41. Промислова революція: передумови, суть та значення для розвитку ринкового господарства в країнах Європейської цивілізації.

Промислова революція (промисловий переворот) стала наступною складовою масштабних змін, що відбулися в суспільствах Європейської цивілізації другої половини ХVІІІ—ХІХ ст. після демократично-буржуазної та освітньої революцій. Основою цих змін стало утвердження приватної власності, що спричинило виникнення нових відносин у суспільстві та формування ринкового господарства.

Суть її полягає у переході від ручної праці до великого машинного виробництва, від мануфактури до фабрики. У становленні машинного виробництва виокремлюють три етапи: 1-й -поява робочої машини; 2-й- винахідпарової машини як двигуна для робочих машин; 3-створення машин для виробництва інших робочих машин. Фабрика — форма господарства з машинним виробництвом та кооперацією найманих робітників. Після промислової революції колективний характер праці стає обов’язковою складовою виробничого процесу. Машини стали заміняти велику кількість робочої сили і дозволяли виготовляти набагато більше товарів,ніж могла зробити одна людина. Все це привело до підвищення продуктивності праці та зниження собівартості фабричних товарів, що в свою чергу спричинило масове розорення дрібних товаровиробників, що не витримали конкуренції: селян, ремісників, дрібної буржуазії. Вони перетворилися у найманих робітників на капіталістичних фабриках. Ще одним результатом промислового перевороту, окрім парового двигуна, стало використання нових методів обробки металу, які звільнили чорну металургію від залежності від деревного вугілля, у зв’язку з чим випуск заліза за допомогою кам’яного вугілля значно зріс. Виникає машинобудівна галузь. Будівництво залізниць стало одним з провідних факторів економічного піднесення і одним з показників промислової революції. Основними класами промислового суспільства стають підприємці та наймані робітники. В період промислової революції створювалися інститути, які більш повно реалізували право приватної власності, розвивали контрактні відносини. Розширювалася і набувала суспільного визнання кредитна сфера, банківська діяльність. Акціонерні форми господарства зумовили бурхливий розвиток ринку цінних паперів, який сприяв розвитку капіталомістких галузей економіки. Зміни у фінансовій сфері суспільства вели до формування ринку капіталів.

Отже, можна зробити висновок, що промислова революція мала дуже важливе значення і позитивний вплив на всі ланки економіки,розвиток якої прискорювався швидкими темпами,що у свою чергу призвело до того,що безупинно поглиблюються міжнародний поділ праці, спеціалізація, інтернаціоналізація виробництва.

42. Порівняйте риси промислового перевороту в Англії та Німеччині (передумови, періоди, особливості та наслідки).

Промисловий переворот — це перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного до великого машинного фабрично-заводського виробництва. Батьківщиною першого промислового перевороту була Англія. Соц-ек передумови для його здійснення визріли в цій країні у середині XVIII ст. Важливою передумовою промислового перевороту була буржуазно-демократична революція середини XVII ст., і аграрний переворот ХVІ-ХVІІ ст.. Важливим фактором промислового перевороту був вихід на якісно новий технічний рівень англійської бавовняної промисловості, що забезпечувався поступовим впровадженням у текстильне виробництво нових машин і механізмів. Наявність парової машини зробило можливим її застосування на залізничному і морському транспорті. У 1830 р. була збудована перша в Англії та світі залізниця. Виникли нові пром райони, які спеціалізувалися на вироб-ві окремих видів товарів і продуктів. Англія перетворилася у «майстерню» світу. Швидко перетворилася на індустріал. країну.

Німеччина вийшла на шлях капіталістичного розвитку пізніше, ніж Англія. Промисловий переворот тут розгорнувся лише в другій половині XIX ст. Найважливішою причиною такого відставання була наявність феодальних середньовічних порядків в сільському господарстві, збереження цехів у промисловості та політична роздрібненість країни. Середньовічні порядки: панування феодального землеволодіння та повинності селян. Запізнення промислового перевороту було зумовлене ізольованістю країни від світових торговельних шляхів, відсутністю власного флоту. Перші парові машини в німецькій промисловості знайшли застосування у 30-их роках XIX ст. Особливо високими темпами розвивається важка промиловість. Особливістю пром перевороту в Німеччині було те, що він базувався на основі вітчизняного машинобудування, на власних інженерно-технічних досягненнях. Структура німецької фабричної промисловості теж вигідно відрізнялася від англійської. У Німеччині було здійснено ряд винаходів (барвники), внаслідок чого почала успішно розвиватися хімічна промисловість. Боротьба за об'єднання Німеччини та підготовка до війни із Францією стали важливим стимулом промислового зростання країни у 50-60-их рр. У зв'язку з цим прискореними темпами розвивалася воєнно-промислова база. Господарському піднесенню та прискоренню пром перевороту сприяв також митний союз німецьких держав (1867 р.), який очолювали союзна митна рада і митний парламент.