Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Економіка праці.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
50.37 Кб
Скачать

11.3. Класифікація та баланс затрат робочого часу зміни

Розробка норм праці у сільському господарстві неможлива без науко­во обґрунтованої систематизації затрат робочого часу. Останні за своїм змістом, тривалістю і призначенням досить різноманітні. Норми праці, які застосовуються у сільськогосподарському виробництві, розрахову­ються, як правило, на зміну або робочий день без часу на обідню перерву.

Протягом зміни робочий час працівника витрачається на різні цілі: на підготовку до роботи, виконання робіт за нарядом, обслуговування ма­шин тощо. Крім того, виконавець у більшості випадків обслуговує маши­ни й агрегати, характер і ступінь використання яких досить різноманіт­ний. Схема класифікації затрат робочого часу наведена на рисунку 11.2.

Робочий час виконавця ділиться, насамперед, на час роботи і час пе­рерв. Своєю чергою, робочий час, залежно від характеру і мети його ви­користання, ділиться на час організаційно-технологічного обслуговуван­ня робочих місць, час основної і допоміжної роботи, час підготовчо-заключних робіт час на виконання разових і випадкових робіт.

Час підготовчо-заключних робіт потрібен для виконання трудових процесів з підготовки до роботи і виконання заключних робіт наприкінці зміни. Особливість цих робіт полягає в тому, що вони в окремих вішал­ках можуть виконуватися і всередині зміни.

Час основної роботи - час, упродовж якого дії виконавця і знарядь праці надають предмету праці інший кількісний та якісний стан. Завдання нормування праці полягає, зокрема, в максимальному збільшенні основ­ного часу протягом зміни. У багатьох випадках виконання основної робо­ти взагалі неможливо або помітно негативно впливає на її тривалість без допоміжних робіт. Час, який при цьому витрачається, називають допомі­жним.

Час допоміжної роботи - це затрати часу на прийоми або дії, які за­безпечують виконання основної роботи (повороти тракторних агрегатів, завантаження насіння, піднесення тари, переходи на міжряддя тощо).

Основна й допоміжна робота тісно взаємопов'язані, а в окремих ви­падках різниця між ними навіть суто умовна. Суму часу основної і допо­міжної роботи називають часом оперативної роботи.

Час організаційно-технічного обслуговування - затрати часу на дог­ляд і утримання робочого місця або знарядь праці в належному стані про­тягом зміни. На механізованих роботах до таких відносять технічне об­слуговування агрегату в процесі роботи, очистку робочих органів та ін. На ручних роботах - це заточка інструмента, перевірка якості роботи тощо, в тваринництві - чистка годівниць, стійл, проходів, видалення гною та ін.

Сума часу оперативної роботи та організаційно-технологічного обслуго­вування робочого місця становить час безпосереднього виконання роботи.

У практиці сільськогосподарського виробництва зустрічаються робо­ти, які не є щозмінними, а виконуються раз на місяць, квартал чи інший період. Такі роботи називаються разовими роботами. До них належать: приймання-переведення тварин із групи в групу, приймання приплоду, проведення санітарних і ветеринарних заходів, зважування тварин, офор­млення різних документів тощо.

У сільському господарстві мають місце і так звані випадкові роботи, які не передбачені виробничим завданням (виправлення браку, участь доярки в навантаженні кормів, допомога водіїв при буксируванні несправ­ного автомобіля і ін.). При нормуванні час на випадкові, а також разові роботи розраховується за допомогою поправкового коефіцієнта.

Час перерв - у цей період виконавець фактично не виконує роботу. За своїм змістом перерви діляться на регламентовані і нерегламентовані. Перші враховуються при розробці норм праці, другі представлені, голов­ним чином, простоями.

Перерва на відпочинок надається виконавцям для відновлення сил і має за мету постійне підтримання високої працездатності працівника про­тягом усієї зміни. Тривалість відпочинку диференціюється залежно від умов праці та її інтенсивності. Конкретні нормативи на відпочинок за гру­пами робіт наводяться у довідниках.

Перерва на особисті потреби - час, який затрачається працівником на особисту гігієну і природні потреби. На них встановлено норматив 10 хв на зміну незалежно від виду виконуваних робіт.

Поряд із зазначеними мають місце нерегламентовані перерви, зумов­лені технологією і організацією робіт. Перерви, зумовлені технологією і організацією роботи - це час, який виконавець затрачає на пасивні спос­тереження за технологічним процесом чи роботою окремої машини. На­приклад, відпочинок водія під час навантаження і розвантаження, транс­портних засобів, перерви у роботі навантажувачів між часом навантажень, слідкування за запарюванням корму, сушіння зерна, де виконавці тільки контролюють процес. Такі перерви можуть використовуватися для їх су­міщення з часом на відпочинок і задоволенням особистих потреб.

Під час спостережень за трудовими процесами особлива увага акцен­тується на прямих втратах робочого часу - простоях. Останні, залежно від причин, які їх зумовили, відповідним чином систематизуються: