
- •Загальні питання охорони праці
- •2 Основи законодавства з охорони праці
- •2.1 Державне управління охороною праці
- •2.2 Структура системи управління охороною праці в нафтогазовій галузі
- •2.3 Державний нагляд та громадський контроль за охороною праці
- •2.4 Стандартизація в галузі охорони праці
- •2.5 Відповідальність за порушення правил охорони праці
- •3 Виробничий травматизм
- •3.1 Класифікація причин травматизму та професійних захворювань
- •3.2 Методи аналізу виробничого травматизму
- •3.3 Розслідування та облік нещасних випадків
- •3.4 Оцінка ефективності заходів з охорони праці
- •4 Промислова санітарія
- •4.1 Мікрокліматичні умови виробничого середовища
- •4.2 Небезпечні шкідливі речовини повітря робочої зони
- •4.3 Методи захисту від хімічних небезпек
- •5 Промислова вентиляція
- •5.1 Вентиляція на підприємствах нафтогазової галузі
- •5.2 Основи розрахунку вентиляції
- •5.3 Вентиляторні установки
- •5.4 Кондиціювання повітря
- •5.5 Опалення
- •6 Виробниче освітлення
- •6.1 Основні світлотехнічні величини
- •6.2 Нормування та розрахунок природного освітлення
- •6.3 Нормування та розрахунок штучного освітлення
- •6.4 Особливості штучного освітлення бурових установок
- •6.5 Освітлювальні прилади
- •7 Виробничий шум та вібрація
- •7.1 Основні поняття та визначення шуму
- •7.2 Засоби та заходи боротьби з шумом
- •7.3 Основні поняття та визначення вібрації
- •7.4 Методи захисту від вібрації
- •8 Виробничі випромінювання
- •8.1 Основні поняття та визначення іонізуючого випромінювання
- •8.2 Захист від іонізуючого випромінювання
- •8.3 Ультразвук
- •8.4 Інфразвук
- •8.6 Нормування електромагнітних полів
- •8.7 Методи захисту від електромагнітних полів
- •9 Безпека посудин, що працюють під тиском
- •9.1 Розрахунок міцності посудин, що працюють під тиском
- •Тонкостінні посудини
- •Товстостінні посудини
- •Розрахунок посудин, що працюють під зовнішнім тиском
- •9.2 Арматура, контрольно-вимірювальні прилади та запобіжні прилади
- •9.3 Реєстрація та технічне обстеження посудин
- •9.4 Заходи безпеки експлуатації балонів iз стисненим, зрідженим та розширеним газом
- •9.5 Безпека експлуатації газопроводів та компресорів
- •10 Безпека при експлуатації вантажо-підйомних машин
- •10.1 Конструктивні вимоги до впм
- •10.2 Запобіжні пристрої впм
- •10.3 Реєстрація та технічне обстеження впм
- •10.4 Канати
- •10.5 Безпека завантажувально-розвантажувальних робіт
- •11 Генеральний план промислових підприємств
- •11.1 Основні положення
- •11.2 Захисні та запобіжні пристрої
- •11.3 Вимоги до міцності обладнання
- •11.4 Заходи безпеки при ремонті обладнання
- •12 Основи електробезпеки
- •12.1 Класифікація електроустановок і приміщень
- •12.2 Дія електричного струму на організм людини
- •Визначення сили струму, що проходить через тіло людини
- •Особливості використання окремих типів електрообладнання
- •12.3 Правила устаткування електроустановок (пуе)
- •12.4 Розряди статистичної та атмосферної електрики
- •12.5 Заходи боротьби з небезпекою електроураження
- •13 Пожежна безпека
- •13.1 Основи процесу горіння
- •Самозаймання
- •13.2 Основи процесу вибуху
- •13.3 Основи пожежної профілактики
- •Профілактика пожеж при вогневих роботах
- •Заходи профілактики
- •13.4 Евакуація людей з зони пожежі
- •Евакуація при фонтануванні свердловини
- •13.5 Категорії вибухопожежонебезпечності виробництв
- •13.6 Заходи та засоби системи попередження пожеж
- •13.7 Заходи та засоби системи протипожежного захисту
- •13.8 Засоби протипожежного захисту
- •13.9 Організація служби пожежної безпеки
- •Післямова
- •Перелік використаних джерел
- •Приблизна класифікація об’єктів нафтової промисловості за степенем ураження електричним струмом.
- •Основне електрообладнання на бурових та нафтогазовидобувних об’єктах.
- •Небезпека виникнення зарядів статичної електрики.
