9.3. Нафта і розвиток економічної інтеграції у Північній Америці

Одним з найбільших економічних угруповань світу є Північноамериканський ринок, який утворюють США, Канада та Мексика (понад 360 млн. споживачів у межах Північноамериканської угоди про вільну торгівлю (НАФТА)). На державному рівні американо-канадська Угода про вільну торгівлю була укладена в 1988 р., а в 1992 р. до неї приєдналась Мексика. Угода про вільну торгівлю передбачає: поступову ліквідацію тарифних і нетарифних обмежень у взаємній торгівлі; полегшення умов взаємних капіталовкладень; порядок врегулювання торгових конфліктів між її учасниками. Повноцінний Північноамериканський спільний ринок, за планами організаторів НАФТА, може бути створений до 2010 р.

Передумови виникнення Північноамериканської зони вільної торгівлі склалися поступово. Вони знайшли прояв у доволі інтенсивному проникненні в мексиканську економіку транснаціональних корпорацій США, які закріпилися у ній цілою системою філій зі значними пільговими умовами виробничої і торговельної діяльності. Ці передумови складалися під впливом активної “американізації” провідних галузей канадської економіки.

Створенню “троїстого” інтернаціонального об’єднання у Північній Америці передував також досвід “вільної торгівлі” між Канадою і США, запровадженої відповідною угодою, підписаною у вересні 1988 р.

Учасники НАФТА проголосили своєю головною метою створення не спільного ринку західно-європейського зразка, а зони вільної торгівлі, яка дала б можливість кожній країні-інтегранту без перешкод і обмежень розвивати економічні відносини з іншими державами та регіонами.

Угода про Північноамериканську зону вільної торгівлі дає можливість практичного розв’язання важливих питань не лише торгівлі, а й усього взаємного співробітництва, а саме [37, с. 344]:

1. у митній сфері: згідно з угодою країни-інтегранти зробили суттєвий крок до скасування митних обмежень – США на 84% і Канада на 79% мексиканського експорту (за винятком нафтопродуктів); Мексика ліквідувала митні обмеження на 43% товарів із США і 41% товарів з Канади;

2. в інвестиційній сфері: запроваджений інвестиційний механізм не передбачає будь-яких обмежень у діяльності іноземних інвесторів; при цьому гарантуються конвертованість національної валюти і можливість переказів за кордон;

3. у виробничій сфері: угодою передбачено створення режиму найбільшого сприяння місцевим фірмам; зі сфери дії угоди вилучені галузі, які відповідно до Конституції перебувають у винятковій компетенції держави;

4. у невиробничій сфері: запроваджено режим найбільшого сприяння у взаємовідносинах між державами-інтегрантами;

5. у фінансовій сфері: вся система розрахунків залишається під контролем держав; під дію угоди про НАФТА не підпадають політика грошового обігу та обміну валют, а також діяльність із соціального страхування та капітального будівництва.

Значення НАФТА характеризується не лише кількісними показниками, не менш важливими є й інші параметри. Утвердження північноамериканського інтеграційного економічного блоку переконливо засвідчує, що політична воля, готовність до співробітництва на рівних, наявність конструктивних підходів здатні подолати розбіжності й суперечності та вивести на шлях зближення і взаємодоповнюваності національних економік, сприяти поглибленню взаєморозуміння і подальшому економічному зростанню країн-інтегрантів.