Воскресна утреня

1. ПОХІД ПЕРЕД ЦЕРКОВНІ ДВЕРІ. Всі люди виходять з церкви, а за ними виходять також і священнослужителі. А похід відбувається так: Всі священнослужителі, в усіх своїх священних світлих ризах, стають перед східцями престолу. Головний священнослужитель бере хрест, диякон – кадильницю, всі разом низько вклоняються святим таїнам і обертаються на захід. Головний починає співати стихиру „Воскресіння твоє, Христе Спасе”, всі підхоплюють спів стихири і виходять зі святилища до церкви: ієрей – святими, а всі інші священнослужителі – дияконськими дверми; в цей час дзвонять усі дзвони, а всі йдуть до великих церковних дверей і, вийшовши з церкви, стають за чином перед церковними дверми, які відразу зачиняються⁶¹⁵. В середині церкви кладеться на св. трапезу насамперед ікона Воскресіння Христового, звичайно на артосі, також інші святі ікони, мощехранильниці і книга св. Євангелії в найкоштовнішому оправленні або щось інше зі священних речей, все це – за числом ієреїв, які будуть давати їх цілувати людям на кінці утрені. Назовні, перед церковними дверми, починається утреня в такий спосіб⁶¹⁶.

2. ПОЧАТОК УТРЕНІ. Одразу після того, як будуть зачинені церковні двері, головний ієрей, тримаючи лівою рукою хрест, а правою – кадильницю і кадячи церковні двері⁶¹⁷, виголошує гучно: „Слава святій” та ін. Хор відповідає: „Амінь”; ієрей віддає кадильницю і співає гучно тропар „Христос воскрес”, також всі – той самий, тоді ієрей другий раз – той самий і всі – той самий, і втретє ієрей – той самий і всі – той самий, відтак ієрей високим голосом виголошує стихи, а всі по кожному стиху співають цей тропар раз⁶¹⁸. На кінці ієрей, відспівавши вищим голосом той самий тропар тільки до „смертю смерть подолав” включно, відчиняє двері, а всі закінчують: „і тим, що в гробах, життя дарував” і знову дзвонять усі дзвони, всі входять до церкви⁶¹⁹. Утренні молитви на воскресній утрені протягом цілої Світлої седмиці не відмовляються, бо пов’язані вони з шестипсалмієм, а оскільки шестипсалмія тут не буде, то не буде й молитов. Якщо треба було б відмовляти молитви, в уставі мало б бути зазначено, де їх треба відмовляти, бо під час стихів „Хай воскресне Бог”, які займають місце шестипсалмія, проказувати їх не можна, бо в цей час устав наказує ієреєві співати стихи, а не додавати ще й молитви.

3. ВХІД ДО ЦЕРКВИ. Вхід походу до церкви відбувається в зворотньому до виходу з церкви порядку, тобто першим виходить головний ієрей, за ним – інші ієреї і священнослужителі, увесь клир, відтак співці, братство, хоругво- й ікононосці, хрестоносець та всі люди. Ієреї входять до святилища і підходять до св. трапези. Архиєрей, якщо буде, відходить на свій престіл. Диякон стає на своєму місці перед святими дверми і співає звідти єктенію.

4. По вході до церкви перший диякон співає велику єктенію „В мирі Господеві помолімся”, стоячи на звичайному місці, й відразу співаємо канон.

5. Канон Воскресіння: ірмоси – по 4 рази (в грецьких – по двічі), тропарі – на 12. (Сьогодні ірмоси – по разу, тропарі з ірмосом – на 4). Катавасія по кожній пісні – ірмос канону, обидва хори разом – раз. Ірмоси співає ієрей, а тропарі і катавасію – хори. Приспів до тропарів канону – „Христос воскрес із мертвих”, на передостанньому – „Слава”, а на останньому – „І нині”, за звичаєм.

На початку канону, по відспіванні ірмосу, ієрей кадить все, за звичаєм⁶²⁰.

По кожній пісні диякони, зі своїх звичайних місць перед святими дверми, співають малу єктенію з окремими виголосами, які поперемінно співають ієреї у святилищі⁶²¹.

По 3-ій пісні – іпакой; по 6-ій – кондак-ікос і „Воскресіння Христове” (3), „Воскрес Ісус із гробу” раз (за іншими – тричі); на 9-ій, по „Богородицю і Матір Світла”, відбувається звичайне кадження і, замість „Чеснішу” співаємо „Ангел звістив” і „Світися”; по 9-ій – світильний Воскресіння тричі.

