Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекци 2013 Облік ЗЕД.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.2 Mб
Скачать

Тема 5: "облік бартерних операцій і операцій з давальницькою сировиною"

План:

  1. Поняття бартерної операції і завдання обліку зовнішньоекономічних бартерних операцій.

  2. Особливі умови і державна реєстрація зовнішньоекономічного бартерного контракту.

  3. Терміни проведення зовнішньоекономічних бартерних операцій і продовження термінів дії бартерного договору.

  4. Регламентація і специфіка бухгалтерського обліку бартерних операцій.

  5. Відповідальність за порушення термінів виконання бартерних операцій.

  6. Основні поняття операцій з давальницькою сировиною.

  7. Контроль за проведенням операцій з давальницькою сировиною.

  8. Митне оформлення операцій з давальницькою сировиною.

  9. Документальне оформлення і бухгалтерський облік операцій з давальницькою сировиною.

1. Поняття бартерної операції і завдання обліку зовнішньоекономічних бартерних операцій

Головними підставами (як негативними, так і позитивними) для здійснення бартерних операцій є:

  • відсутність на рахівницях підприємств України достатньої кількості оборотних коштів як в національній, так і в іноземній грошовій одиниці для проведення виключно операцій по імпорту;

  • блокування рахунків підприємства (так звана “картотека”);

  • зарубіжне довгострокове комплексне будівництво в обмін на природні ресурси, що особливо відносяться до “критичного імпорту”;

  • виробнича кооперація з іноземними контрагентами (постачання вузлів для автомобілів, літаків в обмін на інші пристрої);

  • регулярне постачання підприємствам іноземних контрагентів складних технічних виробів і товарів спеціального призначення в обмін на аналогічну або готову продукцію і ін.

Порядок і режими здійснення бартерних, товарообмінних (далі — бартерних), операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності регламентуються Законом України “Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності” від 23.12.98 р. № 351-XIV, із змінами, внесеними Законом України від 05.10.2000 р. № 2035 (далі — Закон № 351).

Саме визначення поняття “бартер” і його тлумачення містяться в декількох Законах України.

Згідно Закону № 351 “товарообмінна (бартерна) операція у сфері зовнішньоекономічної діяльності — це один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором із змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) постачань передбачена в натуральній формі, між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України і іноземним суб'єктом господарської діяльності, який передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами в будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом грошових коштів в наявній або безготівковій формі”.

Для того, щоб організувати, здійснити і врахувати зовнішньоекономічні бартерні операції, необхідний не тільки Закон №351, але і інші нормативні акти, що прийняті у виконання цього закону і регламентують ведення обліку в цілях оподаткування господарської діяльності (ПБУ, інструкції, накази, листи і ін.).

В першу чергу, потрібно знати коди товарів, з якими здійснюватимуться бартерні операції. Вони визначаються згідно Закону України “Про Митний тариф України” від 05.04.2001г. № 2371-1II. У основу товарної класифікаційної схеми Митного тарифу України (товарної номенклатури) покладена Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності, яка базується на Гармонізованій системі опису і кодування товарів (далі — ГСОКТ).

У ній всі предмети, що підлягають митному контролю, систематизовані в 21 розділі, 97 розділах, 1241 товарній позиції і 5019 товарних підпозиціях, найменування і цифрові коди яких уніфіковані згідно ГСОКТ.

У чотиризначний цифровий код товарної номенклатури закладені основні відомості про товар і його місце в товарній номенклатурі. Перші два знаки означають товарну групу, другі два — товарну позицію. У разі застосування детальнішої товарної класифікації використовуються п'ятий, шостий і подальші знаки цифрової коди.

Визначивши згідно ГСОКТ коди товарів, які експортуватимуться або імпортуватимуться в рамках зовнішньоекономічного бартерного контракту, набагато легко буде з'ясувати законодавчі обмеження (а може, і пільги) і зробити відповідні виводи щодо організації зовнішньоекономічної діяльності.

Закон № 351 в деяких своїх статтях посилається на вирішення КМУ щодо врегулювання окремих питань, пов'язаних із зовнішньоекономічним бартером (зокрема, про терміни проведення операцій, перелік заборонених товарів, робіт, послуг, порядку продовження терміну проведення операцій і тому подібне).

Існують заборонні і обмежувальні вирішення Кабінету Міністрів України, що стосуються об'єктів зовнішньоекономічного бартеру. Визначений перелік товарів і послуг, які прямо заборонені чинним законодавством для експортної або імпортної частини в рамках зовнішньоекономічних бартерних операцій.

Ухвала КМУ від 29.04.99 р. № 756 “Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності” (далі — Ухвала № 756) забороняє експорт окремих товарів в рамках бартерних зовнішньоекономічних контрактів.

Цією ухвалою також забороняється імпорт окремих товарів по бартерних зовнішньоекономічних контрактах, що зокрема мають код 25.30.90000; 71.02.39000; 71.13; 96.02.

Проте існують виключення, наступні з міжнародних домовленостей України. Згідно ст.4 Закону № 351, якщо міжнародним договором України, ратифікованим Верховною Радою України, встановлені правила, відмінні від передбачених цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору.

Для виконання облікових процедур віддзеркалення окремих фінансово-господарських операцій по бартерному контракту в системі рахунків бухгалтерського обліку необхідно встановити основні облікові завдання. Їх визначають виходячи з конкретних умов контракту, особливостей чинного законодавства, специфіки товарів за контрактом, термінів його виконання, наявності пільг, етапів і черговості їх виконання (залежно від умов ІНКОТЕРМС) і тому подібне

Головне завдання документообігу полягає в тому, щоб всі документи і інформація про хід виконання (невиконання, неналежного виконання) певного контракту і окремих його етапів, поступали в першу чергу уповноваженій особі, яка безпосередньо займається контролем і виконання умов зовнішньоекономічного бартерного контракту.