ТЕМА. ЗАГАЛЬНА РЕЦЕПТУРА

Курс _____-спеціальність «ФАРМАЦІЯ»

______ кількість навчальних годин

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Для отримання необхідного лікувального ефекту лікар призначає ліки в різних формах. Медична сес­тра повинна вміти правильно їх уводити і надавати пацієнту необхідну інформацію щодо правильного їх застосування. Важливою ланкою в роботі медичної сестри є робота з рецептами та вимогами на медика­ментозні засоби для лікувально-профілактичних за­ходів.

Мета: Навчитися виписувати рецепти на препарати у різних лікарських формах , перевіряти лікувальні дози у рецептах, користуватися у роботі відповідною додатковою літературою.

Студент повинен знати з розділу "Загальна рецептура"

порівняльну харак­теристику різних лікарських форм, дати поради що­до способів застосування та умов зберігання різних форм ліків, розраховувати дози та концентрації лі­ків, розв'язувати фармакологічні та ситуаційні зада­чі, прочитати та оформити рецепти на різні форми ліків, оформити вимоги на медикаментозні засо­би для лікувально-профілактичних закладів.

Виховні цілі: Навчити студентів професійно відноситися до пацієнтів, розуміти хвору людину , вмінню спілкуватися з людьми.

ПЛАН

1. Правила оформлення рецептів.

2. Структура рецепта.

3. Правила виписування рецептів дозованих і недозованих лікарських форм.

ЛІТЕРАТУРА

Виноградов В. М. Фармакологія. Л., 1085Кудрин А. И. Фармакологія з основами патофізіології.-М.: Медицина, 1977ХаркевичД. А. Фармакологія. -М.: Медицина, 1987ХаркевичД: А. Фармакологія -М.: Медицина, 1989Батрак Г. Е, Фармакологія - К.: Вища школа, 1980. - 456 с.

Чекман И. С. Побічна дія ліків (ускладнення фармакотерапії),-К-; Вища школа, 1982

Домашнє завдання:

ЗАГАЛЬНА РЕЦЕПТУРА

Рецептура - розділ лікознавства, що вивчає правила прописування й виготовлення лікарських форм. За завданнями та змістом рецептура підрозділяється на лікарську й фармацевтичну. Лікарська рецептура вивчає правила виписування й способи призначення лікарських засобів. Фармацевтична рецептура відокремилася в спеціальну галузь - технологію лікарських форм.

ПОНЯТТЯ ПРО ЛІКАРСЬКУ РЕЧОВИНУ, ЗАСІБ, СИРОВИНУ, ПРЕПАРАТ

Лікарська речовина являє собою індивідуальну хімічну сполуку або біологічну речовину. При введені в організм вона може попереджати виникнення захворювання, змінювати плин патологічного процесу, нормалізувати порушену функцію, сприяти більш швидкому видужанню.

Лікарський засіб - це фармакологічний засіб, дозволений уповноваженим на те органом відповідної країни у встановленому порядку для застосування з метою лікування, попередження або діагностики захворювання людини або тварини. Дозвіл на використання нової речовини як лікарський засіб видає Фармакологічний центр МОЗ України. Остаточне рішення про введення нового лікарського засобу в медичну практику приймає Міністр Охорони здоров'я України. Він же видає відповідний наказ.

Лікарська сировина - це речовина рослинного, мінерального, тваринного походження або хімічного синтезу, з якої виготовляють лікарські препарати. Лікарська сировина повинне бути дозволене до застосування Фармакологічним центром МОЗ України.

Лікарський препарат - це лікарський засіб у вигляді певної лікарської форми.

Препарати, виготовлені з лікарської рослинної сировини простою обробкою (висушуванням, здрібнюванням), називаються простими. У результаті складної обробки рослинної сировини одержують складні або галенові препарати (настоянки, екстракти). Галенові препарати містять ряд домішок (білки, слиз), які можуть послабляти дію лікарських речовин. Підприємства хіміко-фармацевтичної промисловості випускають більш очищені препарати, які практично не містять баластних речовин, такі препарати, на відміну від галенових, називаються новогаленовими (наприклад, омнопон, адонізид).

