5.3. Причини виникнення пожеж

За останні роки помітна стійка тенденція збільшення кількості людей, що стають жертвами неприборканого вогню.

Сприяють загибелі людей такі обставини, як нетверезий стан загиблих (43%); хвороба, похилий вік (18%); стан сну (11%); залишення дітей без догляду (7%); інтенсивне поширення вогню (5%) та інші.

Найпоширенішими причинами пожеж в Україні є: і

1. необережне поводження з вогнем - 38,6%; І

2. електропричини - 22,0%; !

3. пустощі дітей з вогнем - 9,5%;

4. пічне опалення - 9,4% ;

5. підпали - 8,0%;

6. несправність виробничого устаткування- 1,7%;

7. невстановлені - 0,8%;

8. інші причини - 9,1%.

За останні роки дуже динамічно збільшується кількість підпалів При цьому яскраво проявляється їх криміногенна суть. В умовах ринкової економіки з допомогою підпалу досить легко позбутись чи налякати конкурента.

У сільському господарстві існують умови для виникнення всіх видів загоряння. Саме цим можна пояснити ту величезну кількість пожеж, які щорічно виникають у сільській місцевості.

За останні роки у загальній кількості пожеж питома вага тих, що виникли від несправності та неправильного застосування різного електричного обладнання, коливалася в межах 28-31%, при виконанні вогневих робіт та в інших випадках необережного застосування вогню - 18-22% неправильного застосування і експлуатації пічного опалення - 10-15%, під час ігор дітей з вогнем -10-12%, від несправності технологічного обладнання і неправильного його застосування - 7-11 %.

Серед пожеж, що виникали за останні роки, були такі, що призводили до людських жертв, загибелі худоби і птиці, знищення складів із зерном та іншою продукцією, сільськогосподарської техніки і обладнання, великих хлібних масивів тощо.

Аналіз причин пожеж, що виникають в період збирання врожаю, Показує, що найбільш поширеними з них є недотримання вимог

пожежної безпеки при експлуатації сільськогосподарської техніки, куріння, порушення вимог пожежної безпеки при застосуванні джерел відкритого вогню при ремонті, спалюванні рослинних решток, внаслідок обриву і замикання провідників ліній електропередач тощо. Пожежі виникають від іскор, що вилітають із труб двигунів внутрішнього згоряння, а також при порушенні герметичності між вихлопним колектором і блоком двигуна, від вогню механічного походження, несправної системи електрообладнання тощо.

Основними причинами пожеж у господарствах є:

1. застосування відкритого вогню в різних місцях на фермах, виникнення іскор електричного і механічного походження;

2. виникнення вогню в місцях короткого замикання електричних провідників; дія сонячних променів (фокусування через посудини, заповнені рідинами);

3. поява вогню від механічного перегрівання оброблюваних матеріалів;

4. підвищена температура при адіабатичному стисненні (компресорні установки);

1. джерела вогню, що виникають внаслідок вибухів та інші.

У сільській місцевості близько 70-80 % загальної кількості пожеж виникають у житловому секторі.

Пожежовибухова небезпека будівлі характеризується сукупністю умов, здатних спричинити і розвинути пожежу або вибух певних масштабів. Пожежна небезпека виробничих будівель залежить від пожежної небезпеки виробничого процесу і особливостей конструкції самої будівлі. Якщо технологічний процес визначає ймовірність виникнення пожежі або вибуху, швидкість поширення і розміри пожежі, то від конструкції будівлі залежать межі поширення пожежі та її наслідки.

Залежно від властивостей речовин та умов їх застосування або обробки виробництва і склади поділяються на 6 категорій (СНІП И-М.2-72):

категорія А (вибухо-пожежонебезпечні виробництва) - вироб­ництва, що мають горючі гази з нижньою межею вибуху до 10 %, горючі рідини з температурою спалаху їх парів до 28 °С за умови, що ці гази і рідини можуть утворювати суміші за об'ємом, що перевищує 5% об'єму приміщення; речовини, здатні самозайматися (само

спалахувати) і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря і взаємодії між собою. До цієї категорії відносяться, наприклад, дільниці фарбування машин у ремонтних майстернях, склади лакофарбових матеріалів, паливно-мастильних матеріалів, акумуляторні відділення, приміщення для ремонту паливної апа­ратури, склади пестицидів і мінеральних добрив;

категорія Б (вибухонебезпечні виробництва) - виробництва, що мають горючі гази з нижньою межею вибуху вище 10% об'єму повітря; горючі рідини з температурою спалаху їх парів від 28 до 61 °С; рідини, що в умовах виробництва нагріваються до температури спалаху і вище; горючий пил і волокна з нижньою концентраційною межею до 65 г/м за умови, що ці гази, рідини і пил можуть утворювати вибухонебезпечні суміші в об'ємі, що перевищує на 5 % об'єм приміщення. До цієї категорії належать дільниця фарбування машин ремонтної майстерні, склади лакофарбових матеріалів, відділення ремонту паливної апаратури, аміачні компресорні станції, склади пестицидів і мінеральних добрив та інші;

категорія В (пожеженебезпечні виробництва) - виробництва, що мають рідини з температурою спалаху парів понад 61 °С; горючий пил або волокна з нижньою концентраційною межею спалаху вище 65 г/м до об'єму повітря, речовини, здатні горіти лише при взаємодії з водою, киснем повітря або між собою; тверді спалимі речовини і матеріали. До цієї категорії належать місця зберігання тракторів, автомобілів і самохідних сільськогосподарських машин, пункти (пости) технічного обслуговування і ремонту тракторів та автомобілів, цехи обробки деревини, шиномонтажні та вулканізаційні відділення ремонтних майстерень тощо;

категорія Г - виробництва, в яких обробляють (зберігають) неспалимі речовини і матеріали в гарячому, розжареному і роз­плавленому стані з виділенням теплоти, іскор і полум'я, а також рідини і речовини, які спалюються або утилізуються як паливо. Це ковальсько-пресові (ресорні), зварювальні, відділення паяння радіаторів тощо;

категорія Д - виробництва із застосуванням неспалимих речовин і Матеріалів у холодному стані. Це пости миття машин, слюсарно-механічні та агрегатні дільниці майстерень, інструментальні тощо;

категорія Е (вибухонебезпечні виробництва) —виробництва, що Мають горючі гази без рідинної фази і вибухонебезпечний пил у кількості, яка перевищує 5 % об'єму приміщення, а також речовини,

що можуть вибухнути при взаємодії між собою, з водою і киснем повітря. Це склади балонів стисненого або зрідженого газу та інші.

Залежно від категорії виробництва вибирають ступені вогне­стійкості будівель й приміщень, а також розробляють заходи щодо запобігання виникненню вибухів і пожеж на виробничих процесах.