1. Організація медичного забезпечення військ (омзв);

2. хірургія екстремальних умов (з курсом військової хірургії (ВХ);

3. терапія екстремальних умов (з курсом військової терапії (ВТ);

4. гігієна екстремальних умов (з курсом військової гігієни (ВГ);

5. епідеміологія екстремальних умов (з курсом військової епідеміології (ВЕ);

6. військово-медична статистика (ВМСт),

7. військово-медична географія;

8. токсикологія, радіологія і медичний захист;

9. фізіологія військової праці;

10. стоматологія екстремальних умов (з курсом військової стоматології (ВСт);

11. організація забезпечення медичним майном і технікою.

Організація медичного забезпечення військ як наукова дисципліна

Організація медичного забезпечення військ як наукова дисципліна (ОМЗВ):

1. вивчає теорію та практику охорони здоров'я особового складу ЗС України, як мирного так і воєнного часу (досліджує досвід медичного забезпечення ЗС України та умови діяльності медичної служби).

2. інтегрує в собі закономірності та принципові положення наступних військово-медичних та інших немедичних наук (дисциплін):

1. загальна теорія управління,

2. теорія управління військами,

3. математика, кібернетика та інформатика,

4. психологія, соціологія, педагогіка,

5. практика військового будівництва,

6. воєнне мистецтво,

7. оперативна та загальновійськова підготовка тощо.

8. соціальна медицина та охорона здоров’я (загально-медична наукова дисципліна).

1. тісно поєднується з наступними військово-медичними науками:

1. ВХ,

2. ВТ,

3. ВЕ,

4. ВГ,

5. військовою психологією,

6. військово-медичною статистикою,

7. управлінням повсякденною діяльністю медичної служби (УПДМС) - розробляє принципові положення ОМЗВ мирного часу,

8. історією військової медицини - вивчає досвід військово-медичної служби минулих часів,

9. військово-медичною географією - вивчає географічні та кліматичні умови діяльності військово-медичної служби,

10. організацією забезпечення військ медичним майном та технікою.

Розділи ОМЗВ. Організація медичного забезпечення військ - це інтегруюча прикладна наукова дисципліна, за своїм значенням, як дисципліна, є головною складовою військової медицини і складається з наступних розділів:

1. Загальні основи ОМЗВ (загальнотеоретична база охорони здоров'я військовослужбовців),

2. ОМЗ частин і з'єднань,

3. Основи ОМЗ оперативних об'єднань ЗС України.

4. Основи ОМЗ видів ЗС України та армій іноземних держав (ближнього та далекого зарубіжжя).

Предмет ОМЗВ. Предметом ОМЗВ, як наукової дисципліни, є вивчення первинних окремих об'єктів медичної служби:

1. сили і засоби медичної служби;

2. органи управління медичної служби;

3. військові частини і з'єднання;

4. особовий склад ЗС України - здорові, хворі та поранені;

5. навколишнє середовище (конкретні умови життєдіяльності особового складу ЗС України, в яких він існує).

Об'єкт дослідження ОМЗВ. Як наука, ОМЗВ, має свій об'єкт дослідження - це система охорони здоров'я військовослужбовців, функціонування якої здійснюється через медичне забезпечення Збройних Сил України як в мирний, так і у воєнний час.

Аспекти (точки зору) вивчення об’єкту дослідження ОМЗВ. Дослідження об’єкту проводять за трьома найважливіші аспектами:

1. соціально-медичний - це стан здоров'я, захворюваності, управління рухом поранених і хворих через етапи медичної евакуації на основі визначення їх лікувально-евакуаційних характеристик;

2. військово-медичний - це сили і засоби медичної служби, їх використання та управління ними;

3. власне соціальний - соціально-економічні умови, в яких проходить сам процес ОМЗ військ (суспільний лад, соціально-економічна структура держави, її правова база) і соціальні фактори (умови праці, відпочинку, розташування, освіта військовослужбовців тощо).

Власне соціальний аспект в об'єктах дослідження є провідним в ОМЗВ. В цілому рівень розвитку економіки держави за відповідних соціально-економічних та політичних умов визначає стан розвитку медичної науки і техніки, які безпосередньо впливають на форми і методи медичного забезпечення військ..

Методи дослідження ОМЗВ. ОМЗВ, як наукова дисципліна, має наступні основні методи дослідження (7):

1. Історичний. Цей метод узагальнює досвід медичного забезпечення військ у минулих війнах, а також досліджує стан охорони здоров'я військовослужбовців ЗС на різних етапах історії людства шляхом вивчення та критичного аналізу літературних джерел, архівних матеріалів вітчизняної військово-медичної служби та країн зарубіжжя (СНД, НАТО).

2. Експериментальний метод - вивчає організаційні питання медичного забезпечення військ і способи використання сил та засобів медичної служби в штучно створених умовах, які максимально наближені до умов воєнного часу (навчання та маневри військ):

1. військово-медичні навчання на картах (на місцевості з використанням табельного медичного майна);

2. командно-штабні навчання (КШН) з використанням засобів зв'язку;

3. математичне моделювання досліджуваних процесів;

4. впровадження передового досвіду;

5. перевірки проектів і гіпотез;

На сучасному етапі розвитку ЗС України та їх медичної служби, цей метод є найбільш раціональним і оптимальним, тому що дозволяє проводити наукові дослідження на рівні сучасних вимог без значних фінансових витрат.

