Передмова

Україна є найбільш критичним регіоном Європи за техногенним навантаженням та потенційною небезпекою шкідливих виробництв для населення і навколишнього природного середовища. Екологічна небезпека поглиблює соціально-політичну напругу. Це стає об’єктивними причинами збільшення кількості аварій і катастроф природного та техногенного характеру.

Успішне запобігання виникненню ЧС та ліквідація їх наслідків неможливі без урахування екологічних, соціально-економічних передумов.

Сьогодні населення та територія України перебувають під значним негативним впливом техногенних і природних чинників, які призводять до надзвичайних ситуацій і небезпечних подій, загибелі людей на виробництві і в побуті, погіршення умов життєдіяльності населення, забруднення довкілля та значних економічних збитків.

Якщо врахувати, що на України можливі як техногенні, так і природні ризики, то з метою запобігання, а також усунення їх можливих наслідків у країні, створена і діє потужна система захисту населення і економіки від НС, стає зрозумілим велике значення, яке набуває система ГЗ сьогодні. Адже науково-технічний прогрес, з одного боку, покращує життя людей, а з іншого – підвищує ризик виникнення аварій і катастроф, тому формуванням ГЗ всё частіше доводиться ліквідовувати їх наслідки.

До ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного характеру залучають сили і засоби Єдиної державної системи ГЗ населення і територій, основу якої складає МНС України.

Нинішня ситуація вимагає удосконалення та використання найефективніших заходів запобігання НС та ліквідації їхніх наслідків.

Класифікація надзвичайних ситуацій впроваджена в Україні з метою забезпечення організаційної взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій у процесі вирішення питань, пов’язаних з надзвичайними ситуаціями, ліквідацією їх наслідків та веденням державної статистики.

Для забезпечення ефективного виконання завдань щодо запобігання, реагування та ліквідації наслідків НС та виконуючи одне з пріоритетних завдань щодо підвищення ефективності реагування сил МНС на НС, МНС в цілодобовому режимі здійснює моніторинг оперативної обстановки у державі, та у разі виникнення НС організовує залучення і координує дії сил і засобів єдиної державної системи ЦЗ щодо їх ліквідації.

Зростання антропогенного та техногенного тиску на навколишнє природне середовище (НПС) підводить суспільство до критичної межі виживання. Забезпечення сталого соціально-економічного розвитку регіону, держави, планети безпосередньо пов’язане зі створенням сприятливих умов для відтворення довкілля, гармонійної життєдіяльності суспільства і стійкого розвиткуекономікивмежахдотриманнясоціоекологоекономічногобалансу. З переходом України до ринкового типу економіки загострилися питання власності, оцінки її об’єктів у грошовому вираженні, а також визначення величини збитків, спричинених господарською діяльністю та надзвичайними ситуаціями (НС) техногенного та природного характеру. Тому із зростанням потреби в оцінюванні втрат від НС як техногенного, так і природного характеру особливої актуальності набуває проблема вибору методів та підходів до їх оцінки, а також удосконалення відомих методів з метою оптимального розподілу фінансових ресурсів регіону відповідно до рівня реальних втрат.

Розділ 1. Регламент інформаційної взаємодії при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, їх ліквідації та мінімізації наслідків на території Харківської області

Надзвичайна ситуація – порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об’єкті на ній або на водному об’єкті, викликане аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров’ю людей яка привела(може привести) до загибелі людей та значних матеріальних втрат,