
- •4.3. Розрахунок збитків від пошкодження основних фондів
- •Перелік скорочень
- •Рекомендована література
- •Передмова
- •Нс у Харківської області
- •Основні задачі інформаційної взаємодії:
- •Терміни подання інформації
- •Повідомлення про виникнення або загрози виникнення надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків
- •Оперативна інформація щодо розвитку нс та ліквідації її наслідків на території станом на ___________
- •Виникла надзвичайна подія *
- •Зразок повідомлення про нс **
- •Інформаційна взаємодія
- •Практичне застосування наказу мнс України
- •Приклади
- •Відповідність груп нс та їх ознак
- •2.2 Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями Критерії визначення рівня надзвичайної ситуації
- •Розділ 3. Порядок реєстрації надзвичайних ситуацій
- •Порядок
- •Журнал обліку та реєстрації надзвичайних ситуацій
- •Розділ 2. Реєстрація надзвичайних ситуацій
- •Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій
- •Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення
- •4.2Приклад застосування Методики оцінки збитків від нс техногенного і природного характеру
- •Разом : 53578 Розрахунки завданих збитків електромережам 2 житлових будинків надано у таблиці 4
- •Разом : 2941
- •Разом : 1327
- •Приклад
- •Вартості будинків, господарських будівель та споруд
- •У випадку відсутності технічного паспорту на приватний житловий будинок, допускається наступний розрахунок збитків:
- •Розрахунок
- •Правила визначення фізичного зносу житлових будинків
- •Розрахунок збитків від пошкодження основних фондів
- •5.1 Схема опрацювання зверень щодо виділенняле коштів з резервного фонду державного бюджету
- •Перелік документів, необхідних для підготови Експертного висновку
- •Додаток3 витяги з нормативних документів, на які здійснюються посилання в наказі мнс України від 19.04.2003 № 119 “Про затвердження Класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій”
- •1. Клас небезпеки хімічних речовин (гост 12.1.007.76)
Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій
Загальний обсяг збитків від наслідків НС розраховується як сума основних локальних збитків. Розрахунок збитків при НС проводиться за такою загальною формулою, складові якої визначені у розділі І:
S = Нр +Мр +Мп +Рс/г +Мтв +Рл/г +Рр/г +Ррек +Рпзф +Аф +Вф + 3ф (1)
Для кожного типу НС згідно з класифікатором НС встановлюється перелік основних характерних збитків щодо кожного рівня НС залежно від масштабів шкідливого впливу.
Рівні НС визначені постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 368 "Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями".
Для кожного типу та виду НС залежно від їх рівня визначаються основні види збитків. Ці види за типами та масштабами НС наведені у таблиці,1 см. Методику
Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення
Розмір збитків від втрати життя та здоров'я населення визначається за такою формулою:
Нр = S Втрр + S Вдп + S Ввтг (2), де:
- S Втрр - втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва;
- S Вдп - витрати на виплату допомоги на поховання;
- S Ввтг - витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника;
а) втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва розраховуються на підставі даних, за такою формулою:
S Втрр = МлN + МтN + МїN + МзN, (3), де:
- Мл - втрати від легкого нещасного випадку;
- Мт - втрати від тяжкого нещасного випадку;
- Мі - втрати від отримання людиною інвалідності;
- Мз - втрати від загибелі людини;
- N - кількість постраждалих від конкретного виду нещасного випадку.
