19

Лекція 9

ТЕМА: РОЗВИТОК ОСВІТИ І ШКІЛЬНИЦТВА В УКРАЇНІ У ХХ СТ.

1.Характеристика системи освіти України на початку ХХ ст.

2. Просвітницька діяльність і педагогічні погляди відомих українських діячів М.Грушевського, С.Русової, П.Блонського, Г.Ващенка.

4. Розвиток української освіти між першою і другою світовими війнами.

Педагогічна спадщина А.С.Макаренка.

4. Характеристика розвитку освіти України у 50-80–х рр. Теоретична спадщина В.О.Сухомлинського.

Література:

1. Артемова Л.В. Історія педагогіки України. – К., 2006. – С.312-344.

2. Волкова Н.П. Педагогіка. – К., 2007. – С.551-553.

3. Історія української школи й педагогіки: / За ред. О.О.Любара. – К., 2003. – С. 287-419.

4. Медвідь Л.А. Історія національної освіти і педагогічної думки в Україні. – К., 2003. – С.225-274.

5. Левківський М.В. Історія педагогіки. – К., 2008. – С.143-162.

6. Фіцула М.М. Педагогіка. – К., 528-542.

Ключові слова та терміни

Всеукраїнська вчительська спілка, Педагогічна Академія, "Український буквар", "Українські шкільні мотиви", Народний Комісаріат Освіти, "Український вісник експериментальної педа­гогіки та рефлексології", педологія, антропологія, анатомія, фізі­ологія, історія, етнологія, етнографія.

"Педагогіка індивідуальної дії", метод "вибуху", "педагогіка паралельної дії", "педагогічний брак", гомогенна група, різновіко­вий загін, асоціація, суспільно-корисна праця.

Довготривалий експеримент, "зелений клас", "школа радості", дитяча кімната казки, продуктивна праця.

1.Характеристика системи освіти України на початку хх ст.

Левківський с. 143 с. 137-138

2. Просвітницька діяльність і педагогічні погляди відомих українських діячів м.Грушевського, с.Русової, п.Блонського, г.Ващенка.

ІДЕЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ШКОЛИ С. РУСОВОЇ

Софія Русова (1856-1940) народилася у с. Олешня на Чер­нігівщині. З 1861 р. проживала у Києві, закінчила гімназію. У 15 років Софія отримала дозвіл на відкриття дитячого садка на 20 вихованців. Завдяки знайомству з сім'єю Старицьких С.Русова стала палкою прихильницею української культури, познайо­милася з П.Чубинським, М.Лисенком, М.Драгомановим, О.Пчілкою, П.Житецьким. У 1874 р. С.Русова переїжджає до Петербурга разом зі своїм нареченим, відомим українським ет­нографом і фольклористом О.О.Русовим. Вона працювала у петер­бурзьких школах, пізніше - у дитячих садках Чернігова і Харкова, у Харківському Товаристві розповсюдження грамотності. Практи­чна педагогічна діяльність справила вирішальний вплив на форму­вання педагогічних поглядів С. Русової. У 1906 р. вона написала і видала "Український буквар" ( на основі розробок О. Потебні), в 1911 р. – "Початкову географію" та брошуру "Про колективне і групове читання".

Принциповою основою змісту навчально-виховного процесу у дошкільних навчальних закладах та школах С. Русова вважала рід­ну мову, національні свята та обряди, християнські цінності украї­нського народу. Будучи редактором київського журналу "Світло" (1910-1914), у численних статтях обґрунтовувала і розвивала свої погляди на організацію українського шкільництва. Особливе місце в її науково-педагогічних дослідженнях займає проблема дошкіль­ної та позашкільної освіти. Дошкільна освіта та виховання, на дум­ку С.Русової, повинні базуватися на чіткій взаємодії з народною педагогікою і проводитися тільки рідною мовою. Позашкільна освіта має базуватися на системі вечірніх шкіл кількох типів: неді­льні школи, школи ліквідації неписьменності, повторно-додаткові, фахові і професійні школи, а також народні університети.

Працюючи у відділі дошкільного виховання секретаріату осві­ти в уряді УНР, С.Русова брала безпосередню участь у розбудові української школи. Курс лекцій, прочитаний нею у Київському педагогічному інституті, вийшов з друку окремою книжкою "По­зашкільна освіта" (1918). Основним принципом навчання і вихо­вання в українській школі вона вважала народність, а педагогіч­ним ідеалом - національно-релігійний.

У 1921р. С.Русова виїхала за кордон, де продовжила педагогіч­но-письменницьку діяльність, написала ще дві відомі роботи: "За­хідна Європа" та "Позаєвропейські країни" (1922 р.)