Неділя Всіх Святих

Перша по Зісланні. Голос 8.

Всенічного не служимо.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ

1. „Блажен муж”, за звичаєм.

2. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 4 недільних і 6 Святих; Слава: Святих, І нині: 1-й богородичний голосу (8-го).

3. Після великого прокімена – 3 читання Святим.

4. Стиховня недільна; Слава: Святим, І нині: їхній богородичний.

5. По „Нині відпускаєш” – тропар недільний, Слава: Святим, І нині: недільний богородичний за голосом Святих.

НА ПОВЕЧІР’Ї: Починаємо читати канон Богородиці. По „Достойно” – кондак Всім Святим.

НА ПІВНІЧНІЙ: Все – за звичаєм, тобто канон Святої Тройці рядового голосу (8-го).

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ

1. На „Бог Господь”: тропар недільний двічі, Слава: Святим, І нині: недільний богородичний за голосом Святих.

2. Чергові катизми і все інше до канону – недільне, за звичаєм. (Євангелія – 1-а чергова).

3. Канонів 4 на 14: недільний на 4, хрестовоскресний на 2, Богородиці на 2 і Святих на 6. Катавасія чергова („Відкрию уста мої”).

По 3-ій пісні – сідальний святих; по 6-ій – кондак-ікос Святих; на 9-ій – „Чеснішу”; по 9-ій – „Свят Господь Бог наш” (3) і черговий недільний світильний (1-й); Слава: Святих, І нині: їхній богородичний.

4. Хвалитних стихир – 8: 5 недільних і 3 Святих з двома Їхніми приспівами; Слава: 1-а євангельська стихира, І нині: „Преблагословенна”.

5. Після великого славослов’я – недільний тропар, один з двох звичайних; все інше – звичайне, як кожної неділі.

НА ЧАСАХ: На всіх – тропар недільний, Слава: Святих, кондак – тільки Святих.

НА ЛІТУРГІЇ

1. По вході: тропар недільний і Святих; Слава, і нині: кондак Святих.

2. Прокімен недільний голосу і Святих; алилуя Святих, апостол-євангелія Святих; причасний „Хваліте Господа” і Святих („Радуйтеся праведні”).

В понеділок другого тижня по Зісланні

Початок посту святих Верховних апостолів Петра і Павла

Цей піст починається в понеділок по неділі Всіх Святих, а закінчується в навечір’я свята Святих апостолів. Щодо богослужіння в цей, перший, понеділок, то якщо не випадав полієлейний святий, співалося колись „алилуя” і ціле церковне правило пісне, як в пісні дні Великого посту; однак, тепер „алилуя” обмежуємо Великим постом, а тут співаємо „Бог Господь”.

Щодо посту; Львівський Синод обмежує його на понеділки, середи і п’ятниці кожного його тижня і дозволяє також на набіл; в інші чотири дні дозволяє на м’ясо, однак, під умовою 50-го псалма для клиру, а 5 „Отче наш” і 5 „Богородице Діво” для світських, перед обідом і перед вечерею⁶⁶⁰.

В четвер по неділі Всіх Святих

Свято Пресвятої Євхаристії

Переноситься на другу неділю по Зісланні.

Це свято триває вісім днів: від четверга по неділі Всіх Святих до наступного, в який і віддається. Але оскільки, за нашим звичаєм, переноситься воно з четверга на наступну неділю, Львівський Синод наказує співати службу цього свята в неділю, зі всенічним, саме так, як подана в тріоді в четвер самого свята, за загальним уставом господнього свята першого ступеня, без недільної; а в дні, що попереджують і наступають цю неділю, співати її за загальним уставом в середині господнього свята. Крім цього, наказує Синод, щоб похід зі святими таїнами відбувався в саму неділю, після заамвонної, за звичаєм, тобто з церкви до чотирьох престолів, споруджених поза церквою і однаково віддалених один від одного. Там, де це було б неможливо, досить буде розпочати похід від престолу в церкві й, обійшовши тричі церкву, закінчити цей обряд на тому самому престолі в церкві з благословенням святими таїнами. Щодо чотирьох читань Євангелії, що співаються звичайно при кожному з чотирьох престолів, Синод наказує вибирати ті, в яких ідеться про пресвяті таїни, за уставом, приписаним на це свято⁶⁶¹.

