- •Загальні питання охорони праці
- •2 Основи законодавства з охорони праці
- •2.1 Державне управління охороною праці
- •2.2 Структура системи управління охороною праці в нафтогазовій галузі
- •2.3 Державний нагляд та громадський контроль за охороною праці
- •2.4 Стандартизація в галузі охорони праці
- •2.5 Відповідальність за порушення правил охорони праці
- •3 Виробничий травматизм
- •3.1 Класифікація причин травматизму та професійних захворювань
- •3.2 Методи аналізу виробничого травматизму
- •3.3 Розслідування та облік нещасних випадків
- •3.4 Оцінка ефективності заходів з охорони праці
- •4 Промислова санітарія
- •4.1 Мікрокліматичні умови виробничого середовища
- •4.2 Небезпечні шкідливі речовини повітря робочої зони
- •4.3 Методи захисту від хімічних небезпек
- •5 Промислова вентиляція
- •5.1 Вентиляція на підприємствах нафтогазової галузі
- •5.2 Основи розрахунку вентиляції
- •5.3 Вентиляторні установки
- •5.4 Кондиціювання повітря
- •5.5 Опалення
- •6 Виробниче освітлення
- •6.1 Основні світлотехнічні величини
- •6.2 Нормування та розрахунок природного освітлення
- •6.3 Нормування та розрахунок штучного освітлення
- •6.4 Особливості штучного освітлення бурових установок
- •6.5 Освітлювальні прилади
- •7 Виробничий шум та вібрація
- •7.1 Основні поняття та визначення шуму
- •7.2 Засоби та заходи боротьби з шумом
- •7.3 Основні поняття та визначення вібрації
- •7.4 Методи захисту від вібрації
- •8 Виробничі випромінювання
- •8.1 Основні поняття та визначення іонізуючого випромінювання
- •8.2 Захист від іонізуючого випромінювання
- •8.3 Ультразвук
- •8.4 Інфразвук
- •8.6 Нормування електромагнітних полів
- •8.7 Методи захисту від електромагнітних полів
- •9 Безпека посудин, що працюють під тиском
- •9.1 Розрахунок міцності посудин, що працюють під тиском
- •Тонкостінні посудини
- •Товстостінні посудини
- •Розрахунок посудин, що працюють під зовнішнім тиском
- •9.2 Арматура, контрольно-вимірювальні прилади та запобіжні прилади
- •9.3 Реєстрація та технічне обстеження посудин
- •9.4 Заходи безпеки експлуатації балонів iз стисненим, зрідженим та розширеним газом
- •9.5 Безпека експлуатації газопроводів та компресорів
- •10 Безпека при експлуатації вантажо-підйомних машин
- •10.1 Конструктивні вимоги до впм
- •10.2 Запобіжні пристрої впм
- •10.3 Реєстрація та технічне обстеження впм
- •10.4 Канати
- •10.5 Безпека завантажувально-розвантажувальних робіт
- •11 Генеральний план промислових підприємств
- •11.1 Основні положення
- •11.2 Захисні та запобіжні пристрої
- •11.3 Вимоги до міцності обладнання
- •11.4 Заходи безпеки при ремонті обладнання
- •12 Основи електробезпеки
- •12.1 Класифікація електроустановок і приміщень
- •12.2 Дія електричного струму на організм людини
- •Визначення сили струму, що проходить через тіло людини
- •Особливості використання окремих типів електрообладнання
- •12.3 Правила устаткування електроустановок (пуе)
- •12.4 Розряди статистичної та атмосферної електрики
- •12.5 Заходи боротьби з небезпекою електроураження
- •13 Пожежна безпека
- •13.1 Основи процесу горіння
- •Самозаймання
- •13.2 Основи процесу вибуху
- •13.3 Основи пожежної профілактики
- •Профілактика пожеж при вогневих роботах
- •Заходи профілактики
- •13.4 Евакуація людей з зони пожежі
- •Евакуація при фонтануванні свердловини
- •13.5 Категорії вибухопожежонебезпечності виробництв
- •13.6 Заходи та засоби системи попередження пожеж
- •13.7 Заходи та засоби системи протипожежного захисту
- •13.8 Засоби протипожежного захисту
- •13.9 Організація служби пожежної безпеки
- •Післямова
- •Перелік використаних джерел
- •Приблизна класифікація об’єктів нафтової промисловості за степенем ураження електричним струмом.
- •Основне електрообладнання на бурових та нафтогазовидобувних об’єктах.