6. Хвалитних стихир – 8: 4 недільних октоїха 1-го голосу, зі звичайними приспівами від „Хваліте”, і 4 Воскресіння з окремими приспівами, відтак Слава, і нині: Воскресінню, „Христос воскрес” (3), можна й більше, доки не закінчиться цілування.

7. ЦІЛУВАННЯ ОДИН ОДНОГО. Приписується в уставах на „Христос воскрес”, по закінченні останньої стихири Воскресіння. Одначе, сьогодні не цілуємо один одного так, як у стихирі: „і один одного обнімім”, а цілуємо тільки чесний хрест, Євангелію і святі ікони, що тримають ієреї, вітаючи кожного, хто підходить, словами: „Христос воскрес”, а ті відповідають: „Воістину воскрес”. Якщо буде багато людей, тоді починаємо цілування не по стихирах Воскресіння, а від їхнього початку, тобто від приспіву „Хай воскресне Бог”. Якщо буде дуже багато людей, то цілування буде і під час канону. А цілування це відбувається так: Якщо буде тільки один ієрей, то стає він у святих дверях і звідти дає цілувати людям хрест, вітаючи кожного: „Христос воскрес”, а той, що цілує, відповідає: „Воістину воскрес”. Якщо буде кілька ієреїв, то спочатку головний виходить зі святих дверей і стає перед іконостасом, з правого боку, тобто напроти ікони Спасителя, дивлячись на північ. За ним виходить другий ієрей зі св. дверей з Євангелією, підходить до головного, а той дає йому цілувати хрест, кажучи: „Христос воскрес”, поцілувавший, в свою чергу, дає йому цілувати Євангелію, відповідаючи: „Воістину воскрес” і стає ліворуч нього. Відтак виходить третій ієрей з іконою Воскресіння Христового, підходить до першого і той дає йому цілувати хрест, кажучи: „Христос воскрес”, а поцілувавший дає йому цілувати ікону Воскресіння, відповідаючи: „Воістину воскрес”, і підходить до другого ієрея, який подає йому цілувати Євангелію, кажучи: „Христос воскрес”, а він, поцілувавши Євангелію, дає другому цілувати ікону Воскресіння, відповідаючи: „Направду воскрес”, і стає ліворуч другого. Виходить і четвертий ієрей з іконою Богородиці, підходить до першого, також до другого і до третього, з яких кожний дає йому цілувати свою річ, кажучи: „Христос воскрес”, а поцілувавший дає кожному з них цілувати ікону Богородиці, відповідаючи: „Воістину воскрес”. Так чинять і всі інші священики, скільки їх буде. У престольних церквах архиєрей, сидячи на своєму троні напроти ікони Спасителя, подає цілувати хрест, також і кожний з крилошанів дає цілувати своє знам’я, сидячи на сідалищі. А коли закінчиться цілування між ієреями, тоді й інші священнослужителі і весь нарід підходять один по одному до кожного ієрея за чергою, поминаючи від першого, і цілують його знам’я, відповідаючи: „Воістину воскрес”⁶²². По цілуванні колись читалося „Слово” Золотоустого, що в квітній тріоді.

8. Єктенії „Помилуй нас, Боже” і „Сповнім” співають диякони, стоячи на своїх звичайних місцях.

9. Відпуст великий, окремий, на якому, замість „Чеснішу”, співаємо „Світися, світися” і, замість „Слава, і нині”, співаємо „Христос воскрес” раз. Ієрей стає з хрестом у святих дверях, а диякон (якщо його не буде, то сам ієрей) виголошує: „Премудрість”. Хор (або другий диякон, якщо буде)⁶²³: „Благослови”.

Ієрей: „Благословенний Христос Бог ... і на віки вічні”.

Хор: „Амінь”. „Утверди, Боже, католицьку віру на віки вічні”.

Ієрей: „Пресвята Богородице, спаси нас”.

Хор: „Світися, світися ... „.

Ієрей: „Слава тобі, Христе Боже, надіє наша, слава тобі”.

Хор: „Христос воскрес із мертвих ... дарував”. „Господи, помилуй” (3), „Господи, благослови”.

Ієрей: Відпуст з хрестом: „Христос, що воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, святих, славних і всехвальних апостолів, преподобних і богоносних отців наших і всіх святих помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець”.

Відтак, підносячи хрест вгору, виголошує: „Христос, воскрес” (3), а ми кожного разу відповідаємо: „Воістину воскрес”. Співаємо прикінцеве „Христос воскрес” (3), цілий тропар, а після цього закінчуємо співом „і нам дарував життя вічне, поклоняємось його на третій день воскресінню”⁶²⁴.