6. Терміни розрахунків у зед

Законодавчо встановлений термін розрахунків по експортній, імпортній і лізинговій операціях або термін, встановлений відповідно до раніше отриманих ліцензій по цих операціях, продовжується з дати, вказаної в ув'язненні Державної податкової адміністрації про можливість продовження цих термінів.

За договором лізингу, по якому резидент є лизингодателем і термін розрахунків, по якому перевищує законодавчо встановлений, центральний апарат надає тільки за умови, що митне оформлення об'єкту лізингу ще не відбулося. Якщо резидент приховав від НБУ факт митного оформлення об'єкту лізингу, то ліцензія підлягає відміні з дня її надання і обов'язковому поверненню НБУ в перебігу десяти днів з дня отримання резидентом повідомлення про відміну ліцензії.

Однією з основних вимог зовнішньоекономічного законодавства України є дотримання суб'єктами ЗЕД термінів повернення валютних цінностей до України. Порушення цих термінів приводить до застосування по відношенню до суб'єктів ЗЕД фінансових санкцій, що, у свою чергу, відволікає власні оборотні кошти підприємств і негативно позначається на їх фінансовому положенні.

Терміни повернення валютних цінностей до України у сфері ЗЕД.

Вид зовнішньоекономічної операції	Термін повернення до України	Законодавча база
Купівля-продаж Виручка в іноземній валюті за експорт товарів (робіт, послуг) підлягає зарахуванню на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку	Не пізніше 90 календарних днів з моменту митного оформлення експортних товарів або з моменту підписання акту виконаних робіт, послуг або іншого документа, що засвідчує виконання таких робіт, послуг, експорт має рацію інтелектуально власності	Закон України від 23.09.94г. №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", із змінами і доповненнями (далі - Закон №185)
Виручка в іноземній валюті за експорт фармацевтичної продукції вітчизняного виробництва (коди ТН ЗЕД 30.01 - 30.06) підлягає зарахуванню на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку.	Не пізніше 180 календарних днів з моменту митного оформлення фармацевтичної продукції
Надходження товарів (робіт, послуг) по імпорту на умовах відстрочення постачання	Не пізніше 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставляння векселя на користь постачальника товарів (робіт, послуг), а по документарному акредитиву - з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента
Бартер Ввезення товарів (робіт, послуг) за бартерним договором (контракту) на митну територію України.	Не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення експортної операції, а по роботах, послугам - з моменту підписання акту або іншого документа, що засвідчує факт виконання робіт, послуг.	Закон України від 23.12.998г. №351-XIV "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності" (далі - Закон №351)
Ввезення товарів за бартерним договором на митну територію України у разі експорту високоліквідних товарів (перелік високоліквідних товарів затверджений ухвалою КМУ "Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій в зовнішньоекономічній діяльності" №756 від 29.04.99г.)	Не пізніше 60 календарних днів з моменту митного оформлення експорту таких високоліквідних товарів. У разі переоформлення форми розрахунків з бартеру на грошову форму розрахунків - не пізніше 90 календарних днів з моменту митного оформлення експортної частини договору
Давальницька сировина Ввезення готової продукції на митну територію України або повернення валютної виручки від реалізації готової продукції за кордоном	Не більше 90 календарних днів з моменту оформлення митної декларації на вивіз давальницької сировини (ввезення)	Закон України від 15.09.95г. №327/95 "О операціях з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах", із змінами і доповненнями (далі - Закон №327)

Перевищення законодавчо встановлених термінів здійснення розрахунків у сфері ЗЕД передбачає отримання суб'єктами ЗЕД спеціального дозволу:

• індивідуальній ліцензії НБУ - при здійсненні експортно-імпортних операцій, в т.ч. по фінансовому і оперативному лізингу, з розрахунками в грошовій формі;

• індивідуального дозволу Міністерства економіки України - при здійсненні бартерних (товарообмінних) операцій, що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, постачання складних технічних виробів, товарів спецпризначення.

Висновок видається суб'єктам господарської діяльності в течії 10 днів з моменту подачі документів на розгляд і передається на розгляд ГНА України. Протягом 15 днів податкові органи надають (у разі позитивного рішення) в НБУ остаточний висновок щодо можливості продовження терміну розрахунків.

Для отримання висновку по договорах міжнародного лізингу (фінансового і оперативного), згідно яким лизингодателем виступає резидент України, документи повинні надаватися на розгляд до моменту передачі об'єкту лізингу нерезиденту.