3. Метод натурного спостереження. Об'єктами дослідження є здорові та хворі люди, фактори навколишнього середовища. Отримані результати досліджень, проведених безпосередньо на об'єктах, мають велику цінність та достовірність у порівнянні з іншими методами дослідження.

4. Статистичний метод. Дає можливість встановити і об'єктивно оцінити зміни, які відбуваються в стані здоров'я військовослужбовців, вивчити ефективність всебічної діяльності підрозділів, частин і закладів медичної служби ЗС України.

5. Метод економічних досліджень. Дозволяє досягти оптимальної, з точки зору економічних можливостей держави та її збройних сил, ефективності системи медичного забезпечення. Використання методу передбачає наявність у фахівців військово-медичної служби на різних посадових рівнях базових знань з економіки, маркетингу та менеджменту.

6. Метод експертних оцінок. Застосовується разом з іншими науковими методами. Вивчення предмету дослідження здійснюється шляхом опитування досвідчених фахівців в галузі дослідження (експертів) та узагальнення одержаних від них оцінок.

7. Логічний метод. Використання елементів логіки, формальної логіки, індукції та дедукції є обов'язковим при будь-яких наукових дослідженнях та дозволяє формувати нові погляди на проблему у вигляді аксіоми чи теорії наукового дослідження.

Формування та розвиток ОМЗВ. Організація медичного забезпечення військ – порівняно молода галузь військової медицини. Діяльність військових лікарів організаційно-медичного та медико-тактичного характеру проводилась давно, але це було пов’язано з вирішення хірургічних, терапевтичних, гігієнічних та протиепідемічних питань. Необхідність наукового вирішення організаційних питань діяльності медичної служби розуміли багато видатних представників військово-медичної служби. Засновником ОМЗВ вважається М.І. Пирогов, який розробив та впровадив у практику медичне сортування, обґрунтував необхідність евакуації поранених в тил, обґрунтував доцільність розподілу функцій персоналу медичних підрозділів та частин, спеціалізації госпіталів, навчання військових правилам першої медичної допомоги, застосування жіночої праці в медичних закладах. Наукові праці та особистий досвід М.І. Пирогова вплинули на уми військових лікарів та командний склад армії, але на той час, наприкінці ХІХ ст. , ОМЗВ як самостійна галузь військової медицини ще відбулася.

Вперше термін “санітарна тактика”, який в подальшому набув широкого поширення, використав у докторській дисертації “Щодо організації першої допомоги пораненим” військовий лікар Саричев (Військово-медична Академія, Санкт-Петербург, 1885 р.). Найближчим часом стає зрозумілим, що з питаннями ОМЗВ повинні бути знайомі всі військові лікарі. З виходом підручників по санітарній тактиці в 1911 та 1914 роках у Військово-медичній Академії (Росія), перед початком Першої Світової війни, ОМЗВ набула статусу самостійної галузі військової медицини. Курс вивчення наукової дисципліни ОМЗВ під назвою “організація та тактика медичної служби” був заснований у 1923 році для слухачів ВМА (Росія), через деякий час його викладання було розпочато й для студентів медичних інститутів. У 1942 році в стінах тієї ж Академії (Військово-медична академія ім.. Кірова, СРСР) був сформований факультет для підготовки спеціалістів в галузі ОМЗВ.

За роки незалежності медична служба ЗС України продовжує розвиток військової медицини, використовує її досягнення за радянських часів та використовуючи систему знань про характер, закони і способи ведення сучасного бою (операції) і війни у цілому, виявляє їх вплив на структуру медичної служби і організацію медичного забезпечення. Дослідження організації медичного забезпечення бойової діяльності військ і розробка найбільш її раціональних форм і методів проводиться при щільній взаємодії з іншими науковими військово-медичними дисциплінами.

О сновні завдання медичної служби ЗС України на воєнний час

Головним завданням медичної служби ЗС України є збереження, зміцнення та відновлення сил і здоров’я особового складу військ як найважливішого фактору, що визначає високу боєздатність і бойову готовність військ.

Розв’язання цього завдання досягається виконанням ряду більш часткових завдань, зміст і способи вирішення яких залежать від багатьох чинників. До факторів, що значною мірою впливають на ефективність медичного забезпечення військ належать умови діяльності медичної служби на війні.

Умови діяльності медичної служби

Умови діяльності медичної служби визначаються поперед все наступними факторами:

• характер бойових дій військ;

• властивості сучасної зброї;

• особливості бойових уражень і захворювань воєнного часу.

Вплив умов діяльності медичної служби на ОМЗВ. Складність обстановки для медичної служби за умов сучасної війни отже визначається високою вірогідністю:

• виникнення масових санітарних втрат серед особового складу військ,

• погіршення санітарно-епідемічного стану військ і районів їх дій;

• погіршення рівня керованості силами та засобами медичної служби в наслідок відсутності стійких форм зв’язку.

Завдання медичної служби ЗС України

Конкретизуючи призначення медичної служби ЗС України на воєнний час встановлена залежність досягнення бажаного ступеня результативності медичного забезпечення військ в цілому від розв’язання наступних основних завдань: