичені від місцевих Західних Церков, які не входять до складу нашого богослужіння, а тільки до нього долучені; інші – природні нашому богослужінню. Устави, запозичені від Західних Церков, відносяться до святих таїн Євхаристії, що виставляються на престолі в день храмового празника і з якими відбувається похід навколо церкви. Спочатку належить нам подати устави на виставлення і похід, а пізніше – на інші.

Розділ і

1. Про виставлення святих таїн на престолі

В один з днів, що попереджують празник, ієрей освятить на Літургії два агнці: одним нехай запричаститься, а другий, поклавши до дарохранильниці, нехай зберігає до дня празника. Все це нехай чинить за уставом, поданим на Великий четвер тут, на стор. 385. Коли прийде самий день празника, по закінченні проскомидії, безпосередньо перед початком Літургії, диякони (або сам ієрей) обкаджують все за звичаєм і відбувається виставлення святих таїн саме так, як зазначалось на свято Пресвятої Євхаристії тут, на стор. 449.

По заамвонній нехай святі таїни будуть сховані до кивоту, а перед вечірнею знову виставлені, бо не належить залишати святі таїни без почитаючих їх і без достатньої кількості свічок, яких, за приписом Львівського Синоду, має бути принаймні шість воскових⁶⁶³.

2. Про похід зі святими таїнами

НА ВЕЧІРНІ

Перед початком вечірні ієрей, убраний у всі священичі, а диякон – у всі дияконські ризи, прийшовши перед східці святої трапези, відчиняють св. двері і перший диякон, відклавши Євангелію на правий бік, бере святі таїни з кивоту і ставить їх на ілитон; ієрей кадить їх тричі за всім, як на початку Літургії, ставить їх на скинію на згорнутий ілитон і, поклавши знову Євангелію посередині престолу, виголошує: „Благослови, Владико”, а ієрей, стоячи з дияконами при престолі, починає: „Благословенний Бог наш”. Співається вечірня з входом. Ієрей відходить від престолу тільки на вході, а диякони – ще й на єктеніях і по прокімені на проповідь, якщо вона буде; тоді святі таїни затуляються покривалом.

Перед відпустом вечірні всі вклякають, а диякон бере св. Євангелію зі середини престолу і, поставивши її по правому боці, знімає святі таїни зі скинії і ставить на згорнутий ілитон. Ієрей кадить їх тричі з прихиленням голови і, віддавши кадило, бере на себе омофорець, наближається до святих таїн і, вклонившись низько, бере їх обома руками, за допомогою диякона, обертається вправо до людей, починає яку-небудь побожну пісню і виходить св. дверми до церкви; входить під балдахин і прямує до церковних дверей, поперелякуваний дияконами з кадильницями, що безнастанно кадять від боків святі таїни; за ними йдуть інші ієреї у фелонах, деякі – тільки в епітрахилях, з запаленими свічами в руках, на два крила, подібно – церковне братство, опісля – чотири дівчини з іконами, хоругвоносці і хрестоносець. Під звуки дзвонів похід виходить з церкви й обходить її, починаючи від її північної, а вертаючись від південної сторони. Коли ієрей зі святими таїнами дійде до середини північної сторони, похід затримується, перериває спів, всі клякають, а ієрей благословляє святими таїнами всіх присутніх людей чотири рази, тобто спочатку просто перед собою, відтак – на правий бік, потім – позаду і на кінці – вліво, промовляючи кожного разу тихим голосом: „Спаси, Боже, людей твоїх і благослови спадкоємство твоє”. Подібно відбувається на східній, південній і західній сторонах⁶⁶⁴. Після благословення на західній стороні похід входить до церкви: спочатку ієрей зі святими таїнами, інші священнослужителі, відтак – решта походу і люди. Тоді ієрей ставить святі таїни на престіл, на згорнутий ілитон, й, відклавши омофорець, вклякає та кадить святі таїни тричі. Всі вклякають, а ієрей, разом з іншими священнослужителями, співає стихи благальної пісні „Святий Боже”. Всі люди повторюють кожний її стих. По закінченні литії ієрей, покадивши святі таїни тричі і взявши на себе омофорець, підходить до престолу і, вклонившись низько, бере святі таїни й, обернувшись вправо до людей, співає побожно стих пісні св. Амвросія „Спаси людей твоїх, Господи” двічі, а люди повторюють те саме. За третім разом ієрей: „Спаси людей твоїх, Господи, і благослови спадкоємство твоє”; співаючи: „і благослови”, благословляє людей поважно хрестоподібно, творячи пів-оберт від правого на лівий бік. Коли хор співає продовження амвросієвої пісні, ієрей ставить святі таїни на престіл, сходить перед сходи і, відклавши омофорець та покадивши їх тричі, клячить разом зі всіма іншими, поки диякон не сховає святі таїни до скинії. Відтак відбувається великий відпуст, за звичаєм.

В один з наступних після празника днів ієрей на Літургії нехай спожиє після свого причастя також і Агнця, схованого в кивоті, беручи його з посуду, в якому він стремить. Так нехай робить, якщо має монстрацію, бо якщо святі таїни виставляються тільки в дарохранильниці, нічого цього не буде.