
- •Порядок виконання розрахунково-графічної роботи
- •Частина 1. Задачі для розрахунково-графічної роботи Задача 1. Розтяг (стиск) ступінчастого стержня
- •Задача 2. Розрахунок статично визначних стержневих систем
- •Задача 3. Розрахунок валів при крученні на міцність і жорсткість
- •Задача 4. Розрахунок на міцність балок при прямому згині
- •Задача 5. Повна перевірка міцності балки
- •Задача 6. Розрахунок стержнів на стійкість
- •Послідовність розв’язування задачі
- •Приклад 1.1
- •Розв’язування
- •Задача 2. Розрахунок на міцність статично визначних стержневих систем Теоретична довідка
- •Послідовність розв’язування задачі
- •Приклад 2.1
- •Розв’язування
- •Послідовність розв’язування задачі
- •Приклад 3
- •Розв’язування
- •Задача 4. Розрахунок на міцність балок при прямому згині Теоретична довідка
- •Послідовність розв’язування задачі
- •Приклад 4.1
- •Розв’язування
- •Приклад 4.2
- •Розв’язування
- •Задача 5. Повна перевірка міцності балки Теоретична довідка
- •Послідовність розв’язування задачі
- •Приклад 5
- •Розв’язування
- •Задача 6. Розрахунок стержнів на стійкість Теоретична довідка
- •Формули для визначення Imin та а деяких перерізів
- •Послідовність розв’язування задачі
- •Приклад 6.1
- •Розв’язування
- •Приклад 6.2
- •Розв’язування
- •Список рекомендованої літератури
Задача 6. Розрахунок стержнів на стійкість
Для стержня зі сталі Ст.3, стиснутого центральною силою F, схема закріплення якого показана на рис. 6, а і форма поперечного перерізу на рис. 6, б, потрібно: знайти величину критичного напруження та критичної сили; з умови стійкості визначити допустиме навантаження; встановити коефіцієнт запасу стійкості.
Дані для розрахунку взяти з табл. 6.
Рис. 6
Таблиця 6
-
Варіант
Форма і розмір перерізу, см
,
м
,МПа
1
1 b=20
1,5
4
160
2
1 b= 16
1
4,5
150
3
2 D=22
0,8
5,0
140
4
2 D=18
1
3,5
150
5
3 b=20
0,6
6,0
180
6
3 b=22
0
5,5
140
7
4 двотавр № 30
-
4,0
150
8
5 швелер № 30
-
4,5
160
9
1 b=16
1,4
3,0
130
10
1 b=24
1
3,5
170
11
2 D=24
0,7
4,0
180
12
2 D=20
1
5,0
175
13
3 b=30
0,8
5,5
155
14
3 b=24
0
6,0
145
15
4 двотавр № 36
-
5,0
155
16
5 швелер № 36
-
4,0
130
17
1 b=24
0,8
4,2
145
18
1 b=20
1
4,6
155
19
2 D=26
0,6
4,8
165
20
2 D=22
0
5,2
170
21
3 b=24
0,5
5,4
175
22
3 b=25
0
6,0
180
23
4 двотавр № 40
-
3,5
160
24
5 швелер № 40
-
3,0
150
25
1 b= 25
0,6
5,1
145
26
1 b= 22
1
5,3
135
27
2 D= 20
0,7
6,2
165
28
2 D= 30
0
6,0
170
29
3 b= 26
0,4
3,8
175
30
3 b= 20
0
4,3
180
Частина 2. ПРИКЛАДИ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ ЗА
ТЕМАТИКОЮ РОЗРАХУНКОВОЇ РОБОТИ
Задача 1. Розтяг (стиск) ступінчастого стержня
Теоретична довідка
1. У разі дії в довільному перерізі стержня паралельних до осі стержня та симетричних відносно цієї осі сил їх можна замінити рівнодійною F, направленою вздовж осі стержня. Величина цієї сили дорівнює алгебраїчній сумі сил, що діють у даному перерізі
.
2. При дії на стержень зовнішніх сил в поперечних перерізах виникають внутрішні поздовжні сили N, які визначають методом перерізів за таким правилом: поздовжня сила N у довільному перерізі дорівнює алгебраїчній сумі зовнішніх сил , що діють з одного боку від перерізу. Сили, які направлені від перерізу (на розтяг), вважають додатними
Графік зміни N по довжині стержня називають епюрою поздовжніх сил.
3.Умова міцності при розтягу або стиску стержня має вигляд
.
Звідси
,
де: А - площа поперечного перерізу; - допустиме напруження.
4. Видовження (вкорочення) ділянок стержня визначають за законом Гука
,
де: l – довжина ділянки стержня; Е – модуль Юнга.