5.4 Порядок виконання роботи

5.4.1 Вивчити конструкції пневматичних приводів, ви­конати їх ескізи.

5.4.2 Вивчити апаратуру системи підготовки стисну­то­го повітря.

5.4.3 Вивчити повітророзподільну та запобіжну апара­туру.

5.4.4 Випробувати пневматичний циліндр на гермети­ч­ність.

5.4.5 Перевірити працездатність пневматичного ци­ліндра при різному тиску в мережі (в межах 0,19...0,58 МПа).

5.4.6 Визначити хід штока L при різних значеннях тиску в мережі (в межах 0,19...0,58 МПа).

5.4.7 Побудувати графік залежності сили на штоці від переміщення штока.

5.4.8 Розрахувати значення початкової сили на штоці пневматичного циліндра (величина тиску задається викладачем).

5.4.9 Визначити дійсні значення початкової сили на штоці пневматичного циліндра за допомогою динамометра при тиску за п. 5.4.8.

5.4.10 Розрахувати коефіцієнт корисної дії пневматичного циліндра.

5.5 Зміст звіту

У звіт входить:

5.5.1 Назва лабораторної роботи.

5.5.2 Номер групи, прізвище та ініціали студента.

5.5.3 Ескіз експериментального стенду.

5.5.4 Ескізи досліджуваних пневматичних приводів.

5.5.5 Розрахункові значення початкової сили пнев­ма­тичних приводів.

5.5.7 Результати випробувань та досліджень характеристик пневмоциліндрів.

5.5.8 Висновки по роботі.

5.5.9 Дату і підписи студента і викладача.

5.6 Запитання для самоконтролю

5.6.1 Класифікація приводів.

5.6.2 Розрахунок початкової сили для пневматичних приводів.

5.6.3 Методика випробування на герметичність.

5.6.4 Методика випробування на працездатність.

5.6.5 Методика випробування на міцність.

5.6.6 Апаратура системи підготовки стиснутого повіт­ря. Принцип роботи.

5.6.7 Повітророзподільна і запобіжна апаратура.

5.6.8 Конструктивні параметри пневматичних цилін­д­рі. Розрахунок початкової сили. Область застосуван­ня.

5.6.9 Конструктивні параметри пневматичних діаф­ра­г­мових приводів. Розрахунок початкової сили. Область зас­то­суван­ня.

5.6.10 Як визначається коефіцієнт корисної дії пнев­ма­тич­них приводів?

5.7 Література

[1], с. 112...120;

[2], с. 69...74;

[3], с. 425...458.

Лабораторна робота №6

Дослідження факторів, які впливають на зусилля закріплення заготовок на магнітній плиті

6.1 Мета роботи

Дослідити силові характеристики магнітної оснастки, а також фактори, які впливають на зусилля закріплення заготовок на магнітній плиті. Ознайомитись з магнітними пристроями і отримати навички їх розробки.

6.2 Обладнання, прилади та інструменти

6.2.1 Плита прямокутна, магнітна

6.2.2 Динамометр з індикатором

6.2.3 Навантажувальний пристрій

6.2.4 Профілометр-профілограф

Експериментальний стенд (рис 6.1) складається з магнітної прямокутної плити 1 на яку в поперек її полюсів по одній штуці укладають заготовки 2, навантажувального пристрою 3, за допомогою якого створюють зсувну силу, обертаючи гвинт 4, величину цієї сили зчитуємо по індикатору динамометра 5.

Рисунок 6.1 – Експериментальний стенд

На рисунку 6.2 зображена конструкція магнітної плити яка складається з постійних магнітів 1, що ізольовані немагнітними прокладками 2 і скріплені зі вставками 3 немагнітними заклепками в спільний блок. Крім того, в кришці 6 корпуса 7 розміщений нерухомий блок постійних магнітів. Якщо рухомий блок сумістити з нерухомим так, як показано на рис. 6.2, то через феромагнітну заготовку 4 замкнеться магнітний потік (заготовка – якір) і вона закріпиться. Для відкріплення заготовки рухомий блок переміщують за допомогою кривошипного механізму 5 вздовж напрямних корпуса і кришки плити. Магнітний потік при цьому положенні рухомого блока замикається через корпус і кришку плити, минаючи заготовку.

Зазори між магнітним блоком і його напрямними (розмір Н) в корпусі та кришці вибирають мінімальними 0,02...0,03 мм. Якщо збільшити зазори, тоді магнітні сили, що діють на блок зверху і знизу не зрівноважуються і його важко зсувати.

Рисунок 6.2 – Магнітна плита