Примітка про двері іконостасу

„Нехай буде відомо й те, що протягом цілої Світлої седмиці великі святі двері іконостасу і малі бічні по всіх церквах залишаються відчиненими і під час причастя” (Устав нашої Почаївської тріоді й російських типиків).

ВОСКРЕСНІ ЧАСИ

Замість кожного з чотирьох часів, також і замість повечір’я та північної, протягом цілої Світлої седмиці відправляємо короткий чин, поданий в тріоді, в наших часословах і молитвословах на воскресній утрені.

Примітка: Якщо часи читаються разом, тоді „Благословенний Бог наш” мовимо тільки на 1-му часі, а інші починаємо від „Христос воскрес” (3).

НА ЛІТУРГІЇ

Все – за загальним уставом господнього свята, тільки:

1. Замість „Царю небесний”, на проскомидії, на Літургії і де ще буде, відмовляємо „Христос воскрес” (3) до Вознесіння; а від Вознесіння до Зіслання, замість „Царю небесний”, не читаємо нічого⁶²⁵.

2. Щодо „Христос воскрес”, належить знати, що по „Слава тобі, Христе Боже” перед відпустом проскомидії і на Літургії проказуємо „Христос воскрес” раз, „Господи, помилуй” (3) і „Господи, благослови”.

По „Благословенне царство” співаємо „Христос воскрес” тричі, тобто раз – ієрей і обидва хори – по разу (хоч в нашій тріоді подасться: „ієрей – тричі і хори той самий

– тричі”), а де буде тільки один хор, то ієрей – раз і хор

– раз, відтак половину – ієрей і половину (від „і тим, що в гробах”)– хор.

Також і по „Зі страхом Божим”, замість „Благословенний, хто йде” і замість „Ми бачили світло істинне”, співаємо „Христос воскрес” раз. Замість „Нехай сповняться” і „Нехай буде ім’я Господнє” – „Христос воскрес” (3)⁶²⁶. У нас звичайно проказують „Христос воскрес” також і замість „Вознесися на небеса, Боже”, одначе, це порушує пам’ять таїни Христового вознесіння, що в цьому місці Літургії від початків згадується. Говорять наші ієреї „Христос воскрес” (тільки ці два слова) також і по „Зі страхом Божим”, по „Спаси, Боже” і по „Завжди, нині і повсякчас”, однак, в жодному уставі цього не знаходимо.

3. Замість трисвятого співаємо „Всі ви, що в Христа хрестилися”.

4. Під час читання Євангелії, по кожному стиху, вдаряють у всі дзвони⁶²⁷.

Наші служебники: „Якщо служиться соборно, тоді цю євангелію читають всі ієреї і диякони по стихах так, як вирішить настоятель”. Про це маєш детальний устав у наших і російських тріодях. Однак, звичай, щоб одну і ту саму євангелію читали всі ієреї і диякони – зайвий винахід греко-слов’ян, що сьогодні у нас має місце тільки тоді, коли Євангелія читається різними мовами, як це буває в наших престольних храмах, в яких архиєрей читає її по-грецьки від святих дверей, відтак диякон – по-слов’янськи з амвону, а на кінці крилошани та ієреї, поставлені по цілій церкві, різними літургійними мовами. В Росії архиєрей читає Євангелію по-слов’янськи, а інші ієреї – на гебрео, по-грецьки і по-латині, тими мовами, якими було написано надпис на хресті, відтак іншими новими мовами (Muralt. 14. Brief. S. 142). Греки також читають Євангелію, за новим звичаєм, різними мовами, однак, не на Літургії, а на вечірні (євангелія, що читається на вечірні цього дня), як це буває в Царгородській патріярхії⁶²⁸.

5. Замість „Достойно”, за новим уставом, співаємо ірмос „Світися” з приспівом „Ангел звістив” так, як в тріоді і в Царгородському Типику, але без тропарів 9-ої пісні канону, як в наших служебниках, бо ці тропарі не про Пресв. Богородицю, а про Христове Воскресіння.

6. Перед відпустом, замість „Чеснішу”, співаємо „Світися” і замість „Слава, і нині” – „Христос воскрес” раз. Відпуст з хрестом та інше, що по відпусті з піднесенням хреста саме так, як було зазначено на воскресну утреню.

7. БЛАГОСЛОВЕННЯ АРТОСА. Після заамвонної⁶²⁹ відбувається благословення артоса, на яке маєш молитву в служебнику після Літургії Воскресіння; після молитви артос кропиться свяченою водою. І цей артос зі святом, тобто іконою Воскресіння, після відпусту Літургії, виноситься з престолу, на якому був поблагословлений, на тетрапод, де перебуває до Світлої суботи і його цілують вірні, що входять до церкви. У Світлу суботу на Літургії, після заамвонної, ієрей, вийшовши святими дверми, читає над ним молитву на роздрібнення, подану тільки в нашому служебнику на Світлу суботу, а після цього, береться з тетраподу, роздрібнюється в захристії і наступного дня, тобто в неділю ап. Томи, після заамвонної, роздається вірним ієреєм, який стоїть у святих дверях⁶³⁰.

Примітка: Протягом цілої Світлої седмиці дозволяється їсти м’ясні страви.

БЛАГОСЛОВЕННЯ ПАСОК

Відбувається воно, за нашим звичаєм і за уставом тріоді, поза церквою або після Літургії (і тоді, виходячи з церкви, співаємо стихири Воскресіння за бажанням), або після утрені, або по домівках в суботу ввечері. Чин цього благословення з покропленням свяченою водою на кінці маєш і в служебнику, і в требнику, і в тріоді, й в молитвослові, після воскресних часів.