8.6 Нормування електромагнітних полів
Нормованими параметрами в діапазоні частот 60 кГц - 300 МГц є електрична Е та магнітна Н складові електромагнітного поля. В діапазоні 300 МГц – 300 ГГц нормується густина потоку енергії (Вт/м2). Гранично допустима напруга електромагнітного поля на робочих місцях не повинна перевищувати на протязі робочого дня таких значень:
За електричною складовою:
f, мГц |
0,06-3 |
3-30 |
30-50 |
50-300 |
Е, В/м |
50 |
20 |
10 |
5 |
За магнітною складовою:
f, мГц |
0,06-1,5 |
30-50 |
Н,А/м |
5 |
0,3 |
Гранично допустима густина потоку енергії в діапазоні частот 300 МГц – 300 ГГц становить від 1 до 10 Вт/м2.
Напруженість на робочому місці постійних магнітних полів не повинна перевищувати 8 кА/м. Допустимі рівні напруги при перебуванні без засобів захисту в електричних полях становлять від 5 до 25 кВ/м.
8.7 Методи захисту від електромагнітних полів
Послаблення потужності електромагнітного поля можна досягти шляхом збільшення відстані між джерелом випромінювання та робочим місцем, зменшенням потужності випромінювання генератора, використанням відбиваючого або поглинаючого екрану, використанням індивідуальних засобів захисту.
Найбільш ефективним є використання екранів. Екранують або джерело випромінювання або робоче місце. Відбиваючі екрани виготовляють з добре провідних металів – міді, латуні, алюмінія, сталі, поглинаючі – з гуми, поролону, деревини, феромагнітних пластин.
Один з методів захисту – розміщення високочастотних установок в окремих приміщеннях. Для захисту від випромінювання з боку ЛЕП збільшують висоту їх розміщення та відстань між ними.
Засоби індивідуального захисту: комбінезони, халати з металізованої тканини,окуляри.
Контрольні запитання і завдання
Які поцеси відбуваються в організмі людини під дією іонізуючого випромінювання ?
На які групи поділяється квантове випромінювання ?
Назвіть одиниці виміру кількісної характеристики випромінювання в системі „Сі”.
Назвіть одиниці виміру поглинутої дози в системі „Сі”.
Назвіть позасистемну одиницю виміру еквівалентної дози.
Назвіть методи контролю величини дози опромінень.
Напишіть формулу, що визначає захист від іонізуючого випромінювання відстанню.
9 Безпека посудин, що працюють під тиском
Посудини, що працюють під тиском – це герметично закриті ємності, призначені для ведення хімічних та теплових процесів, а також – для зберігання та перевезення стиснених, зріджених та розчинених газів та рідин під тиском. Основна небезпека при експлуатації таких посудин полягає у можливості їх руйнування під час раптового адіабатного розширення газів та парів (фізичний вибух).
Вимоги безпеки до устрою, виготовлення та експлуатації посудин, що працюють під тиском визначені "Правилами устрою та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском". Ці правила поширюються на такі апарати, посудини та ємкості, найбільш небезпечні за можливими наслідками вибухів:
а) посудини, що працюють під надлишковим тиском вище 70 кПа;
б) цистерни та бочки для перевезення зріджених газів під тиском вище 70 кПа та при температурі 50°С;
в) посудини, цистерни для зберігання, перевезення зріджених газів, рідин та сипучих тіл без тиску, але які розвантажують під тиском вище 70 кПа;
г) балони, призначені для перевезення та зберігання стиснених, зріджених та розчинених газів під тиском вище 70 кПа.
Конструкція посудин повинна бути надійною, забезпечувати безпеку при експлуатації та передбачати можливість огляду, очищення, промивання, продувку та ремонт посудин. Зокрема встановлюють вимоги до устрою та виготовлення лазів та люків, дна посудин, зварних швів та їx розміщення. Електричне обладнання та заземлення повинно відповідати правилам ПУЕ. Матеріали для виготовлення посудин повинні мати хорошу зварність, бути міцними та пластичними. Їхня якість повинна засвідчуватись сертифікатами. Виготовлення посудин, допуски до зварки, термічної обробки та контролю зварних швів проводять за спеціальними правилами.
Гідравлічні випробування посудин та їx елементів проводять підвищенням тиску води температурою від 5° до 40°С. Значення тисків випробування нормується. Час витримки посудин під тиском залежно від товщини стінки складає 10-30 хв. Литі посудини витримують на протязі 1 год. Після зниження тиску до робочого проводять ретельний огляд вcix зварних з'єднань. Для прикладу розглянемо гідравлічне випробування обсадних труб. Опресування проводять на спеціальному стенді під тиском, що на 20% перевищує максимальний тиск, що може виникнути при випробуванні свердловини на герметичність. Тиск визначаємо за формулою
(9.1)
де kі - відношення допустимої напруги до границі текучості (для труб D < 219мм, Кі =0,8; для інших Кі =0,6);
σ Т- границя текучості матеріала труби, кгс/см2 ;
δ
- номінальна товщина стінки труби, м;
Правила регламентують тиск опресування, рівний півторакратному найбільшому розрахунковому тискові при цементуванні.