Усереднені показники втрат від вибуття трудових ресурсів з виробництва
Таблиця
Вид нещасного випадку |
Втрати на одну людину, тис. гривень |
1. Легкий нещасний випадок з втратою працездатності до 9 днів |
Мл = 0,28* |
2. Тяжкий нещасний випадок без встановлення інвалідності з втратою працездатності понад 9 днів |
Мт = 6,5* Мі = 37* |
3. Тяжкий нещасний випадок, внаслідок якого потерпілий отримав інвалідність з втратою працездатності понад 3980 днів (11 років) |
Мі = 37* |
4. Нещасний випадок, що призвів до загибелі: - дорослої людини віком до 60 років; - дитини віком до 16 років |
Мз= 47* Мз=22* |
Примітка. Втрати, зазначені у пунктах 1-3 цієї таблиці, розраховуються для громадян, які в період отримання травми були працевлаштовані. Для не працевлаштованих громадян віком до 60 років розраховуються лише втрати, зазначені у пункті 4. Збитки від загибелі працюючого не повинні бути менше ніж його п'ятирічний заробіток, тобто сума втрат від загибелі дорослої людини може бути більшою, ніж зазначена у таблиці 2;
б) витрати на виплату допомоги на поховання розраховуються за такою формулою:
SВдн= 12хМдп х Ńз, де:
Мдп - 0.15* тис. гривень/людину - допомога на поховання (за даними органів соціального забезпечення);
Ńз- кількість загиблих.
в) витрати на виплату пенсій у разі втрати годувльника розраховуються на кожну дитину за такою формулою:
S Ввтг= 12хМвтг х (18-Вд), де:
12 - кількість місяців у році;
Мвтг - 0,037* тис. гривень - розмір щомісячної пенсії на дитину до досягнення нею повноліття - 18 років (за даними органів соціального забезпечення);
Вд - вік дитини.
Примітка. Номінальні розміри видатків затверджуються з урахуванням вимог відповідних нормативно-правових актів
ПОРЯДОК відшкодування шкоди особам, які постраждали від надзвичайних обставин (згидно ПКМУ від 5 жовтня 1992 р. N 562)
Особами, які постраждали від надзвичайних обставин (надалі - потерпілі), визнаються громадяни, яким завдано шкоди надзвичайними обставинами, проведенням робіт щодо їх відвернення або ліквідації наслідків.
Органи державної виконавчої влади, виконавчі органи місцевого самоврядування (комісії у справах осіб, які постраждали від надзвичайних обставин) видають потерпілим довідки про визнання їх такими, що постраждали від надзвичайних обставин, при наявності паспорта або документа, що його заміняє. Зазначена довідка є підставою для вирішення питань забезпечення житлом, відшкодування заподіяних матеріальних збитків, працевлаштування і надання іншої необхідної допомоги.
У разі відсутності паспорта або документа, що його заміняє, потерпілі звертаються до відповідних органів внутрішніх справ за місцем постійного проживання для одержання письмового підтвердження їхньої особи.
Забезпечення житлом
Потерпілі у разі необхідності до одержання упорядкованого житла забезпечуються органами тимчасовим житловим приміщенням. Потерпілі, які проживають у будинках державного та громадського житлового фонду, за новим місцем проживання забезпечуються житлом у будинках державного житлового фонду або вносяться органами до окремих списків для позачергового надання житла на підставі довідки, виданої в установленому порядку.
Для потерпілих органи виконавчої влади, підприємства, установи й організації, а також самі потерпілі можуть купувати у будь-якому населеному пункті України (у м. Києві та курортних місцевостях - за наявністю прописки) за договірними цінами житлові будинки і квартири у громадян, яким вони належать на праві приватної власності, а також будинки і квартири державного і громадського житлового фонду, що не використовуються.Якщо житлова площа будинку (квартири), що купується, перевищує 13,65 квадратного метра на кожного члена сім'ї, вартість зайвої площі і частини надвірних будівель, збудованих не за встановленими проектами, сплачує громадянин.
Потерпілим, які за власні кошти збудували чи придбали житлові будинки садибного типу з надвірними будівлями, а також житлові приміщення в будинках житлово-будівельних (житлових) кооперативів, відшкодовується їх вартість у розмірах, визначених органами за обраним місцем проживання.
