
- •1.1. Закон України "Про охорону праці"
- •1.2. Законодавство про працю
- •Глава II містить закон про колективний договір.
- •1.3. Державне соціальне страхування
- •1.4. Державні нормативні акти з охорони праці
- •1.5. Державний нагляд, відомчий, регіональний та громадський контроль за охороною праці
- •1.6. Відповідальність працівників та посадових осіб за ;. Порушення законодавства та нормативних актів з охорони праці
- •2.1. Методологічні аспекти побудови та функціонування суоп
- •2.2. Основні завдання та функції суоп
- •2.3. Реалізація завдань управління охороною праці
- •2.4. Реалізація функцій управління охороною праці
- •2.4.1. Організація і координація робіт з охорони праці
- •2.4.2. Планування і фінансування робіт з охорони праці
- •2.4.3.Контроль за станом охорони праці
- •2.4.4. Облік, аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці
- •2.4.5. Стимулювання роботи з охорони праці
- •2.5. Порядок розробки та впровадження системи управління охороною праці (суогї) на підприємстві
- •2.6. Методика проведення внутрішнього аудиту
- •2. Вимоги до аудиторів
- •5. Звітні документи
- •6. Коригувальні дії та повторний аудит
- •7. Документи, на які робляться посилання:
- •2.7. Функціональні обов'язки посадових осіб по суоп
- •2.8. Методика аналізу ефективності функціонування суоп
- •2.9. Порядок оцінки стану охорони праці на підприємствах
- •2.9.1. Оцінка стану охорони праці у виробничих підрозділах
- •2.9.2. Кількісна оцінка стану охорони праці в структурному підрозділі
- •3.1. Загальні поняття про умови праці
- •3.2. Стан умов праці в галузі
- •3.4. Загальна характеристика захворюваності працівників у
- •3.5. Загальні вимоги до виробничих і побутових приміщень, ! виробничих процесів та виробничого обладнання
- •3.6. Фактори, що впливають на стан здоров'я та формують
- •3.7. Характеристика професії та умов праці робітників сільськогосподарського виробництва
- •3.7.1. Водій автотранспорту
- •3.7.2. Механізатор сільського господарства
- •3.7.3. Рільник
- •3.7.4. Оператор машинного доїння
- •3.8. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу
- •3.8.1. Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі
- •3.8.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками
- •3.8.4 Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •3.8.5. Нормування освітлення виробничих приміщень
- •3.9. Вимоги до персоналу і санітарно-побутове забезпечення робіт
- •3.9.1. Допуск до роботи осіб залежно від професійної підготовки
- •3.9.2. Проведення медичних оглядів осіб при допуску їх до участі у виробничому процесі
- •3.9.3. Забезпечення працівників певних категорій лікувально -профілактичним харчуванням та іншими рівноцінними продуктами
- •3.9.4. Санітарно-побутове забезпечення працівників
- •3.10. Вимоги до розміщення обладнання та організації робочих
- •3.11. Забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту
- •3.12.1. Організація роботи з атестації
- •3.12.2. Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу
- •3.12.3. Гігієнічна оцінка умов праці
- •3.12.4. Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця
- •3.12.5. Атестація робочих місць
- •3.13. Пільги і компенсації за роботу в шкідливих і небезпечних
- •4.1. Стан виробничого травматизму в галузі
- •4.2. Травмонебезпечні виробничі факторі та аналіз причин виробничого травматизму
- •4.4. Виробничі небезпеки, аварійність і травматизм у рослинництві
- •4.5. Аналіз виробничого травматизму і професійних захворювань в рослинницькому технологічному комплексі
- •4.6. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі
- •4.6.1. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •4.6.2. Організація проведення робіт на галузевих об'єктах підвищеної небезпеки
- •4.6.3. Організація видачі нарядів-допусків на роботи підвищеної небезпеки
- •4.6.5. Узагальненні висновки, рекомендації і пропозиції по зниженню виробничого травматизму в сільськогосподарському
- •4.6.6. Економічна оцінка наслідків виробничого травматизму
- •4.6.7. Економічний аналіз витрат від травматизму та захворювань
- •5.1. Необхідні умови для виникнення пожеж
- •5.2. Показники пожежо-вибухонебезпечності речовин
- •5.3. Причини виникнення пожеж
- •5.4. Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •5.5. Класифікація пожеженебезпечних та вибухонебезпечних зон
- •5.6. Система запобігання пожежам
- •5.6.1. Вимоги пожежної безпеки до генеральних планів сільськогосподарських підприємств
- •5.6.2. Запобігання пожежам на тваринницьких фермах, комплексах і птахофабриках
- •5.6.3. Запобігання пожежам у ремонтних майстернях, гаражах і на пунктах технічного обслуговування
- •5.6.4. Запобігання пожежам на складах зберігання нафтопродуктів і твердого палива
- •5.6.5. Запобігання пожежам при зберіганні мінеральних добрив і
- •5.6.6. Запобігання пожежам при збиранні врожаю і переробці продукції рослинництва
- •5.6.7. Забезпечення пожежної безпеки при виконанні вогневих робіт
- •5.7. Правова основа та система державного протипожежного захисту
- •5.7.1. Роль органів центральної виконавчої влади у системі протипожежного захисту
- •5.7.2. Державний пожежний нагляд
- •5.7.3. Права державних інспекторів пожежного нагляду
- •5.7.4. Мета, завдання та види пожежної охорони
- •5.7.6. Загальні принципи організації протипожежного захисту
- •5.7.7. Пожежно-технічні комісії
- •5.7.8. Навчання з питань пожежної безпеки
- •5.8. План ліквідації аварій і пожеж
- •5.9. Дії у випадку виникнення пожежі
5.7.2. Державний пожежний нагляд
У містах, населених пунктах і на об'єктах незалежно від форм власності здійснюється державний пожежний нагляд. (
Органи державного пожежного нагляду не залежать від будь-яких господарських органів, об'єднань громадян, політичних формувань, органів виконавчої влади, місцевого та регіонального самоврядування.
