4.2Приклад застосування Методики оцінки збитків від нс техногенного і природного характеру

Приклад застосування Методики оцінки збитків від НС природного і техногенного характеру спирається на фактичний приклад НС, що сталася у Яготинскому районі Київської області. Внаслідок стихійного лиха (сильний вітер, град, злива) було завдано шкоди сільськогосподарським культурам, основним виробничим фондам сільськогосподарських підприємств, житловим будинкам.

За даними районного відділу МНС України у Яготинському районі Київської області було знищено: 380га гречки та пошкоджено(на30%) наступні посіви; кукурудзи - 870га, жита – 250, гороху - 471га, озимої пшениці – 870га, ячменю – 450га, цукрових буряків – 380га. Нанесено збитків 5 житловим будинкам комунальної власності, з яких у всіх пошкоджено покрівлі, у 2-зафіксовано обрив електромережі та у 2-пошкоджено зливові каналізаційні мережі.

Крім того завдано ушкоджень 18 комбайнових причепам (шкода становила 50% остаточної балансової вартості).

Послідовність розрахунків заподіяних збитків:

1. Відповідну до розділу 2, Методики збитки від втрат не зібраної с/г продукції (Пр^с)» розраховуються на базі показників середньої врожайності основних видів с/г культур для різних регіонів України та середнього прогнозованого рівня оптових закупівельних прогнозованого рівня оптових закупівельних цін на відповідну с/г продукцію з урахуванням нездійснених витрат необхідних для доведення ії до товарного виду:

де: S^і - площа пошкодження і-ї сільськогосподарської культури;

К^{і -} середній коефіцієнт ушкодження посівів і-ї сільгоспкультури;

Y^і_j - середній коефіцієнт ушкодження посівів і-ї сільгоспкультури;

Ц^і_j – прогностична середня оптова ціна і-го виду с/г продукції у j-му регіоні на час після збору врожаю;

З^і_дод - витрати, необхідні для доведення всього обсягу втраченої і-ї с/г продукції до товарної форми;

м- кількість видів втраченої (не зібраної) с/г продукції.

У практичних розрахунках це означатиме, що для кожної з пошкоджених ділянок (для розрахунків умовно вважаємо, що це сталося на єдиних ділянках по кожній культурі) існує перелік необхідних показників, окремих витрат, «необхідних для доведення всього втраченої с/п до товарної форми» (Зⁱ_дод). Але у статистичній звітності (форма «обсяги і структура сільськогосподарського ринку) використовується «ціна виробника» і «ціна попиту». Тобто, фактично перша відбиває собівартість продукції і її можна вважати за показник Цⁱ_J і знехтувати показником Зⁱ_дод. За умов надання місцевими органами влади витрат, що відбивають необхідні для доведення

Всього обсягу втраченої с/п до товарної форми, показник цей застосовується разом зі значенням Цⁱ_J у у вигляді «ціна попиту»

Для даного прикладу складові розрахунків представимо у вигляді таблиці 1. Зазначимо, що розрахункова площа пошкодження для гречки становила 100% (посіви знищено), для інших культур-30% (коефіцієнт пошкодження, встановлений експертизою місцевих адміністрацій для даної НС.

Таблиця 1.

Назва сільськогосподарської культури	Площа території, що потерпіла від НС	Фактично розрахункова площа пошкодження, га
Гречка	380	380
Кукурудза	800	240
Жито	250	75
Горох	471	141,5
Пшениця (озима)	870	261
Ячмінь	450	135
Цукровий буряк	380	114

Для здійснення розрахунку використовуємо середню врожайність с/г культур (за матеріалами статичного збірника України у цифрах Держкомстату України) та дані щодо обсягів і структури с/г ринку для Київської області (форма Держкомстату).

Отже зниження посівів гречки на ділянці у 300га при середній врожайності 0,69 тон/га становило втрачений врожай у 607,2тонн.