Після цього треба подати два устави: 1. Як у це свято відбувається виставлення святих таїн; 2. Як відбувається похід зі святими таїнами.

УСТАВ І

ПРО ВИСТАВЛЕННЯ СВЯТИХ ТАЇН

НА ЛІТУРГІЇ

Ієрей, в один з днів, що попереджають свято, нехай освятить на Літургії два агнці: одним нехай причаститься, а другого нехай покладе до кивоту і зберігає до дня свята. Все це нехай чинить за уставом, поданим на Великий четвер тут, на стор. 385, в примітці. В самий день свята, після проскомидії, безпосередньо перед початком Божественної Літургії, після кадження всього за звичаєм дияконами (або самим ієреєм), відбувається виставлення святих таїн в такий спосіб: перший диякон (що праворуч ієрея) відкладає Євангелію на правий бік св. трапези, відмикає кивот і, вклонившись низько святим таїнам, бере з кивоту дарохранильницю, всі прихиляють коліна, а він ставить її на згорнутий ілитон; якщо буде монстрація, то відмикає дарохранильницю, бере з неї Агнця, не торкаючись його пальцями, а тримаючи за підставку, на якій той лежить, вкладає його в рівець монстрації, добре її замикає, відтак вкладає дарохранильницю до кивоту, вклоняється перед ним і, замкнувши кивот, ставить монстрацію, обернену лицьовим боком до людей, на ілитон і відходить трохи на правий бік. Ієрей насипає ладан до кадильниці, благословляє його, кажучи: „Благословенний Бог наш”, і кадить обома руками святі таїни тричі, схиляючи голову на кожному кадженні. Відтак, взявши на себе за допомогою другого диякона омофорець, підходить до св. трапези і, вклонившись низько, за допомогою першого диякона бере обома руками омофорцем монстрацію і, обернувши її зворотнім боком до себе, обертається своїм правим боком до людей і співає поважно й урочисто початок першої строфи: „О, спасительна Жертво”, а всі люди продовжують співати ту саму строфу. І знову ієрей – початок другої строфи: „Єдиному в Тройці Богові”, а всі співають решту. Ієрей знаменує хрестоподібне святими таїнами людей, відтак іде півколом з південної сторони на північну і, повернувшись північною до престолу, ставить монстрацію на ілитон, обернувши її за допомогою диякона лицьовим боком до людей. Відтак, відійшовши трохи наліво, сходить перед сходи престолу так, щоб не обертатися плечима до святих таїн, вклякає й, відклавши омофорець та покадивши знову тричі святі таїни, як на початку, очікує, клячучи, доки диякон, підійшовши до середини престолу і вклонившись низько, не поставить святі таїни на кивоті. Тоді ієрей, піднявшись сходами, починає Літургію від „Благословенний Бог наш”, „Царю небесний” та ін. Під час Літургії священнослужителі ніколи не обертаються плечима до святих таїн, як приписують наші служебники: „Коли (ієрей), за обрядовими приписами, має обертатися до людей, не повинен він обертатися від середини престолу, щоб не обертатися до Тіла Христового плечима, але, вклонившись низько і відійшовши трохи на лівий бік, з цього боку обертається до людей і, обернувшись знову до престолу, вклоняється низько Тілу Христовому, а тоді, коли ієрей має зробити повний оберт, як на „Завжди, нині і повсякчас”, коли обертається зі святими таїнами, тоді не робить повного оберту, щоб не обертатися плечима до Тіла Христового”⁶⁶². Додамо й те, що коли ієрей або диякон виходить перед іконостас на кадження, не кадить від середини, ані не обертається плечима до святих таїн, але стає трохи на боці, ієрей – зі сторони Богородиці, а диякони: один – зі сторони Спасителя, а другий – Богородиці.