Примітки

1. Якщо не буде монстрації, то святі таїни виставляються в дарохранильниці.

2. Після очищення чаші ієрей не кладе на ілитон Євангелію, оскільки після заамвонної на престолі треба буде поставити святі таїни.

3. Якщо не буде дияконів, то це все робить сам ієрей.

УСТАВ II

ПРО ПОХІД ЗІ СВЯТИМИ ТАЇНАМИ ПО ЗААМВОННІЙ

По закінченні заамвонної молитви священнослужителі стають перед східцями престолу, а перший диякон входить на східці і, вклонившись низько, знімає святі таїни з кивоту, ставить на згорнутий ілитон і відходить трохи на свій бік. Всі клякають, а ієрей, покадивши тричі святі таїни і взявши на себе омофорець, піднімається східцями, за допомогою диякона бере обома руками святі таїни, обертається до людей, як на початку Літургії, і, почавши тропар „Хліб переісточений” або якусь іншу побожну пісню, попереджуваний двома дияконами з кадильницями, входить під балдахин і прямує до церковних дверей під звуки дзвонів і розпочинається похід з церкви до першого престолу, а хор і люди продовжують співати тропар або щось інше. Порядок походу такий. Напереді йде хрестоносець між двома свіченосцями, відтак хоругво- й ікононосці, потім чотири дівчини з іконами, за ними церковне братство, по два, зі свічами, хори й увесь клир, по два, зі свічами, відповідно до своєї гідности: найближчі ієреї – у фелонах, а інші – в епітрахилях, останнім – головний ієрей зі святими таїнами, попереджуваний двома дияконами, що від боків безнастанно кадять, і свіченосцями, що оточують балдахин. Коли похід прийде до першого престолу й зупиниться біля нього, весь клир, розділюється на два крила, балдахин ставиться напроти престолу, а ієрей зі святими таїнами піднімається до престолу і, за допомогою диякона, ставить святі таїни на згорнутий ілитон; відтак, прихиливши коліна, кадить їх тричі і, підвівшись, відходить трохи наліво й обертається до людей. Тоді підходять до ієрея євангелієносці, ієрей розгортає Євангелію на місці 1-го читання, а перший диякон виголошує: „І щоб удостоїтися нам” та ін., хор відповідає „Господи, помилуй” (3), ієрей співає: „Мир всім”; другий диякон: „Премудрість, прості. Вислухаймо” та ін., ієрей: „Від (ім’я) святого Євангелія читання” і, коли перший диякон виголосить: „Будьмо уважні”, читає ієрей першу євангелію (Матей, зас. 108. 17-30). По закінченні читання цілує його початок і, прихиливши коліна перед святими таїнами, співає (якщо є звичай) з іншими священнослужителями перший член благальної пісні „Святий Боже” тричі і всі люди – той самий тричі. Тоді, знову покадивши святі таїни тричі і підвівшись, низько вклоняється, бере святі таїни обома руками і, обернувшись вправо до людей благословляє їх хрестоподібно раз (архиєрей – тричі), проказуючи потиху: „Спаси, Боже, людей твоїх і благослови спадкоємство твоє”, і так, під спів святкового тропаря або іншої пісні, ієрей входить під балдахин і похід рушає до другого престолу, від нього – до третього, відтак – до четвертого, а при кожному відбувається все саме так, як при першому, заміняються тільки члени благальної пісні і читання євангелій, з яких друге буде від Марка, зас. 64.12-26; третє – від Луки, зас. 108.7-22; четверте – від Івана, зас. 23.48-58. Якщо буде кілька ієреїв, то читають вони євангелії поперемінне. Після цього похід вертається до церкви й ієрей, поставивши святі таїни на престіл, клякає, кадить їх тричі, підноситься і, взявши святі таїни й обернувшись до людей, співає поважно й урочисто стих амврозієвої пісні: „Спаси людей твоїх, Господи” (3), а люди повторюють перший і другий раз те саме, а коли ієрей співає його втретє і закінчує словами „і благослови спадкоємство твоє” благословляючи людей раз, тоді люди співають подальші стихи цієї пісні, а ієрей, обернувшись північною стороною до престолу і поставивши на нього святі таїни, сходить перед сходи, відкладає омофорець, клякає й кадить їх тричі. Тоді до святих таїн підходить правий диякон, вклоняється низько, виймає з кивоту дарохранильницю й, взявши Агнця з монстрації, вкладає його з підставкою до дарохранильниці, а її вкладає до кивоту і, знову вклонившись, замикає кивот і кладе Євангелію на ілитон. Якщо не буде диякона, то це все робить сам ієрей. Відтак усі підводяться, а хор співає „Нехай буде ім’я Господнє” й інше Літургії, за звичаєм.