8.10. Трудові спори

8.10.1. Індивідуальні трудові спори

Якщо між працівником і власником виник спор (конфлікт), то він вирішується на підставі глави XV КЗпП “Індивідуальні трудові спори”.

Індивідуальні трудові спори розглядаються:

• комісіями з трудових спорів (КТС), що обираються загальними зборами трудового колективу підприємства, установи, організації з числом працюючих не менш як 15 чоловік;

• районними (міськими) судами.

Працівник може звернутися в КТС у 3-місячний строк із дня, коли він довідався або повинний був дізнатися про порушення свого права. КТС зобов’язана розглянути трудовий спор в присутності працівника і власника в 10-денний термін із дня подачі заяви.

КТС, розглянувши суть спору, приймає рішення більшістю голосів. Копії рішення КТС у 3-денний термін вручають працівникові й власнику. У випадку незгоди з рішенням КТС працівник або власник може оскаржити її рішення в суді у 10-денний строк із дня вручення виписки з протоколу засідання КТС чи його копії. Працівник може звернутися з заявою в суд у 3-місячний термін із дня, коли він дізнався чи повинний був дізнатися про порушення свого права, а по ділах про звільнення – у місячний термін із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Власник з питань стягнення з працівника матеріальної шкоди може звернутися в суд протягом 1 року з дня виявлення заподіяної шкоди.

8.10.2. Колективні трудові спори

Колективні трудові спори – це спори між трудовим колективом (профспілкою) і власником з питань, передбаченим колективним договором. Колективні трудові спори вирішуються шляхом ведення переговорів, використовуючи спеціальні процедури і засоби. Сторони складають протокол протиріч. Зі свого складу формують спеціальну комісію, що повинна розробити практичні рекомендації щодо суті спору. Якщо угода не була досягнута, закон передбачає можливість звернутися до посередників. І як крайня міра – проведення страйку, зборів, мітингів, пікетування.

8. 11. Матеріальна відповідальність

За шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення трудової дисципліни, трудових обов’язків, працівник несе матеріальну відповідальність.

Підстави настання матеріальної відповідальності:

1) заподіяння прямої дійсної шкоди;

2) заподіяння шкоди протиправними діями або бездіяльністю працівника, що суперечать вимогам закону, правилам внутрішнього трудового розпорядку;

3) наявність причинного зв’язку між майновою шкодою і протиправною поведінкою працівника;

4) наявність вини працівника.

Види матеріальної відповідальності:

1) обмежена;

2) повна;

3) підвищена.

Обмежена відповідальність полягає в тому, що працівник, який заподіяв шкоду, несе відповідальність перед власником у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Випадки обмеженої матеріальної відповідальності працівників (ст. 133 Кзот):

1) працівники – за зіпсування або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), інструментів, приладів, спецодягу і т.п.;

2) керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не вище свого середнього місячного заробітку, якщо шкода заподіяна зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і збереження матеріальних чи грошових цінностей, неприйняттям необхідних мір до запобігання простоїв, випуску недоброякісної продукції, розкрадань, знищення і псування матеріальних чи грошових цінностей.

Працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди у випадках, коли:

1) між працівником і підприємством, установою, організацією укладений письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності;

2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншим разовим документом;

3) шкоди завдано діями працівника, які містять ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;

4) шкоди завдано працівником, який знаходився в нетверезому стані;

5) шкоди завдано нестачею, умисним знищенням або умисним зіпсуванням матеріалів, продукції і т.п. ;

6) шкоди завдано при виконанні трудових обов’язків;

7) шкоди завдано не при виконанні трудових обов’язків;

8) службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу (ст. 134 КЗпП).

Підвищену матеріальну відповідальність несуть працівники у випадках, прямо передбачених законодавством, за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації розкраданням, навмисним зіпсуванням, нестачею, розтратою майна й інших цінностей, а також у випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує його номінальний розмір.

При розкраданні, нестачах, наднормативних витратах дорогоцінних матеріалів, дорогоцінних каменів, інших валютних цінностей працівники несуть відповідальність у підвищеному розмірі.

Контрольні питання:

1. Дайте характеристику соціально-економічних прав громадян України. Чому право на працю можна вважати основним соціально-економічним правом?

2. Дайте визначення поняття “трудове право”, назвіть предмет, методи трудового права.

3. Що таке трудовий договір? Визначте сторони трудового договору. Яке поняття є більш широким: “суб’єкти трудового права” або “суб’єкти трудового договору”?

4. З якого віку закон дозволяє укладати трудовий договір?

5. Охарактеризуйте порядок прийняття на роботу та умови трудового договору.

6. Які види трудового договору передбачені законодавством? Дайте характеристику цих видів.

7. Чим контракт відрізняється від інших форм, видів трудового договору?

8. Як законодавство характеризує випробування при прийомі на роботу?

9. Чим відрізняється переведення від переміщення у трудовому праві?

10. Дайте визначення робочого часу. Які норми робочого часу передбачені законодавством? Охарактеризуйте ці норми. Чим відрізняється скорочена норма від неповного робочого часу?

11. Дайте визначення часу відпочинку. Які часу відпочинку передбачені законодавством? Охарактеризуйте ці види.

12. Охарактеризуйте процедуру розірвання трудового договору за ініціативою працівника.

13. Охарактеризуйте підстави розірвання трудового договору за ініціативою власника.

14. Які види стягнень закріплені в законодавстві про працю? Охарактеризуйте процедуру винесення догани.

15. Що таке матеріальна відповідальність? Які її види? Охарактеризуйте підстави повної та обмеженої матеріальної відповідальності.

Рекомендована література:

1. Дрожжина С.В., Тодоров И.Я. Основы государства и права. – Донецк: Центр подготовки абитуриентов, 2004. – 256 с. (гриф Министерства образования и науки Украины).

2. Людина і праця. Довідник з правових питань / Укл.: Козінцев І.П., Савенко Л.А. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – 336 с.5. Правознавство: Навч. посібник / За ред. Т.В.Варфоломєєвої, В. П. Пастухова. – К.: Знання-Прес, 2004. – 436 с.

3. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю / Б.С. Стичинський, І.В.Зуб, В.Г.Ротань.- К.: А.С.К., 2000. – 1072 с.

4. Основи правознавства / За ред І.Б.Усенка. – К.: Ірпень: ВТФ “Перун”, 2003. – 432 с.

5. Правознавство: Навч. посібник / Авт. кол. Мельник П.В., Самілик Г.М., Савченко Л.А. та ін. – К.: “МП Леся”, 2001. – 309 с.

6. Трудовое право Украины / Под ред. Г.И.Чанышевой, Н.Б.Болотиной. – Х.: Одиссей, 2001. – 512 с.

7. Трудове право України: Практикум / Г.І.Чанишева, Н.Б.Болотіна, Т.М.Додіна, О.Л.Олейніков. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 228 с.

8. Юридический словарь И.Дахно: Словарь законодат. и норматив. терминов. – К.: А.С.К., 2001. – 1056 с.