Потерпілі, які проживали у житлових будинках (житлових приміщеннях), що належали їм на праві приватної власності, й одержали грошову компенсацію, мають право на індивідуальне житлове будівництво з позачерговим одержанням земельних ділянок (у м. Києві та курортних місцевостях - за наявністю прописки), гарантованим забезпеченням необхідними будівельними матеріалами, укладенням договорів з підрядними організаціями на спорудження будинків садибного типу, а також на позачерговий вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів незалежно від строків проживання у даному населеному пункті.
Потерпілі мають право скористатися передбаченими пільгами лише один раз.
Відшкодування заподіяних матеріальних збитків
Компенсації підлягають:
- вартість будівель (житлові, садові та дачні будинки, гаражі, господарські будівлі та споруди), яка виплачується в повному розмірі за діючими на час надзвичайних обставин цінами, що визначаються страховими документами з урахуванням сум, одержаних за договором обов'язкового чи добровільного страхування, а в разі незгоди і якщо будівлі не застраховано, - за оцінкою Бюро технічної інвентаризації;
- вартість застрахованих сільськогосподарських тварин, що загинули або підлягають забою через надзвичайні обставини, яка відшкодовується органами державного страхування відповідно до чинного законодавства;
вартість плодоягідних насаджень, посівів і незастрахованих сільськогосподарських тварин за розцінками, затвердженими органами;
- витрати на влаштування місць загального користування садово-городніх товариств у сумі сплачених цільових внесків або за оцінкою Бюро технічної інвентаризації.
- Відшкодування юридичним особам матеріальних збитків, заподіяних внаслідок надзвичайних обставин, провадиться на підставі цивільного законодавства.
- У разі відсутності згоди щодо питань, пов'язаних із відшкодуванням шкоди, спір розв'язується судом, державним арбітражним або третейським судом.
Працевлаштування
- За потерпілими на період працевлаштування зберігається середня заробітна плата за попереднім місцем роботи і безперервний трудовий стаж. Державна служба зайнятості працевлаштовує їх у першочерговому порядку.
- Потерпілим, які в установленому порядку визнані безробітними і одержують допомогу по безробіттю, надання цієї допомоги продовжується на весь період надзвичайного стану.
Інша необхідна допомога
Потерпілим, які евакуюються, відселяються або вимушені самостійно переселятися на нове місце проживання у зв'язку з надзвичайними обставинами, надаються такі компенсації та пільги:
- виплата одноразової допомоги у розмірі трьох мінімальних заробітних плат на кожного члена сім'ї;
- оплата вартості проїзду, витрат на перевезення майна залізничним, водним або автомобільним транспортом (крім випадків, коли транспортні засоби надаються безплатно);
- збереження середньої заробітної плати за дні зборів у дорогу і влаштування за новим місцем проживання, але не більше семи робочих днів, а також за час перебування у дорозі, виходячи із середньомісячної заробітної плати за попереднім місцем роботи;
-оплата витрат, пов'язаних з переїздом, яка провадиться органами виконавчої влади, за попереднім місцем проживання;
- одержання за новим місцем проживання безпроцентних позик на господарське обзаведення в розмірі 50 мінімальних заробітних плат на сім'ю із строком сплати до 15 років з моменту видачі позики незалежно від часу евакуації, відселення або самостійного переселення;
- позачергове придбання товарів, за які виплачено компенсацію.
Потерпілим, які залишилися на попередньому місці проживання, надається щомісячно грошова допомога, конкретні розміри якої визначаються ОВВ, виходячи з матеріального стану потерпілих, але не менше:
- 50 процентів мінімальної заробітної плати на кожну особу (крім пенсіонерів);
- мінімального розміру пенсії за віком для пенсіонерів усіх категорій (крім дітей, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника).
Фінансування витрат, пов'язаних із забезпеченням житлом, відшкодуванням матеріальних збитків та наданням іншої необхідної допомоги, провадиться у стислі строки за рахунок місцевих бюджетів з наступною компенсацією з державного бюджета.Розрахунки компенсації витрат подаються Мінфіну.