Кожен лікарський засіб має реєстраційний , інформаційний номер (шифр), під яким він зареєстрований в країні й внесений до державного реєстру лікарських засобів.

Номенклатура лікарських засобів. Для назви лікарських засобів використається міжнародна хімічна номенклатура лікарських речовин. За цією номенклатурою першим у родовому відмінку вказується найменування катіона, другим у називному відмінку - найменування аніона, що є іменником. Наприклад атропіну сульфат Atropini sulfas (атропіну сульфат).

Багато лікарських засобів, що складаються з однієї активної речовини, можуть бути названі по їхній хімічній будові. Однак у зв'язку з великою складністю їхнього запам'ятовування й незручністю застосування хімічні назви в медичній практиці не завжди використаються. Для позначення лікарських засобів застосовуються два види назв:

1. Непатентовані міжнародні назви, які затверджуються офіційними органами охорони здоров'я й використаються в національних і міжнародних фармакопеях;

2. Комерційні, або фірмові, назви, які є комерційною власністю фармацевтичної фірми.

Наприклад: кислота ацетилсаліцилова, комерційна назва - аспірин.

При цьому той самий препарат, виготовлений різними фірмами, може мати безліч назв. Наприклад транквілізатор хлозепід має фірмові назви " , "Еленіум" , "Напотон" й ін.

Зазвичай на упаковці лікарського препарату є як фірмова, так і міжнародна непатентована назва. Виключенням із цього правила є препарати, що випускаються різними фірмами й відрізняються за біологічною доступністю внаслідок неоднакової технології виробництва. Кращим є виписування лікарських засобів під їхніми непатентованими назвами. Це знижує можливість лікарських помилок. Такі препарати звичайно дешевші, ніж медикаменти з фірмовими назвами. Ще однією перевагою виписування ліків під їх непатентовими назвами є можливість надання в аптеці відповідного препарату від будь-якої фірми, що випускає даний лікарський засіб.

Лікар і фармацевт повинні добре знати співзвучні й близькі за написанням, але різні по дії препарати. Необхідно пам'ятати, що недбалість у написанні назви й при відпустці лікарського засобу може привести до трагічних наслідків.

Рецепт. Правила виписування

Рецепт - письмове, за встановленою формою, звернення лікаря в аптеку із проханням про приготування й відпустку лікарського засобу певній особі із вказівкою способу його застосування.

Рецепт є важливим медичним й юридичним документом. Правила виписування рецептів для амбулаторних хворих установлені відповідним наказом Міністерства Охорони здоров'я від19.07.2005 № 360 Рецепт пишуть за спеціальною формою латинською мовою, повідомлення хворому про прийом ліків - на державній або національній мові. Писати рецепт треба чітким, розбірливим почерком чорнилом або кульковою ручкою на фірмовому бланку. Виправлення в рецепті не допускаються.

У данний час установлені 2 форми рецептурних бланків:

1) Для прописування лікарських засобів за повну вартість дорослим і дітям та прописування лікарських засобів безкоштовно, на пільгових умовах і засобів що підлягають предметно-кількісному обліку.

3) Для виписування наркотичних і прирівняних до них лікарських засобів.

Форма рецептурного бланка №1 для виписування лікарських засобів за повну вартість та прописування лікарських засобів безкоштовно, на пільгових умовах і засобів що підлягають предметно-кількісному обліку.

Назва установи

РЕЦЕПТ

(дорослий, дитячий - потрібне підкреслити)

" "______________200 р

Прізвище, ініціали, вік хворого____________

Прізвище, ініціали лікаря _____________

Rp.:Dibazoli 0,02

Phenobarbitali 0,03

Sacchari 0,3

Misce flat puhis

Dentur tales doses N.10

Signa. По 1 порошку Зраза в день. (Підпис й особиста печатка лікаря.)