На підставі висновку податкових органів НБУ ухвалює рішення про видачу суб'єктові ЗЕД індивідуальній ліцензії.

Виходячи з технологічних особливостей виробництва, Кабінет Міністрів України має право встановлювати інші (більше 90 днів) терміни виконання окремих операцій з давальницькою сировиною у сфері ЗЕД. Крім того, Міністерство фінансів України або уповноважені їм органи можуть видавати дозвіл на відстрочення оплати векселів або погашення письмового зобов'язання (при здійсненні давальницьких операцій у сфері ЗЕД). Такими уповноваженими органами є ГНИ на місцях.

Порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків у сфері ЗЕД, за винятком випадків, коли у підприємства резидента є індивідуальна ліцензія (дозвіл) на продовження зазначених термінів, спричиняє за собою застосування по відношенню до суб'єкта ЗЕД фінансових санкцій у вигляді пені.

Розмір пені і порядок її нарахування передбачені чинним валютним законодавством

Вид операції	Законодавча база	Розмір і порядок нарахування пені	Примітки
Експорт-імпорт (перша операція перерахування авансу або виставляння векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг))	Ст. 4 Закони №185	Пеня нараховується у розмірі 0,3% за кожен день прострочення від суми, виручки (або митній вартості продукції, що недопостачає), що не поступила, в іноземній валюті, перераховану в грошову валюту України по курсу НБУ на день виникнення заборгованості.	Даний порядок нарахування пені розповсюджується і на експортно-імпортні операції, розрахунки по яких здійснюються у валюті України (ст.17 Указу Президента України від 21.01.98г. №41/98).
Бартер	Ст. 3 Закони України №351	Пеня нараховується у розмірі 0,3% за кожен день прострочення від суми неотриманих товарів (робіт, послуг), які імпортуються за бартерним договором (контракту), перерахованої в грошову одиницю України по курсу НБУ на день нарахування пені.	Розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості.
Давальницька сировина	п. 7 ст. 2, п. 4 ст. 5 Закону №327	Пеня нараховується у розмірі 0,3% за кожен день прострочення від суми митної вартості давальницької сировини.	Розмір нарахованої пені не може перевищувати контрактну вартість невивезеної (неввезеною) готової продукції

На практиці виникають ситуації, через які сторони договору ухвалюють рішення про його трансформацію, тобто переоформленні бартерного договору (контракту) в купівлю-продаж, інші види договорів, або навпаки.

У разі такого переоформлення підприємство повинне надати в податкові органи по мету своїй реєстрації копію договору (контракту), а також копії додаткових угод, якими передбачені зміни умов договору.

Порядок числення термінів розрахунків по операціях у сфері ЗЕД з урахуванням внесення змін до договору змін щодо форми проведення розрахунків.

№ п/п	Зміст операції	Законодавчо встановлені терміни розрахунків	Терміни розрахунків по господарських операціях
1	За договором №32мот 24.11.2002г. відвантажена на експорт продукція по ГТД від 04.01.2003г. Оплата повинна бути вироблена в дол. США	90 календарних днів	05.01.2003г. - 04.04.2003г. Нарахування пені у разі прострочення - з 05.04.2003г.
	У договір №2 від 24.11.1999г. внесені зміни від 07.02.2001г., згідно яким, замість валютної виручки поступить товар, тобто буде здійснено зустрічне постачання.	90 календарних днів	Термін розрахунків не уривається і не продовжується тобто 05.01.2001г. - 04.04.2001г.
2	За договором №15 від 10.01.2003. по бартеру відвантажена пшениця (згідно ухвалі КМУ від 29.04.99г. №756 віднесена до високоліквідних товарів) по ГТД від 24.01.2002г.	60 календарних днів	24.01.2003г. - 24.03.2003г. Нарахування пені у разі прострочення - з 25.03.2003г.
	У договір №15 від 10.01.2002г. внесені зміни від 14.02.2002г., згідно яким в оплату за пшеницю поступить виручка в іноземній валюті (дол. США)	90 календарних днів	Термін розрахунків не уривається, але продовжується до 90 днів (п.3 ст.2 Закону №351). 24.01.2002г. - 23.04.2002г. Нарахування пені у разі прострочення - з 24.04.2002г.
3	За договором №21 від 31.01. 2002г. відвантажений ячмінь (високоліквідний товар) по ГТД від 07.02.2002г. Оплата буде вироблена в євро	90 календарних днів	08.02.2002г. - 08.5.2002г. Нарахування пені у разі прострочення - з 09.05.2002г.
	У договір №21 від 31.01.2002 внесені зміни від 21.03.2002г., форма оплати змінена на бартер	60 календарних днів	Термін розрахунків не уривається, але приводиться у відповідність з п.1 ст.2 Закону №351, тобто до 60 днів. 08.02.2002г. - 08.04.2002г. Нарахування пені у разі прострочення - з 09.04.2002г.