- •Небезпека виникнення зарядів статичної електрики.
6.1 Основні світлотехнічні величини
Інтенсивність, або сила світла вимірюється в свічах (Св) та канделах (Кд). Свіча - це сила світла, для якої яркість повного випромінювання при температурі затвердіння платини дорівнює 60 св/см2 .
Світловий потік F. Вимірюється в люменах (Лм). Це потужність променистої енергії, яка оцінюється за світловим відчуттям,що сприймається оком людини. Зв'язок між силою світла I та світловим потоком F
I = dF/dω, (6.1)
де dF – світловий потік, що рівномірно розподілений в межах кута dω.
Освітленість Е — густина світлового потоку на освітлювальній поверхні
E =dF/dS, (6.2)
де dS – площа поверхні, на яку падає світловий потік dF.
Освітленість вимірюється в люксах (Лк).
Яскравість поверхні, В. Вимірюється в нитах (Нт) або канделах на квадратний метр (Кд/м2). Це відношення сили світла до площі цієї поверхні
Е = dl/dScosα , (6.3)
де dІ – сила світла, випромінюваного поверхнею dS в напрямку α.
Світлова енергія. Вимірюється в люмен – секундах (Лмс). Це добуток світлового потоку, що освітлює дану поверхню на час тривалості освітлення.
Кількість освітлення. Вимірюється в люкс – секундах (Лкс). Це відношення світлової енергії, що падає на поверхню, до площі цієї поверхні.
6.2 Нормування та розрахунок природного освітлення
Джерело природного освітлення – сонячна радіація. Систему природного освітлення приймають з врахуванням таких факторів:
Призначення будови та прийнятого конструктивного її рішення.
Вимоги до природного освітлення, виходячи з особливостей технолопчної i зорової роботи.
Кліматичних та світлокліматичних особливостей місця будови.
Економічності природного освітлення.
Основна величина для нормування та розрахунку – коефіцієнт природної освітленості КПО. Це відношення освітленості в даній точці приміщення Евн до освітленості під відкритим небом Е3 в процентах
(6.4)
Для нормування освітленості робочих місць вci зорові роботи за ступенем точності ділять на 8 розрядів.
Розрахунок природного освітлення полягає у визначенні площі світлових отворів для приміщення .
Для бокового освітлення
(6.5)
Для верхнього освітлення
(6.6)
де Sв – площа вікна, м2;
Sп – площа підлоги, м2;
ен – нормоване значення КПО;
k3 – коефіцієнт запаса (К3=1,2 - 2,0);
ηв, ηф – світлові характеристики вікна, фонаря;
τ0 – загальний коефіцієнт світлопропускання;
r1, r2 – коефіцієнти, що враховують відбивання світла при боковому та верхньому освітленні;
kб – коефіцієнт, що враховує затемнення вікон сусідніми будівлями (1- 1,7);
kф – коефіцієнт, що враховує тип фонаря.
6.3 Нормування та розрахунок штучного освітлення
Штучне освітлення поділяють на робоче, аварійне, евакуаційне та охоронне. Для рівномірного розміщення світильників використовують метод коефіцієнта використання світлового потоку
,
(6.7)
де Фл – світловий потік однієї лампи, Лм;
Ен – нормована освітленість, Лк;
S – площа приміщення, м2;
z – поправочний коефіцієнт світильника, z=1,1 – 1,3;
k – коефіцієнт запасу, к= 1,1 – 1,3;
n – кількість світильників;
η – коефіцієнт використання, що залежить від типу світильника, η = 0,55 – 0,6.
Для наближених розрахунків використовують метод питомої потужності, яку визначають за формулою
, (6.8)
де N – кількість світильників;
Рл – потужність лампи, Вт;
Рпит – питома потужність, Вт/м2;
S – площа поверхні, яку освітлюють, м2 .
За табличним (нормованим) значенням потужності Рпит визначають потужність лампи Рл .
Для розрахунку локалізованого та місцевого освітлення використовують точковий метод, згідно якого визначають освітленість робочої поверхні Е
,
(6.9)
де I – сила світлу, Кд;
α – кут між нормаллю до робочої поверхні i напрямком світлового потоку на джерело;
Нр – висота розміщення світильників, м;
К – коефіцієнт запасу.
Для освітлення бурових площадок використовують прожектори, мінімальна висота розміщення для яких визначається за формулою
,
(6.10)
де Іmax – осьова сила джерела світлу.