Рецепт складається з декількох розділів.

1. Inscriptio - напис.

2. Invocatio- звернення лікаря

3 Designatio materiarum - перерахування вхідних лікарських речовин; у складному рецепті ця частина складається з наступних частин:

а) Basis (seu remedium cardinale) - основна діюча речовина;

б) Adjuvans - допоміжна діюча речовина;

в) Remedium corrigens et remedium constituens - речовина, що виправляє смак, запах й інші неприємні властивості й надає лікарському препарату певну форму.

3. Subscriptio - вказівка фармацевту про виготовлення ліків потрібним способом і про необхідну його кількість.

4. Signatura - вказівка про спосіб і час вживання ліків.

5. Підпис лікаря і його особиста печатка.

Перелік лікарських речовин у рецепті пишуть на латинській мові в родовому відмінку одне під іншим, кожне з нового рядка, вказуючи спочатку найменування отрутних і нарко тичних засобів, а потім - всіх інших. Власні назви всіх лікарських засобів пишуть із заголовної букви (folio rum Digitalis), так само як і всі слова, з яких у рецепті починається новий рядок. Кількість речовин позначають у рецептурному бланку праворуч, поруч із найменуванням лікарської речовини або на один рядок нижче. Кількість рідких речовин указується в мілілітрах, грамах, або краплях. Якщо в рецепт входить рідка лікарська речовина, що дозується краплями, то число крапель позначають римськими цифрами, наприклад, gtts. IV (gtts. IV - краплі чотири). Масу інших речовин указують у грамах (наприклад, 0,01; 0,2; 1,0 і т.д.). Деякі речовини дозують в одиницях дії - ОД. Якщо два або кілька лікарських засобів виписуються в однаковій дозі, то цифрове позначення маси цих інгредієнтів ставиться після останньої речовини з додаванням знака - аа (скорочення "ana" - нарівно). Для термінового виготовлення ліків в правому верхньому куті бланка пишуть "Cito" - швидко або "Statum" - негайно.

Текст сигнатури починають із заголовної букви . У сигнатурі вказують спосіб застосування препарату, дозування, час і частоту прийому.

Прописи лікарських засобів, складені врачем, називають магістральними. У таких рецептах звичайно докладно вказують склад лікарського засобу. Офіцинальним прописом називається пропис ліків, склад і спосіб готування якого точно зазначений у Державній Фармакопеї (ДФ). Виписуючи такий лікарський засіб, лікар, не перераховуючи його складових частин, указує назву, установлену Фармакопеєю й масу.

АПТЕКА

Аптека (греч. apotheke - склад, officina - майстерня) - медична установа, призначена для зберігання, виготовлення, відпуск лікарських засобів населенню й лікувальним установам, а також для проведення санітарно-просвітньої роботи. В аптеці готують і відпускають лікарські препарати по рецептах лікарів, здійснюють ручний продаж (без рецептів) простих не сильнодіючих лікарських засобів, перев'язного матеріалу, предметів догляду за хворими, медичного інструментарію, очкової оптики, мінеральних вод, санітарно-гігієнічних і парфумерних товарів, що дезінфікують й інсектицидних засобів. Аптеки ведуть заготівлю лікарської сировини.

При відпуску екстемпорально виготовлених ліків, що містять отрутні, наркотичні речовини й спирт етиловий, хворим замість рецепта видається сигнатура з жовтою смугою у верхній частині й написом чорним шрифтом на ній "Сигнатура".

СИГНАТУРА

назва населеного пункту Аптека №_______Рецепт № _

Прізвище, ініціали й вік хворого.

Rp.:

Прізвище, ініціали лікаря.

Виготовив _ Перевірив _

Відпустив

Дата________________________Ціна.

Для повторної відпустки ліків необхідно новий рецепт лікаря

Існують також лікарняні аптеки, призначені для обслуговування хворих, що перебувають у стаціонарі.