Згідно п. 2.2 Інструкцій №136 відлік законодавчо встановленого терміну розрахунків по експортних операціях банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення ГТД або підписання акту (іншого документа).

Слід пам'ятати, що термін розрахунків (90 днів) не уривається і не поновлюється унаслідок переоформлення умов договору (контракту). Виняток становлять ситуації, коли законодавством передбачено продовження терміну здійснення операцій - це переоформлення бартерного договору (контракту), предметом якого є високоліквідні товари, на інші види зовнішньоекономічних договорів. При цьому термін грошових коштів за такі товари продовжується до 90 днів (з моменту митного оформлення їх експорту) замість 60 днів, як було по бартеру.

Інша ситуація, з якою на практиці стикаються підприємства, - проведення взаємозаліків зустрічних однорідних вимог у сфері ЗЕД.

В даному випадку мова йде вже не про трансформацію договорів, а про припинення зобов'язань сторін за договором. Закон України від 23.09.94г. №185/94 "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" регулює порядок припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом України тільки шляхом їх виконання. Разом з тим ст.6 Закону України від 16.04.98г. №959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність" (із змінами і доповненнями) дозволяє суб'єктам ЗЕД укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), окрім прямо або у винятковій формі заборонених законами України.

На підставі цього, а також ст. 217 Цивільного кодексу України можна зробити вивід про те, що проведення взаємозаліку є самостійною операцією, не забороненою у сфері ЗЕД, що підтверджується листом Міністерства юстиції України від 22.1.98г. №13-28-1932, а також листом НБУ від 23.09.99г. №18-211/1872-5495.

При проведенні взаємозаліку у сфері ЗЕД слід звернути увагу на наступні умови:

• вимоги повинні бути зустрічними, тобто витікаючими з різних взаємних зобов'язань між двома особами;

• вимоги повинні бути однорідними;

• термін виконання вимог на момент взаємозаліку не закінчився.

Т.ч., якщо резидент виступає платником за імпортним договором (контракту) і одержувачем по експортному, ув'язненому з одним і тим же нерезидентом, для проведення взаємозаліку однорідних вимог необхідна наявність двостороннього акту-звірки заборгованостей і акту-заліку або іншого аналогічного документа.

Такий документ містить інформацію щодо приналежності перерахованих за рубіж або отриманих з-за кордону засобів і отриманого від іноземного партнера або відправленого йому товару по відповідних договорах (контрактам).

Щоб уникнути проблем з контролюючими органами, у разі погашення зобов'язань шляхом заліку зустрічних однорідних вимог у сфері ЗЕД доцільно здійснювати переоформлення (трансформацію) договорів купівлі-продажу на бартер у момент проведення такого взаємозаліку.

Важливе значення має термін позовної давності за зовнішньоекономічним договором. Згідно ст.6 Закону України 16.04.98г. №959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність" (із змінами і доповненнями) має рацію і обов'язки сторін договору визначаються правом країни, вибраної сторонами при укладенні договору або в результаті подальших узгоджень.

У разі застосування українського законодавства до зовнішньоекономічного договору загальний термін позовної давності, згідно ст. 71 ГКУ, встановлений 3 року. Якщо ж при укладенні договору купівлі-продажу у сфері ЗЕД сторони знаходяться в державах, які ратифікували Конвенцію про позовну давність в міжнародній купівлі-продажі товарів (Нью-Йорк, 1974г.), термін позовної давності встановлений в чотири роки. Термін може бути продл1н, але не повинен перевищувати 10 років.

Після закінчення терміну позовної давності прострочена кредиторська заборгованість включається до складу валового доходу підприємства. Це відбувається в тому звітному (податковому) періоді, на який доводиться закінчення терміну позовної давності. Також враховуються при цьому курсові різниці. Курсові різниці нараховані раніше по такій заборгованості, з валових витрат не виключається.