Що стосується об'єктів приватної власності, то там органи державного пожежного нагляду контролюють лише умови безпеки людей на випадок пожежі, а також вирішення питань пожежної безпеки, які стосуються прав та інтересів інших юридичних осіб і громадян.
Основним змістом діяльності органів пожежного нагляду є:
розробка і затвердження за участю заінтересованих міністерств та інших центральних органів виконавчої влади загальнодержавних правил пожежної безпеки, обов'язкових для всіх підприємств, установ, організацій та громадян;
погодження проектів державних і галузевих стандартів, норм, правил, технічних умов та інших нормативно-технічних документів, що стосуються забезпечення пожежної безпеки, а також проектних рішень, на які не встановлено норми і правила;
встановлення порядку опрацювання і затвердження положень, інструкцій та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки, що діють на підприємствах, в установі чи організації, розробка типових документів з цих питань;
здійснення контролю за додержанням вимог актів законодавства з питань пожежної безпеки керівниками центральних органів державної виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади і регіонального самоврядування, керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ та організацій, а також громадянами;
проведення згідно чинного законодавства перевірок і дізнання за повідомленнями та заявами про злочини, пов'язані з пожежами та порушеннями правил пожежної безпеки.
5.7.3. Права державних інспекторів пожежного нагляду
Посадові особи органів державного пожежного нагляду є державними інспекторами пожежного нагляду.
Для успішного здійснення своїх службових обов'язків державні інспектори пожежного нагляду мають право:
- проводити в будь-який час у присутності власника чи його представника пожежно-технічні обстеження і перевірки підприємств, установ, організацій, будівель, споруд та інших підконтрольних об'єктів незалежно від форм власності, одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію;
- давати (надсилати) керівникам державних органів, керівникам та
іншим посадовим особам підприємств, установ та організацій, а також громадянам обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків з питань пожежної безпеки;
- при порушенні правил пожежної безпеки, що загрожує виникненням пожежі або перешкоджає її гасінню та евакуації людей, а також у випадку випуску пожеженебезпечної продукції, систем і засобів протипожежного захисту з відхиленням від стандартів чи технічних умов або при їх відсутності припиняти чи забороняти роботу підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатацію будівель, споруд, окремих приміщень, опалювальних приладів, дільниць електричної мережі, проведення пожеженебезпечних робіт, випуск та реалізацію пожеженебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, дію виданих дозволів на право проведення робіт;
здійснювати контроль за виконанням протипожежних вимог, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час проектування (вибірково), будівництва, реконструкції, розширення чи технічного переоснащення, капітального ремонту підприємств, будівель, споруд та інших об'єктів. У разі виявлення порушень забороняти до їх усунення випуск і застосування проектів, зупиняти проведення будівельно-монтажних робіт та вносити пропозиції про припинення фінансування цих робіт;
притягати до адміністративної відповідальності посадових осіб, інших працівників підприємств, установ, організацій та громадян, винних у порушенні встановлених вимог пожежної безпеки, невиконанні приписів, постанов органів державного пожежного нагляду, використанні пожежної техніки та засобів пожежогасіння не за призначенням;
застосовувати штрафні санкції до підприємств, установ та організацій за порушення вимог пожежної безпеки, невиконання приписів органів державного пожежного нагляду. Розміри і порядок накладання штрафів визначаються чинним законодавством України. Кошти, одержані від застосування цих штрафних санкцій, спрямовуються до державного бюджету і використовуються для розвитку пожежної охорони і пропаганди протипожежних заходів. Рішення про накладання штрафу оскаржується у судовому порядку в місячний термін.