Середня вартість виробництва гречки у Київської області становила 208,5 грн/т.

За формулою розрахунок має вигляд:

Таким чином, обсяг заподіяного збитку становив 54668,7 грн.

Стосовно кукурудзи, розрахунок здійснюють наступним чином:

Розрахунки по всіх пошкоджених культурах проведені в аналогічний спосіб й наведені у таблиці 2.

Таблиця 2.

Назва с/г культури	Площа території,що потерпіла від НС, га	Фактично розрахункова площа пошкодження, га.	Врожайність (тонн/га)	Обсяг втраченого врожаю тонн	Вартість (грн./тонн)	Обсяг заподіяного збиту, грн
Гречка	380	380	0,69	262,2	208,5	54668,7
Кукурудза	800	240	2,53	607,2	196,8	119496,96
Жито	250	75	1.62	121,5	187,1	22732,65
Горох	471	141,3	1,34	189,342	188,9	35766,7
Пшениця (озима)	870	261	2,69	702,09	114,1	80108,47
Ячмінь	450	135	2,21	298,35	121,4	36219,69
Цукровий буряк	380	114	17.4	1983,6	76	148740

Разом: 497733,17

2. Пошкодження комбайнових причепів призвело до втрати 50% їх остаточної балансової вартості. За формулою 7 методики маємо наступний принцип розрахунку прямих збитків.

Прямі збитки від пошкодження основних фондов Ф^п_в розраховуються виходячи з мінімально необхідних витрат на ремонт, відбудову та оновлення функціонування основних фондів виробничого призначення у повному обсязі.

ДЕ: ∆Р^і – зменшення балансова вартість виду основних виробничих фондів, які повністю або частково були зруйновані, з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації;

К^і_а – коефіцієнт амортизації виду основних виробничих фондів;

Л_в - ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і устаткування.

Балансова вартість причепів на момент пошкодження складала 650грн.(за довідкою бухгалтерії АТ «Світанок» з урахуванням амортизації). Тобто, коефіцієнт амортизації К вже враховано. Пошкодження знизили вартість на 50%. Таким чином:

(650·0,5)-0=325грн. Для всіх 18 причепів збиток становить (325·18) = 5850грн.

Пошкоджено покрівлі 5 житлових будинків комунальної власності (вказується адреса), з них у 2 пошкоджено електромережі, а у 2- зливові каналізаційні мережі. Розрахунок збитків по житловому господарству обчисляється формулою 8 Методики:

де: ΔР^і – балансова вартість пошкоджених фондів невиробничого призначення;

К^і_а – коефіцієнт амортизації фондів невиробничого призначення;

n – кількість видів зазначених фондів невиробничого призначення;

Л- ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і устаткування.

Коефіцієнт амортизації розраховуються за формулою:

де: Т_експ – фактичний термін експлуатації об’єкту(на день виникнення НС);

N_аморт - норма амортизаційних відрахувань (додаток 2 наказу від 31.12.91г.№135)

Розрахунки завданих збитків 5 житловим будинкам комунальної власності внаслідок пошкодження покрівель надано у таблиці 3.

Таблиця 3

№ з/п	Адреса об’єкту	Розмір пошкодженої покрівлі (м2)	Вартість одиниці покриття покрівлі (грн.)-	Балансова вартість (грн.), 3*4	Термін експлуатації (років)	Річний % зносу	Коефіцієнт амортизації	Ліквідаційна вартість	Сума збитків (грн.)
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1	Вул. Заводська,7	270	133,3	35991	18	3,3	0,41	0	14756
2	Вул. Демократична,1	140	59,1	8273	20	2,0	0,6	0	4964
3	Вул. Демократична,2	210	66,6	13985	19	2,0	0,62	0	8671
4	Вул. Перемоги,13	350	68,3	23888	4	3,3	0,87	0	20782
5	Вул. Перемоги,15	120	54,6	6553	5	6,6	0,67	0	4390